В Україні більшість церков втратили право на бронювання священників від мобілізації — офіційний перелік та умови

В Україні лише незначна частина релігійних організацій отримала право на бронювання своїх священників від мобілізації. Нові правила, затверджені Державною службою з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), передбачають суворі критерії для підтвердження статусу релігійної організації. Внаслідок цього більшість церков втратили можливість захистити своїх священнослужителів від призову.

Про це повідомляє пресслужба Сухопутних військ Україні.

В Україні діє новий порядок бронювання військовозобов’язаних, який зачіпає і релігійних діячів. Із загальної кількості близько 30 тисяч релігійних організацій лише 7736 відповідають встановленим критеріям і можуть скористатися цим правом.

Нове регулювання покликане чітко встановити, які релігійні структури є критично важливими для суспільства і таким чином заслуговують на бронювання своїх духовних представників. Відповідно до вимог ДЕСС, щоб отримати бронювання, релігійна організація повинна відповідати низці умов. Зокрема, священнослужитель має бути офіційно працевлаштований, перебувати на військовому обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також мати підтверджений статус відповідно до внутрішніх настанов своєї конфесії.

Причини, через які більшість церков позбавлені права на бронювання, різноманітні. До них належать:

• реєстрація організації після 26 грудня 2024 року;
• місцезнаходження на тимчасово окупованих територіях;
• невідповідність статутних документів вимогам;
• відсутність внесення до реєстру неприбуткових організацій;
• неподача звітності.

Зміни у правилах бронювання були внесені Кабінетом Міністрів України в грудні 2024 року. Відповідно до постанови, право на бронювання отримують священнослужителі за переліком посад, який визначає ДЕСС. У теорії це дає змогу захистити 100% духовенства релігійних організацій, але на практиці — лише тих, що відповідають встановленим критеріям.

Наразі в Україні найбільші конфесії — Православна церква України (ПЦУ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП). Відомо, що в УПЦ Московського патріархату служать близько 12,5 тисяч священників, що значно перевищує кількість духовенства в інших конфесіях.

Нова політика бронювання викликала неоднозначну реакцію серед релігійних громад. Частина організацій вважає, що критерії надто жорсткі і обмежують права духовенства, особливо враховуючи їхню соціальну роль та потребу у забезпеченні духовної підтримки громадян у складний для країни час. Водночас держава наголошує, що бронювання — це виняткове право, яке має бути надано лише тим організаціям, що відповідають чітко визначеним нормам, аби уникнути зловживань та забезпечити ефективність мобілізаційних заходів.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабінет Міністрів не планує найближчим часом переглядати підходи до бронювання військовозобов’язаних. Чинні критерії, за його словами, залишаються чіткими, прозорими та відповідають потребам як армії, так і економіки країни.

Андрій Маринів, син декана юракадемії в Харкові, засуджений за участь у схемі з фіктивним бронюванням