Дослідники проаналізували дані понад 320 тисяч дорослих віком від 39 до 74 років, щоб вивчити вплив хронотипу — тобто переваги активності вранці чи ввечері — на стан здоров’я.
Про це пише New York Post.
Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з ранніми пташками, у «сов» зафіксовано:
- на 79% вищу ймовірність мати погані показники серцево-судинної системи;
- на 16% більший ризик інфаркту або інсульту протягом наступних 14 років.
Для точності науковці врахували всі фактори — харчування, вагу, фізичну активність, тиск, рівень холестерину, куріння та вживання алкоголю.
Чому ніч шкодить здоров’ю
За словами дослідниці докторки Крістен Кнутсон з Американської кардіологічної асоціації, головна проблема — не лише у пізньому відході до сну, а в цілому стилі життя, який супроводжує вечірню активність.
«Люди, які ведуть вечірній спосіб життя, не менш здорові від природи, але вони стикаються з ризиками, через які їм потрібно особливо уважно піклуватися про своє здоров’я», — пояснила вона.
Дослідження показало, що нічний спосіб життя часто супроводжується:
- курінням;
- вживанням алкоголю;
- нічними перекусами та нездоровим харчуванням;
- меншою кількістю сну.
Крім проблем із серцем, у «сов» частіше фіксують депресію, діабет, деменцію і навіть підвищений ризик передчасної смерті.
Єдиний несподіваний позитив — учасники з вечірнім хронотипом показали кращі когнітивні результати, тобто вищу концентрацію та гнучкість мислення.
Фахівці радять тим, хто має «нічний» графік, поступово коригувати свій режим — лягати спати до 1 години ночі, більше часу проводити на денному світлі та уникати яскравих екранів після 22:00.
Читайте також


