Ринок кредитування в Україні різко змінився від початку війни з агресором

З 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, ринок кредитування зазнав кардинальних змін. Економіка опинилася під тиском бойових дій, інфляції, міграції та руйнувань інфраструктури. Обсяги кредитів різко скоротилися, а банки перейшли в режим виживання, переглядаючи стратегії та ризики. Якщо до війни портфель кредитів фізичним особам сягав понад 500 млрд грн, то вже у 2022-му він звузився на 20-25%, за даними НБУ.

На старті агресора банки зупинили видачу нових позик. Фокус змістився на рефінансування наявних кредитів та реструктуризацію. Фізичні особи стикнулися з дефолтами: рівень проблемних кредитів (NPL) зріс з 25% до 45% у секторі роздрібного кредитування. Готівкові позики та автокредити впали на 70%, адже люди відкладали покупки через невизначеність. Корпоративний сектор постраждав ще більше — промисловість на сході та півдні втратила активи, а агросектор зіткнувся з проблемами логістики. Тим не менш, гроші в кредит онлайн наразі є дуже важливим елементом розвитку малого та навіть середнього бізнесу, не кажучи вже про потреби пересічних громадян.

НБУ оперативно відреагував: ввів мораторій на стягнення боргів до 2023 року, знизив нормативи резервування та запустив програми рефінансування під 10-15%. Це врятувало систему від колапсу, але не зупинило відтік депозитів — на 15% у перші місяці.

Адаптація банків: від консерватизму до державних програм

До 2023 року ринок почав відновлюватися. Банки посилили цифризацію: онлайн-іпотека та мікрокредити стали нормою, з верифікацією через "Дію". Обсяг нових кредитів зріс на 12%, але з жорсткішими умовами — ставки підскочили до 25-35% для фізосіб. Іпотека ожила завдяки "єОселі" — державній програмі з пільговими ставками 3-7%, яка видала понад 100 тис. кредитів на 40 млрд грн.

Корпоративне кредитування трансформувалося під війну. Пріоритет — критична інфраструктура, оборонка та експорт. Програма "5-7-9%" від Укргазбанку та Ощадбанку розширилася, охопивши 500 млрд грн. Підприємства отримують кредити під 5-9% для модернізації, але з фокусом на воєнний ризик — страхування стало обов'язковим.

МВФ, ЄС та США ін'єктували мільярди в банківську систему. "єРестарт" для бізнесу на сході видав 20 млрд грн, а гарантії від EBRD знизили ризики для банків. У 2024-му портфель кредитів фізосіб сягнув 600 млрд грн (+15% р/р), корпоративний — 1,2 трлн грн. Однак інфляція (20%+) та девальвація гривні тиснуть: ставки іпотекі тримаються на 12-15%.

Проблеми лишаються: кібератаки, енергокриза та трудова міграція (5 млн українців за кордоном) ускладнюють повернення боргів. NPL стабілізувався на 35%, але в мікрофінансах сягає 50%. Банки впроваджують AI для скорингу, аналізуючи дані з мобільних операторів та реєстрів.

У 2026 році ринок кредитування стоїть на порозі буму. З прийдешнім припиненням вогню очікується ріст на 20-30% щорічно. Держава планує "Велике будівництво 2.0" з іпотекою під 5%, а ЄС — 50 млрд євро на зелені кредити. Фінтех (Monobank, Privat24) домінує в роздрібі, пропонуючи персоналізовані продукти.

Та трансформація має ціну: кредитування стало інструментом національної безпеки. Банки навчилися працювати в умовах невизначеності, а українці — кредитуватися відповідально. Ринок еволюціонував від кризи до стійкості, готуючись до повоєнного стрибка. Майбутнє — за цифрою, державними гарантіями та інтеграцією в євроринок.