Із БЕБ не змогли створити "єдиний орган" з протидії економічним злочинам, — експерт по захисту бізнесу і міфи довкола Бюро

Із 2013 року, майже протягом десятиріччя, тривали розмови про створення єдиного органу для розслідування економічних злочинів. І таким органом зараз нібито стало БЕБ. Проте це - чистий міф. Та допоки він не зруйнований, розраховувати на якесь логічне реформування чи прогрес у питаннях тиску на бізнес – не варто. Про це у бліцінтерв'ю «Парламент.UA» розповів експерт з питань захисту бізнесу, заслужений юрист В’ячеслав Трунов.

- В'ячеславе, ви вже неодноразово висловлювались про міфи, пов'язані з Бюро економічної безпеки (БЕБ). Чому ви вважаєте, що цей орган не є «єдиним» для розслідування економічних злочинів?

- Дійсно, з моменту створення БЕБ у 2021 році багато хто вважав, що це буде єдиний орган для боротьби з економічними злочинами в країні. Але це міф, який не відповідає реальності. Ще з 2013 року йшлося про створення єдиного органу для розслідування таких злочинів. Однак БЕБ не має виняткових повноважень у цій сфері. Якщо ми подивимося на Кримінальний кодекс України, то побачимо, що до категорії економічних злочинів віднесено близько 90 статей. Але більшість із цих статей взагалі не підслідні БЕБ. У таких умовах важко говорити про «єдиний орган».

-  Які приклади зможете навести, щоб підтвердити свою думку?

-  Наприклад, одна з найпоширеніших статей у сфері економіки — це стаття 191 Кримінального кодексу України, яка стосується привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Вона підслідна БЕБ лише у випадках, коли предметом є бюджетні кошти. У всіх інших випадках розслідування здійснює Національна поліція. А це означає, що більшість правопорушень у сфері економіки не перебувають у компетенції БЕБ.

-  Тобто, в реальності БЕБ не володіє винятковими правами на розслідування економічних злочинів?

-  Саме так. Якщо подивитися на статистику, то за даними дашборду, розробленого Офісом Генерального прокурора, у першій половині цього року БЕБ розслідувало лише близько 2% кримінальних проваджень у сфері економіки. 90% таких справ розслідувала Національна поліція, а решту — інші органи, такі як СБУ. Це ще раз підкреслює, що БЕБ не є «єдиним» органом.

-  Чи можуть останні зміни в законодавстві, зокрема, «перезавантаження» БЕБ, якось змінити ситуацію?

-  Нещодавно ухвалений закон, який передбачає нову процедуру кадрових призначень, лише акцентує увагу на процедурі, але не вирішує основні проблеми. Наприклад, хоча закон і передбачає незалежність директора БЕБ та міжнародну участь у кадрових комісіях, він ніяк не змінює підслідність економічних злочинів. Без зміни підслідності, БЕБ не зможе стати дійсно «єдиним органом».

В’ячеслав Трунов

-  Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб підвищити ефективність роботи БЕБ?

-  По-перше, потрібно визнати, що БЕБ не стало і зараз не має підґрунтя, щоб стати «єдиним органом» з розслідування економічних злочинів. По-друге, потрібні системні зміни: дати законодавче визначення поняття «економічна безпека», на сьогодні ми такого визначення не маємо. Також, БЕБ необхідно підпорядкувати міністру економіки, як й інші центральні органи влади іншим міністрам, згідно з Законом про Кабмін. Саме міністерство економіки, згідно з Положенням,  визначає механізми забезпечення економічної Безпеки. Також БЕБ потрібно примусити займатися перш за все аналітичною роботою, як в законі, шляхом посилення парламентського та громадського контролю. Не впевнений, що надалі потрібно змінювати підслідність економічних проваджень на користь БЕБ.

Бачимо, що модель спеціальних відомств для розслідування всіх економічних злочинів поза податковою сферою не є розповсюдженою - всього 5 країн у світі, - Італія, Туреччина, Греція, Ісландія та Гана. І подальші дослідження доводять, що така модель не завжди є ефективною.

Наприклад, в Італії існує Фінансова гвардія (Guardia di Finanza), яка перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства економіки та фінансів і вважається одним із найбільш шанованих правоохоронних органів країни.

Однак навіть у цій системі щорічний розмір податкового розриву в середньому становить 91 мільярд євро, що близько 7% ВВП.

У Туреччині середній розмір ухилення від сплати податків становить 2,9% ВВП. Серед держав-членів ОЕСР гірші показники демонстрували тільки Мальта, Мексика, Болгарія та Кіпр. А Греція, за даними The Guardian і The Wall Street Journal, щорічно втрачає від 10 до 20 мільярдів євро податкових надходжень.

Таким чином, модель спеціальних відомств для розслідування економічних злочинів поза податковою сферою не тільки є нерозповсюдженою, але й не є найефективнішою. Для України більш прийнятною була б система, де повноваження щодо контролю економічних злочинів були б чітко обмежені фінансовими правопорушеннями, як це робиться в Австрії. Крім того, доцільно було б забезпечити підпорядкування органів, які протидіють правопорушенням у фінансовій сфері, Міністерству економіки.

Без сумніву, реформа податкової міліції в Україні ще не завершена і не буде простою. Потрібно знайти виважений баланс між заявленими цілями та правовою традицією, врахувати практику, яка вже склалась, і брати до уваги міжнародний досвід.

Нагадаємо, за даними громадського руху "Маніфест 42", жодна резонансна справа корупційного тиску на бізнес, яка перебуває на контролі організації так і не була закрита. І тилові силовики й досі продовжують використовувати кримінальні провадження для вимагання хабарів.