Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку організації роботи Держрибагентства та виявило серйозні порушення, зокрема корупційні ризики, пов’язані з обліком гідротехнічних споруд та незаконними передачами конфіскованого майна. В результаті перевірки виявлено численні випадки зловживань посадовців і недотримання законодавства.
Про це повідомили у пресслужбі агенції.
Одним із найбільших порушень стало те, що на балансі Держрибагентства перебуває близько 2,7 тис. гідротехнічних споруд, серед яких греблі, водозабірні споруди, водоводи тощо, але більшість з них не має належного обліку та реєстрації права державної власності. За інформацією НАЗК, до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено лише 374 об'єкти, що підвищує ризик неправомірного користування цими спорудами та можливості їх вибуття з державної власності через зловживання посадовців.
«Така ситуація створює корупційний ризик. Довготривале, іноді навіть до 20 років, використання гідроспоруд без укладення договорів оренди дозволяє деяким посадовцям отримувати неправомірну вигоду», — зазначено в звіті НАЗК.
Також було встановлено, що договори оренди укладалися без участі Фонду державного майна.
Ще одним серйозним порушенням стало незаконне використання вилученого майна, зокрема риболовних сіток. НАЗК з’ясувало, що підрозділи Держрибагентства в шести областях (Вінницька, Львівська, Чернігівська, Миколаївська, Кіровоградська та Хмельницька) не інформували обласні військові адміністрації про наявність вилученого майна, що відповідно до законодавства повинно було бути передано для потреб армії.
Також були зафіксовані факти, коли теруправління Держрибагентства незаконно передавали вилучене майно фізичним особам для зберігання або знищення, що позбавляло державу можливості отримати прибуток від реалізації цього майна. В деяких випадках це майно продавали суб’єктам господарювання, що не мали права на торгівельну діяльність, а кошти від продажу не перераховували до бюджету.
Крім того, перевірка виявила проблеми з виконанням штрафних санкцій. Згідно з інформацією Міністерства юстиції, у 2024 році Держрибагентство повинно було стягнути понад 2,1 млн грн штрафів, але фактично до бюджету надійшло лише 36 тис. грн, що складає лише 1,66% від планованої суми. Так само, підрозділи Держрибагентства не виконали провадження на понад 711 тис. грн.
НАЗК також відзначило, що призначення інспекторів в Держрибагентстві проводилось з порушенням законодавства. Зокрема, інспекторами стали особи, пов’язані з бізнесом у дотичних сферах та власники нерухомості в прибережних зонах.
Нагадаємо, НАЗК встановило, що експосол особливих доручень МЗС України та колишній посол в Іспанії Анатолій Щерба не вказав у декларації активи на 11,16 млн грн.
Читайте також


