- Титул “академіка”, яким називає себе Аранчій, не має відношення до державної Академії наук
- На відміну від справжньої Академії наук, до таких ГО можуть входити навіть прихильники нетрадиційних практик
- Подібні ГО часто використовують слово “академія” у назві, аби створити враження офіційного статусу
- Формально такі «академії» нічим не відрізняються від будь-якої іншої громадської організації
Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації першої проректорки Полтавського державного аграрного університету та депутатки обласної ради Валентини Аранчій за 2023 рік. Перевірка тривала з 20 січня по 10 липня 2025 року. Про це повідомляє "інтернет-видання Полтавщина".
За даними НАЗК, виявлено ознаки подання недостовірних відомостей на суму понад 1,7 млн грн та ймовірної легалізації коштів на понад 19,6 млн грн.
У 2023 році Аранчій отримала 1,019 млн грн зарплати та пенсії, а також 19,69 млн грн від продажу трьох квартир у Полтаві. За даними агентства, угоди могли бути фіктивними, оскільки окремі об’єкти були продані більш ніж удвічі дорожче за ринкову вартість. Частина покупців мала задекларовані доходи, значно менші за суму угод.
НАЗК зазначає, що отримані кошти могли бути використані для придбання трьох квартир у Варшаві. Документи щодо польської нерухомості перевірці не надано.
Крім того, у декларації не вказано фактичну вартість земельної ділянки та не задекларовано садовий будинок у селі Сем’янівка площею 41 м². Також виявлено недостовірні відомості про готівкові кошти на 8,2 млн грн — майже на 5 млн грн більше, ніж підтвердили перевіркою. Матеріали передано до Національної поліції для розслідування за ст. 209 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та щодо порушення ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
За висновком НАЗК, на кінець 2023 року навіть з урахуванням усіх доходів у Валентини Аранчій могло бути не більше 6,99 млн грн заощаджень.
Проте в декларації вона вказала 8,36 млн грн активів, зокрема (вказано еквівалент валют у гривнях станом на 2023 рік):
- готівку — 790 тис. грн, 70 тис. доларів США (2,66 млн грн) та 113 тис. євро (4,77 млн грн);
- кошти на рахунках — 11,9 тис. грн, 4 євро та 12 926 злотих (125,8 тис. грн).
Різниця між задекларованими активами та підтвердженими коштами становить щонайменше 1,37 млн грн.
Аранчій пояснила, що ці гроші вона отримала від продажу трьох квартир у Полтаві. Вона надала довідку нотаріуса, але цей документ підтверджує лише факт укладення договорів, а не отримання коштів.
Крім статків, які різко зросли останніми роками, Валентина Аранчій у 2021 році придбала новий Lexus RX 300. Нині вартість такої моделі становить орієнтовно 50 тисяч доларів. У Полтаві вона проживає у приватному будинку площею понад 221,8 кв. м. На офіційному сайті університету зазначено, що Аранчій є «академіком Академії наук вищої освіти України». Однак у структурі Національної академії наук України такої установи не існує, пише OBOZ.UA.

Титул “академіка”, яким називає себе Аранчій, не має відношення до державної Академії наук
Фактично йдеться про громадську організацію «Національна академія наук вищої освіти України», яка зареєстрована за звичайною юридичною адресою й не має жодного зв’язку зі справжньою НАН України. Очолює цю ГО заслужений лікар Станіслав Табачніков. Він же є керівником ще однієї організації — «Міжнародної академії освіти і науки». Склад президій обох структур частково збігається: у них фігурують ті самі “видатні науковці”.
Так, художник Володимир Бабієнко у «Національній академії наук вищої освіти» значиться головою комісії з мистецтвознавства та культури, тоді як у «Міжнародній академії освіти і науки» обіймає посаду віцепрезидента з міжнародних зв’язків. Сергій Пузік — перший президент «Міжнародної академії освіти і науки», а також радник керівника в іншій ГО — «Національній академії наук вищої освіти України».
На відміну від справжньої Академії наук, до таких ГО можуть входити навіть прихильники нетрадиційних практик
На сайті «Міжнародної академії освіти і науки» досі значиться вже покійна Людмила Жукова — відома «цілителька» та власниця центру нетрадиційної медицини. У її анкеті у графі «освіта» вказано, що вона «академік Української академії наук» — ще однієї громадської організації, яка лише використовує назву, подібну до державної інституції.
На відміну від членів НАН України, які отримують довічне грошове забезпечення за звання академіка, учасники таких громадських об’єднань, навпаки, самі сплачують кошти: вступний внесок у розмірі 5 000 грн та щорічний членський внесок у 1 500 грн. Саме така система діє і для організацій, членкинею яких є Валентина Аранчій.
Подібні ГО часто використовують слово “академія” у назві, аби створити враження офіційного статусу
Український інформаційний простір уже не раз стикався з тим, коли публічні особи представлялися «академіками», посилаючись на ГО. Відомий випадок зі Спартаком Субботою: він заявляв про роботу психіатром, академічні звання та «співпрацю з СБУ», але згодом з’ясувалося, що йдеться про членство в громадській організації та взаємодію з приватною компанією “СБУ”, а не з державною спецслужбою.
Редакція OBOZ.UA звернулася до Полтавської державної аграрної академії з проханням пояснити, чи має Валентина Аранчій статус академіка відповідно до закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», тобто чи входить вона до складу Національної академії наук України.
Формально такі «академії» нічим не відрізняються від будь-якої іншої громадської організації
Теоретично будь-хто може створити ГО з назвою «Український уряд», вступити до неї та називати себе «членом уряду». Єдина мета — сформувати у сторонніх хибне враження про близькість до державних структур.
Саме таку проблему експерти вбачають і у випадку Валентини Аранчій. На сайті її університету вона не уточнює, що йдеться про членство у громадській організації. Замість цього вказано просто «академік», що вводить в оману і може створювати уявлення, ніби вона належить до Національної академії наук України.
Валентина Аранчій та її донька Яніна Аранчій є депутатками Полтавської обласної ради від фракції «Довіра». Крім того, Яніна Аранчій очолює Держпродспоживслужбу в Полтавській області. Влітку Держбюро розслідувань викрило «чорну касу» одного з райуправлінь установи, якою керує молодша Аранчій.
Також у березні цього року ДБР розпочало кримінальне провадження щодо співмешканця Яніни Аранчій — т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП у Зінькові Сергія Балашова. Слідчі ДБР перевіряють, яким чином поліцейський, не маючи відповідних офіційних доходів, зміг придбати автомобілі та квартири вартістю 13,5 млн грн (еквівалент майже третини мільйона доларів). Зазначене майно оформлене на його родичів, які також не мали достатніх офіційних доходів для його придбання.
Згідно із судовою ухвалою, ДБР отримало інформацію, що Сергій Балашов проживає у цивільному шлюбі та веде спільний побут із Яніною Аранчій щонайменше з 2024 року. Водночас правоохоронець не зазначив її у декларації.
Незабаром можуть оголосити підозру й колишньому чоловіку Яніни Аранчій — Віталію Кулиничу, який також є посадовцем: він обіймає посаду першого заступника директора Департаменту будівництва Полтавської ОВА.
Віталій Кулинич є одним із фігурантів розслідування НАБУ щодо привласнення понад 17 млн грн з бюджету на будівництві оборонних споруд у Донецькій області та реконструкції корпусу Полтавського кардіоваскулярного центру.
Читайте також


