Президент України Володимир Зеленський підписав два укази — №579/2025 та №580/2025, якими запроваджуються нові санкції проти фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з агресією Росії проти України. Під обмеження потрапили експортери викраденого зерна, підприємства з окупованих територій і російські музейники, які присвоюють українську культурну спадщину.
Про зміст нових санкційних пакетів розповів уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Перший пакет охоплює 39 фізичних і 23 юридичні особи. Вони причетні до низки злочинів, серед яких:
- експорт українського зерна, викраденого з окупованих територій;
- незаконний видобуток і збагачення корисних копалин;
- використання тіньового морського флоту для перевезення викраденої продукції.
Один із фігурантів — капітан В’ячеслав Віданов. Він керував судном, яке вивезло з тимчасово окупованого Севастополя понад 35 тисяч тонн української пшениці до Ємену.
До санкційного списку також включено так званий «Дніпрорудненський залізорудний комбінат». Його створили на базі незаконно експропрійованих українських активів у Запорізькій області. Підприємство продовжує розробляти родовища залізної руди, що належать Україні.
Другий пакет охоплює 15 осіб — керівників російських музеїв, які:
- беруть участь у присвоєнні українських культурних цінностей;
- організовують виставки, що прославляють збройну агресію РФ;
- інтегрують українські музеї в російський культурний простір.
Серед фігурантів — директорка Російського етнографічного музею Юлія Купіна. Вона особисто відкривала виставку «Багатонаціональна Росія» у тимчасово окупованому Бердянську, включивши до неї експонати, незаконно вивезені з українських музеїв.
Ще двоє — Артем Сілкін і Галина Алексєєва — нині балотуються до керівних органів Міжнародної ради музеїв (ICOM). На думку Власюка, їхня присутність у цій авторитетній міжнародній організації є «абсолютно неприпустимою».
Нагадаємо, російська економіка, яка здавалася стійкою до санкцій і воєнного навантаження, у 2025 році починає демонструвати системну слабкість. На тлі війни, падіння попиту, ослаблення ключових галузей і виснаження ресурсів, влада зосереджується виключно на військових цілях, залишаючи цивільний сектор у глибокій кризі.
Читайте також


