Львівський суд заборонив журналістам розголошувати деталі справи про розкрадання на будівництві фортифікацій на Сумщині

У справі про ймовірні розкрадання понад 700 мільйонів гривень фігурують посадовці Львівської ОВА та підрядники. Судові засідання відкриті, але журналістам заборонили поширювати деталі слідства.
Львівський суд заборонив журналістам розголошувати деталі справи про розкрадання на будівництві фортифікацій на Сумщині
Ілюстративне фото. Фото з відкритих джерел
10 Жовтня 2025, 09:34
читать на русском

Личаківський районний суд Львова під час обрання запобіжних заходів фігурантам справи про розкрадання коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині, заборонив присутнім журналістам розголошувати будь-які деталі слідства. У справі фігурують нинішні та колишні працівники Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних компаній.

Як повідомляє ZAXID.NET, у справі фігурують понад десять підозрюваних — серед них колишній начальник управління капітального будівництва Львівської ОВА Роман Дуля та двоє чинних співробітників установи.

За матеріалами слідства, у березні 2024 року Львівська ОВА розпочала будівництво оборонних споруд на території Сумської області відповідно до постанови Кабміну. Загальна вартість робіт становила 708,8 мільйона гривень. До зведення опорних пунктів і захисних смуг було залучено сім компаній, із якими уклали 18 договорів.

8 жовтня Державне бюро розслідувань спільно з департаментом стратегічних розслідувань повідомило про підозру понад десяти особам, серед яких — двоє чинних працівників управління капітального будівництва ЛОВА, його колишній тимчасовий очільник Роман Дуля та представники підрядних організацій. Офіційного повідомлення від правоохоронців про вручення підозр поки не надходило.

Уже наступного дня, 9 жовтня, заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко, який у 2024 році інспектував процес будівництва, підтвердив, що двом працівникам управління вручили підозри у розтраті майна та зловживанні службовим становищем.

За словами посадовця, усі роботи на Сумщині були завершені вчасно, а споруди прийняті в експлуатацію:

«Проєктуванням об’єктів ЛОВА не займалася, а лише коригувала типові проєкти, надані проєктним інститутом Міноборони. Будівництвом фортифікацій займалися всі області України. Роботи проводили з квітня по липень 2024 року, під контролем правоохоронців і представників Міністерства оборони. Кожен опорний пункт прийнятий уповноваженими підрозділами МОУ, що підтверджує виконання робіт у повному обсязі», — зазначив Юрій Бучко.

Того ж дня у Львові відбулися судові засідання щодо обрання запобіжних заходів підозрюваним. Судді Назарій Нор та Назар Стрепко розглядали справи окремих фігурантів, зокрема цивільної дружини Романа Дулі — Лесі Каранець, яку підозрюють у пособництві. На початку засідання її адвокати клопотали про заборону журналістам здійснювати відеозйомку та поширювати дані слідства, озвучені під час слухання. Суддя Нор підтримав це клопотання і обрав запобіжний захід — 60 днів під вартою з правом внесення 2 мільйонів гривень застави.

Аналогічну заборону на розголошення деталей слідства підтримав і суддя Назар Стрепко, який розглядав клопотання щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка.

Попри прохання сторони захисту провести засідання в закритому режимі через те, що справа стосується оборонної інфраструктури у воєнний час, судові слухання залишилися відкритими. Водночас журналістам заборонили розповсюджувати деталі, які стосуються матеріалів досудового розслідування.

Наразі невідомо, коли саме суд обере запобіжні заходи всім фігурантам справи. У суді повідомили, що 9 жовтня запобіжні заходи планували обрати п’ятьом підозрюваним. Журналісти дізнавалися про час і місце слухань лише безпосередньо перед початком засідань, а імена підозрюваних ставали відомі вже у залі суду.

Нагадаємо, українські військові розпочали активне зведення фортифікацій навколо Сум, реагуючи на можливе посилення тиску з боку армії РФ. Попри відсутність прямої загрози місту, ЗСУ працюють на випередження — оборонці вживають превентивних заходів, аби не допустити прориву ворога й забезпечити безпеку цивільного населення.

Читайте також