Суддя Марина Шаховніна намагається пройти переоцінювання попри скандали з репресіями, плагіатом і брехнею в деклараціях

Попри численні факти, що свідчать про порушення доброчесності, суддя Подільського районного суду Києва Марина Шаховніна намагається пройти кваліфікаційне оцінювання. Її підозрюють у причетності до репресій часів Євромайдану, недостовірних відомостях у деклараціях, а також у плагіаті при написанні наукової дисертації.

Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

За даними Громадської ради доброчесності (ГРД), ще у 2016 році, подаючи декларацію доброчесності, Шаховніна стверджувала, що не ухвалювала рішень, які підпадають під дію статті 3 Закону "Про відновлення довіри до судової влади". Однак насправді вона була суддею у щонайменше двох справах проти учасників Революції Гідності. Йдеться про постанови від 24 січня та 12 лютого 2014 року у справах № 758/650/14-п і № 755/1508/14-п, де суддя визнала винними осіб у порушеннях, передбачених статтею 122-2 КУпАП. Лише згодом ці постанови були скасовані на підставі закону, який забороняв переслідування учасників мирних протестів.

У 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) ухвалила рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання Шаховніної через виявлення завідомо неправдивих даних у її декларації доброчесності.

Окреме питання — конфлікт інтересів. Під час перевірки судді за законом "Про очищення влади", її тесть — батько чоловіка — був головою Подільського райсуду. Перевірку проводив тодішній заступник голови суду. Така "родинна вертикаль" ставить під сумнів об’єктивність перевірки.

Не менш резонансним є факт академічної недоброчесності. У 2020 році суддя Шаховніна захистила дисертацію на тему "Особливості розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконною лікувальною діяльністю в Україні". Проте експертиза виявила, що частина тексту є плагіатом — майже дослівно переписаним із наукових праць Стецик Б.В., зокрема його дисертації 2016 року та статті в журналі "Верховенство права".

Крім того, суддя неодноразово подавала неправдиві відомості в деклараціях. Наприклад, у декларації за 2015 рік вона вказала наявність 9 тис. доларів готівки, тоді як її річний дохід становив лише близько 6,6 тис. доларів (в еквіваленті за курсом НБУ), не враховуючи витрат на життя. Це викликає обґрунтовані сумніви в джерелах походження коштів.

У паперових деклараціях за 2012–2014 роки, а також в електронній декларації за 2015 рік Шаховніна вказувала лише житло в Чернігові. Жодного згадування про проживання в Києві не було. Проте вже у 2018 році вона декларує місце реєстрації у гуртожитку столиці з 2014 року. Це означає, що кілька років інформація про фактичне місце проживання судді не подавалась до НАЗК, хоча така вимога міститься у статті 46 Закону "Про запобігання корупції".

Попри всі ці обставини — участь у переслідуваннях активістів, плагіат, маніпуляції в деклараціях, — Марина Шаховніна продовжує працювати суддею та намагається пройти переоцінювання.

Нагадаємо, суддя Київського райсуду Одеси Алла Маломуж опинилася під дисциплінарним провадженням через незадекларовану квартиру в Дубаї

Суддя Верховного суду Надія Стефанів мешкає у квартирі, оформленій на родичку з Росії – «Схеми»