Кількість чоловіків-біженців з України у віці від 18 до 63 років у Німеччині різко зросла протягом року, попри обмеження на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на березень 2026 року у країні зареєстровано понад 1,34 млн українських біженців.
Про це пише Welt.
За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині проживають 1 340 362 українські біженці. Серед них 349 520 — чоловіки віком від 18 до 63 років, а 500 393 — жінки тієї ж вікової групи. Роком раніше чоловіків у цій категорії було 297 660, тобто за дванадцять місяців їхня кількість зросла приблизно на 52 000. Жінок у віці від 18 до 63 років за той же період стало майже на 24 000 більше.
Аналіз Федерального агентства зайнятості для вікової групи 15–64 роки показав, що частка чоловіків серед українських біженців зараз становить близько 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%. Ці цифри мають політичне значення, оскільки після оголошення загальної мобілізації в Україні чоловіки призовного віку стикнулися з обмеженнями на виїзд із країни.
Спочатку заборона стосувалася чоловіків від 18 до 60 років. У серпні 2025 року Україна частково пом’якшила правила, дозволивши виїжджати молодим людям віком до 22 років. Відтоді багато чоловіків скористалися цією можливістю, і їхній потік до Німеччини продовжувався навіть у 2026 році. За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF), у лютому було зареєстровано 8 783 українських шукачів притулку, серед яких 4 392 — чоловіки, включаючи неповнолітніх.
Експерти висловлюють різні оцінки ситуації. Клара Бюнґер, експертка Лівої партії, зазначила, що «з обох боків загинули сотні тисяч солдатів, і я розумію тих, хто рятується втечею». Водночас політики ХДС/ХСС критикують потік чоловіків призовного віку, наголошуючи на необхідності «справедливого розподілу українських біженців у Європі» та сумнівній участі молодих чоловіків у системі соціального забезпечення Німеччини.
Ситуація з українськими біженцями-чоловіками залишається політично чутливою та викликає дебати у німецькому суспільстві, особливо щодо прав і обов’язків цих людей у країні, а також ролі Німеччини у загальноєвропейському розподілі біженців.
Читайте також


