Кожна третя декларація посадовців містить брехню: помилки на 5,8 млрд грн, — звіт НАЗК

За результатами перевірок декларацій українських посадовців у 2024–2025 роках Національне агентство з питань запобігання корупції виявило системні порушення. У кожній третій перевіреній декларації були ознаки навмисного обману. Сума недостовірних даних сягнула понад 5,8 мільярда гривень.

Про це повідомляє Опендатабот.

Понад 706 тисяч декларацій подали українські посадовці за перше півріччя 2025 року — такі дані оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Це на 34% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільшу активність декларанти проявили у березні — на нього припадає 71% усіх поданих документів.

Кожна восьма декларація згодом була виправлена. Зокрема, у 2024 році НАЗК розпочало 1050 повних перевірок декларацій, а у 2025-му — ще 484. Загалом — 1534 перевірки. На кінець червня завершено 1203 з них, що становить 78%.

Приголомшує інше: лише у 0,9% випадків (усього 11 перевірок) не виявлено жодних порушень. Це пов’язано з тим, що НАЗК перевіряє лише високоризикові декларації — тобто ті, які за алгоритмами містять імовірні порушення.

Як помиляються посадовці: статистика і відповідальність

Українське законодавство дозволяє безкарно помилятись на суму до 100 прожиткових мінімумів — близько 302 тисяч гривень. За такі неточності передбачена лише дисциплінарна відповідальність — від догани до позбавлення премій. Саме такі порушення виявлено у 45% завершених перевірок (558 випадків).

Серйозніші «помилки» караються адміністративно або кримінально.

Згідно з НАЗК, кожна третя перевірена декларація — 423 випадки — містила ознаки свідомого подання неправдивої інформації. Це кваліфікується за статтею 366-2 Кримінального кодексу України. Сума прихованих або перекручених даних перевищила 5,8 мільярда гривень — у середньому по 13,6 мільйона на одну декларацію.

У 2024 році за цією статтею було відкрито 358 кримінальних справ, цьогоріч — ще 258. Однак лише 9% справ мають результати: торік вручено 33 підозри, цьогоріч — 24. До суду дійшли 20 справ у 2024-му та 17 — у 2025-му.

Інші виявлені порушення:

• Адміністративна відповідальність (ст. 172-6 КУпАП)
  У 159 деклараціях (13%) виявлено недостовірні дані. Загальна сума неточностей — понад 129,5 млн грн, або близько 814 тисяч грн на документ. За це передбачено штраф від 17 000 до 42 500 грн.
• Ознаки незаконного збагачення (ст. 368-5 ККУ)
  У 21 декларації (2%) зафіксоване значне перевищення доходів над законними джерелами. Сумарно це 646,2 млн грн — у середньому по 30,7 млн на одного декларанта. У 2024 році відкрито 102 провадження, але лише 7 підозр, у 2025-му — 52 провадження і 2 підозри. До суду дійшла лише одна справа за цей рік.
• Ознаки необґрунтованих активів (ст. 290 ЦПК України)
  У 30 деклараціях (3%) виявлено активи, походження яких посадовці не змогли обґрунтувати. Йдеться про 129,1 млн грн — приблизно по 4,3 млн грн на декларацію.

В окремих випадках фіксувалося поєднання порушень:

• У 18 деклараціях одночасно виявлено ознаки подання недостовірної інформації (ст. 366-2 ККУ) та незаконного збагачення (ст. 368-5 ККУ).
• У 24 випадках — недостовірні дані та необґрунтованість активів (ст. 290 ЦПК).

Інфографіка: Опендатабот

Висновки НАЗК свідчать: прозорість декларацій наразі є радше інструментом для фіксації проблем, ніж для реального стримування корупції.

Нагадаємо, колишнього керівника податкової судитимуть за приховування понад 23 мільйонів у деклараціях.

Читайте також

НАЗК виявило порушення на 36,8 млн грн у деклараціях посадовців ТЦК — завершено 18 перевірок