НАЗК перевіряє сотні авто чиновників, куплених за підозріло низькими цінами після розслідування ЗМІ

Після гучного журналістського розслідування NGL.media, яке виявило сотні випадків заниження вартості автомобілів у деклараціях чиновників,

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що ретельно перевіряє декларації за 2022-2024 роки, де декларанти або члени їхніх сімей могли придбати активи за ціною, значно нижчою від ринкової.

Журналісти NGL.media, посилаючись на випадки з декларацій депутата Рівненської облради Олега Стратюка, який купив Volvo XC90 за 20 тис. грн, та заступника гендиректора «Київзеленбуду» Аршака Магалова з Audi A4 за 5 тис. грн, припустили, що заниження вартості є поширеною практикою серед посадовців.

Національне агентство з питань запобігання корупції проаналізувало публічну частину Реєстру декларацій і виявило такі цифри:

• 2022 рік: Серед 1,47 тис. автомобілів 2022 року випуску, 63 були придбані за ціною менше 400 тис. грн.
• 2023 рік: З 4 тис. нових автомобілів (2022-2023 років випуску), 150 коштували менше 400 тис. грн.
• 2024 рік: Із 5,39 тис. автомобілів (2022-2024 років випуску), 336 коштували менше 400 тис. грн.

У НАЗК наголошують, що не завжди низька ціна свідчить про корупцію. Вартість автомобіля може бути заниженою через об'єктивні причини, як-от:

"Експлуатаційний знос (авто, придбані на аукціонах за кордоном) та/або технічний стан (після ДТП, які потребують суттєвого ремонту). Тому декларантам важливо зберігати документи, що підтверджують обставини, через які транспортний засіб придбано за ціною, меншою за ринкову".

Також на ціну може впливати наявність родинних зв’язків між продавцем і покупцем.

Водночас закупівля авто у сторонніх осіб без об’єктивних причин може бути ознакою серйозних порушень:

"Це може свідчити про прихований подарунок або навіть неправомірну вигоду", — зазначають в НАЗК.

Серед інших можливих порушень — зменшення бази оподаткування та приховування суми реальних витрат, якщо декларант не може підтвердити джерела походження коштів.

В НАЗК також додали, що у випадку виявлення необґрунтованих активів будуть орієнтуватися на ринкову вартість майна, а не на ту, яка була вказана в договорі купівлі-продажу.

Нагадаємо, за результатами перевірок декларацій українських посадовців у 2024–2025 роках Національне агентство з питань запобігання корупції виявило системні порушення. У кожній третій перевіреній декларації були ознаки навмисного обману. Сума недостовірних даних сягнула понад 5,8 мільярда гривень.

НАЗК виявило масштабні порушення у червневих деклараціях посадовців