Нафта може здешевшати до 25 доларів за барель до 2050 року

Світовий ринок нафти стоїть на порозі радикальних змін. За прогнозами аналітиків BloombergNEF, до 2050 року ціна "чорного золота" може впасти до неймовірних 25 доларів за барель у песимістичному для нафтовидобувачів сценарії. Це не фантазія, а обґрунтований прогноз, заснований на прискореному переході до зеленої енергетики, технологічних проривах та геополітичних зрушеннях. Якщо нинішні тенденції збережуть темп, нафта втратить статус короля енергоносіїв, а її ціна опиниться на рівні, нижчому за витрати видобутку для багатьох родовищ. Розгляньмо, чому це можливо і які наслідки чекатимуть світову економіку.

Перший фактор – стрімке падіння попиту на нафту. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у сценарії "Net Zero Emissions" до 2050 року глобальний попит на нафту скоротиться вдвічі – з 100 млн барелів на добу у 2023 році до менш як 25 млн. Електромобілі (EV) грають ключову роль: до 2050-го їх частка сягне 70-80% продажів нових авто. Батареї стають дешевшими – ціна за кВт·год впала з 1100 доларів у 2010-му до 130 у 2023-му, і аналітики прогнозують 50 доларів до 2030-го. Замість бензину та дизеля світ перейде на електрику, сонячні панелі та вітряки.

Другий драйвер – "зелена" енергетика. Вартість сонячної енергії зменшилася на 89% за останнє десятиліття, вітрової – на 70%. До 2050-го відновлювані джерела (ВДЕ) забезпечать 70% світової електроенергії, за оцінками IRENA. Водневі технології, біопаливо та синтетичні енергоносії витіснять нафту з авіації та судноплавства. Наприклад, Європа вже запровадила податок на викиди CO2 (ETS), який робить нафтовий імпорт дорожчим, а США інвестують 370 млрд доларів у "зелені" технології за законом IRA 2022 року.

Третій аспект – надлишок пропозиції. OPEC+ намагається стримувати видобуток, але сланцева нафта в США, де витрати сягають 40-50 доларів за барель, залишається гнучкою. До 2050-го нові родовища в Гайані, Намібії та Бразилії додадуть мільйони барелів. Якщо попит впаде, а пропозиція лишиться високою, ціни обваляться. BloombergNEF моделює сценарій, де за барель платитимуть лише 25 доларів – рівень, при якому 60% нинішніх родовищ стануть збитковими.

Геополітичні фактори прискорять крах. Російська нафта, обмежена санкціями ЄС та G7 з 2022 року, вже торгується з дисконтом у 20-30 доларів. До 2050-го "енергетичний" шантаж Москви втратить силу, бо Європа диверсифікує постачання: LNG з США та Катару, водень з Норвегії. Китай, найбільший імпортер (11 млн барелів/добу), інвестує в EV – до 2030-го 50% його авто будуть електричними.

Конфлікти на Близькому Сході, як атаки хуситів у Червоному морі 2023-2024 рр., тимчасово підняли ціни, але не змінили тренд. Іранські та венесуельські запаси (понад 200 млрд барелів) можуть повернутися на ринок за послаблення санкцій. Саудівська Аравія, з бюджетом, що залежить від нафти на 70%, уже диверсифікує економіку через Vision 2030 – туризм, технології, спорт.

Наслідки для світу: переможці та переможені

Для нафтовидобувних країн це катастрофа. Росія, з бюджетом на рівні 70-80 доларів за барель, втратить 40% доходів – скорочення ВВП на 5-7% щороку, дефіцит і соціальні протести. Саудівська Аравія та ОАЕ матимуть суверенні фонди (по 1 трлн доларів), але Ірак, Нігерія та Венесуела ризикують банкрутством. Україна, експортер соняшникової олії та зерна, виграє: дешева нафта знизить ціни на пальне, добрива та логістику, стимулюючи агросектор.

Глобальна економіка адаптується. Дешева нафта знизить інфляцію, але посилить безробіття в нафтогазі – 10 млн робочих місць під загрозою. Перехідні технології, як CCUS (захоплення CO2), врятують частину родовищ, але лише для преміум-нафти. Інвестори вже тікають: акції ExxonMobil та Chevron впали на 20% з пікових значень 2022-го.

Не всі згодні з BloombergNEF. IEA у базовому сценарії прогнозує 50-60 доларів, бо авіація та петрохімія (пластики) збережуть попит. Якщо Китай не досягне "вуглецевої нейтральності" чи війни затримають ВДЕ, ціни коливатимуться вище. Однак песимістичний сценарій реальний за умови, що Tesla та BYD домінуватимуть, сонячні ферми заповнять пустелі, а політики ЄС/США посилять "зелені" субсидії.

До 2050-го нафта стане нішевим продуктом – як вугілля сьогодні. Країни, що інвестують у диверсифікацію (Норвегія, ОАЕ), виживуть. Інші – ні. Світ чекає "енергетична революція", де 25 доларів за барель – не межа, а логічний кінець ери викопного палива.