Що робити, коли дитина матюкається: поради психолога

Дитина може почати лаятися у будь-якому віці. Часто це стається через наслідування дорослих та бажання привернути увагу. У підлітковому віці використання лайливих слів може бути перевіркою меж дозволеного.

Що робити, якщо ви почули лайливі слова з вуст своєї дитини, пояснила психологиня клініки "Добробут" Наталія Свірська, пише УП.

Насамперед психологиня радить дорослим реагувати якомога більш спокійно, щоб не закріплювати поведінку. Батьки мають пояснити, чому ці слова є неприйнятними, і допомогти дитині знайти альтернативні способи вираження емоцій.

"Реакція дуже важлива. Не смійтеся, щоб дитина не побачила, що матюки розважають дорослих. І не сваріть дитину агресивно, бо це викличе протест. Краще запитайте, де вона почула це слово і як вона розуміє його значення, а тоді поясніть, чому ці слова краще не використовувати", – каже Наталія Свірська.

Але не варто одразу вдаватися в деталі, що означає те чи інше лайливе слово. Це варто робити лише тоді, коли дитина усвідомлено використовує матюки.

Де дитина може "нахапатись" поганих слів

Через відсутність контролю з боку батьків дитина може почути лайливі слова у різних відео, мультфільмах тощо. Таким чином малеча легалізує для себе ненормативну лексику та з великою ймовірністю буде її використовувати, зауважує Наталія Свірська.

"Якщо запитати в дитини, де вона почула слово, то відповідь прийде миттєво – від однолітків, родичів, у відео. Малеча може навіть уточнити, що коли в класі хтось вимовляє лайливе слово – усім весело. Цей момент варто скоригувати та пояснити, що інакше теж можна висловлюватись", – додає вона.

Загалом переймання слів один від одного – цілком природний процес соціалізації дитини. Найчастіше експериментують зі сленгом, значення якого не розуміють, тож використовують такі слова доволі інтуїтивно.

Фахівчиня радить запропонувати дитині альтернативні слова або вигуки, щоб допомогти їй виражати емоції.

"Дітям можна запропонувати смішні замінники, як-от "марципан" або "ой-леле". Якщо дитина буде використовувати ці слова замість лайки, вона навчиться виражати емоції культурно. Для підлітків корисно давати конкретні фрази, які допоможуть розширити їхній словниковий запас", – каже Наталія Свірська.

Лайка у підлітків часто має інші причини та функції, ніж у молодших дітей. Для них це спосіб самовираження, комунікації з однолітками та підкреслення своєї дорослості. Вона може бути частиною соціалізації або інструментом емоційного сплеску під час конфлікту.

"Підлітки матюкаються в конфліктних ситуаціях, щоб зробити їх яскравішими. Вони точно знають, що лайка – це спосіб привернути увагу. Вони протестують, кидають виклик системі, перевіряють реакцію дорослих. Але ключове питання: чому вони це роблять і що хочуть цим донести?", – пояснює фахівчиня.

• Не фокусуйтеся тільки на словах. Спробуйте зрозуміти, які емоції підліток намагається висловити. Лайка – це лише симптом, а не корінь проблеми.
• Обговорюйте причини емоцій. Замість того, щоб карати за лайку, запитайте, чому підліток відчуває злість та роздратування.
• Дайте альтернативи. Поясніть, що лайка не робить їхні аргументи сильнішими або дорослішими, і запропонуйте альтернативні способи висловлювати емоції.
• Хваліть за позитивну комунікацію. Коли підліток висловлює емоції без лайки, підкресліть це і дайте йому позитивний зворотний зв’язок.

Коли звертатися до дитячого психолога?

Якщо дитина постійно вживає лайку, незважаючи на пояснення, це може сигналізувати про емоційні труднощі – так на дитину можуть впливати проблеми чи непорозуміння в сім'ї.

"Якщо бесіди не допомагають і лайка залишається у лексиці дитини, це може бути "крик про допомогу". У такому разі варто звернутися до дитячого психолога, щоб оцінити емоційний стан дитини та змінити модель поведінки в сім’ї", – каже дитячий психолог.

Фахівчиня додає, що часом підліток спонтанно може вжити лайку як вираз емоцій у присутності дорослого.

"Якщо це "випадкові виривання", то підстав для занепокоєння немає. При цьому варто нагадувати про доречність використання таких слів, а також про правила та обмеження, які діють у сім’ї (наприклад, що в родині не прийнято вживати лайку).

Це допоможе уникнути підкріплення таких висловлювань у майбутньому та сприятиме формуванню в дитини здатності самостійно оцінювати ситуацію", – пояснює Наталія Свірська.

Раніше ми розповідали, як запобігти кібергрумінгу. Кібергрумінг — це одна з форм онлайн-злочинності, коли дорослі через інтернет встановлюють довірливі стосунки з неповнолітніми для маніпуляцій, шантажу, залякувань або вчинення сексуального насильства. Зловмисники нерідко змушують дітей приховувати ці стосунки від близьких, використовуючи погрози чи психологічний тиск.

Новорічна депресія: чому вона виникає і як уникнути душевного занепаду

Скандал навколо чат-ботів: ШІ звинувачують у спричиненні самогубств і підбурюванні до насильства