Кадровий дефіцит в Україні: яких працівників критично не вистачає і кому готові платити більше

Український ринок праці переживає трансформацію в країні стрімко зростає попит на професійно-технічні спеціальності. Водії, зварювальники, енергетики й швачки — це не просто "робочі руки", а ключові фахівці, яким уже сьогодні готові платити більше і навчати з нуля.

Як повідомила в коментарі ЗМІ, директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк, ринок праці найбільше потребує професійно-технічних спеціалістів, і саме в цих секторах сьогодні зростають зарплати.

"Роботодавці підвищують заробітну плату і готові вкладатися в людей", — підкреслила Жовтяк у коментарі ЗМІ.

Попри те, що більшість українців орієнтується на вищу освіту, реальні потреби економіки інші: країна відчайдушно потребує спеціалістів робітничих професій, і саме на них робиться ставка.

Найбільш затребувані професії:

• водії,
• трактористи,
• будівельники,
• енергетики,
• зварювальники,
• токарі,
• швачки.

У цих напрямах роботодавці готові брати навіть без досвіду, забезпечуючи навчання на місці, менторство та розвиток у колективі.

"Раніше шукали людей з досвідом, а зараз — беруть тих, хто має мінімальні навички", — пояснює Жовтяк.

Важливим фактором залишається і сезонна міграція. Коли в Європі стартує сезон збору ягід, багато українців звільняються з роботи та вирушають за кордон, приваблені вищими заробітками. Потім повертаються і знову шукають роботу вдома.

"Це справді проблема", — визнає очільниця Держцентру зайнятості.

Щоб зупинити відтік робочої сили, зарплати в Україні також почали зростати, і цей процес уже помітний. Проте конкуренція з європейським рівнем оплати праці все ще залишається складною.

Особливу увагу приділяють також громадянам з інвалідністю. Державна служба зайнятості активно допомагає таким людям у працевлаштуванні. Працедавцям компенсують витрати на облаштування робочих місць:

• до 120 тис. грн для першої групи інвалідності,
• до 80 тис. грн для другої.

Це дозволяє створювати інклюзивний ринок праці, де кожен має шанс на гідну роботу.

"Ситуація змінюється: роботодавці готові не лише платити, а й вкладатися в людей", — резюмує Жовтяк.

Нагадаємо, уряд ухвалив постанову №419, яка визначає нову схему посадових окладів державних службовців апарату Верховної Ради. Схема враховує сім’ї посад, рівні та грейди, і базується на положеннях статті 96 Кодексу законів про працю України.

"Робота не зводиться до натискання на кнопки": Стефанчук відповів на закиди Зеленського про "постійні відрядження нардепів"