Україна втратила $770 млн на передоплатах за зброю, яку не отримала: у центрі — американські компанії та підозри в змові посадовців

З початку повномасштабної війни Україна втратила близько $770 млн через авансові платежі за контракти на постачання зброї, які так і не були виконані.

Про це пише Financial Times.

Україна, ведучи боротьбу за виживання у повномасштабній війні, втратила сотні мільйонів доларів через невиконані контракти на постачання зброї. Як пише видання Financial Times, із 2022 року Міноборони України здійснило авансові платежі на суму близько $770 млн іноземним постачальникам. Частина цих компаній так і не поставила боєприпаси та зброю, на які розраховувала українська армія.

У поле зору журналістів потрапили щонайменше 30 контрактів, пов’язаних із невиконанням зобов’язань. FT детально описує два з них — обидва з американськими компаніями.

OTL Imports: мільйони для підприємця з Аризони

Один із найрезонансніших випадків — контракт між українською державною компанією «Прогрес» та OTL Imports, американським магазином боєприпасів з Аризони. Його засновник — 28-річний Таннер Кук — запропонував постачання снарядів і мінометних мін, вироблених у Сербії. У листопаді 2022 року Україна перерахувала 17,1 млн євро авансу (35% від вартості контракту), однак боєприпаси так і не були доставлені.

За даними FT, контракт був організований за участі бізнесмена, який раніше допомагав «Прогресу» укладати угоди з Іраком. Однак цього разу домовленість завершилася нічим.

НАБУ офіційно підтвердило журналістам, що веде розслідування щодо цієї справи та намагається відстежити рух коштів. Зараз звинувачень Куку не висунуто, а компанія «Прогрес» виграла арбітраж у Відні. Рішення суду передбачає повернення 21,3 млн євро (включно з судовими витратами та штрафами). Проте гроші досі не повернуто. Українська сторона домагається визнання цього рішення в США.

Попри ситуацію, сам Кук, за спостереженнями FT, розширює бізнес, відвідує міжнародні збройові виставки та демонструє розкіш у соцмережах.

Regulus Global: $162,6 млн — і жодного снаряду

Ще один масштабний контракт був укладений між державною компанією «Спецтехноекспорт» і американською Regulus Global. Наприкінці 2022 року представники Regulus запропонували постачання десятків тисяч 155-мм снарядів від виробника з країни, що має тісні зв’язки з Росією.

Загальна сума контракту могла сягнути $1,7 млрд. Україна здійснила авансові платежі та депозити на суму $162,6 млн, а також ще 14 млн євро для виконання частини контракту. Проте, за даними «Спецтехноекспорту», Regulus порушив умови угоди, і жодного снаряду так і не доставлено. З вересня 2024 року компанія перестала виходити на зв’язок.

Колишній очільник «Спецтехноекспорту» Олексій Петров заявив FT, що Regulus витратив українські кошти на придбання активів:

«Вони використали гроші, які ми їм надіслали, для купівлі нових активів».

Наразі Україна намагається стягнути з Regulus $346 млн через арбітраж у Лондоні. Regulus заперечує звинувачення, стверджуючи, що «Спецтехноекспорт» сам порушив умови контракту та заборгували їм $350 млн.

У вересні 2024 року компанія навіть намагалася перевести контракт до Агенції оборонних закупівель, очолюваної Мариною Безруковою. Та заблокувала цей крок після того, як Regulus, за її словами, вимагав ще одну передоплату. Компанія цю інформацію спростовує.

Найбільш тривожні дані — у документах українських правоохоронців, які потрапили до FT. У них зазначено, що в окремих випадках високопосадовці Міноборони могли діяти в змові з іноземними посередниками, використовуючи контракти для розкрадання державних коштів.

Нині розслідування тривають, а питання ефективності контролю за державними витратами у сфері оборонних закупівель стає все гострішим. На тлі тотальної потреби армії в боєприпасах, втрати майже мільярда доларів на авансах за недоставлену зброю є не лише фінансовим, а й безпековим ударом для України.

Нагадаємо, Міноборони з третьої спроби закупило 10 тисяч полегшених бронежилетів на майже 200 мільйонів.

Міноборони готує масштабну реформу: ДОТ і АОЗ об'єднають в єдину структуру тилового забезпечення