В Україні масово подають до суду за борги за комуналку: що загрожує споживачам

В Україні різко зросла кількість судових справ щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Після зміни правового режиму «замороження» боргів більше не діє, а комунальні підприємства активізували позовну роботу проти споживачів.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

В Україні комунальні служби почали масово звертатися до судів із позовами проти громадян через заборгованість за житлово-комунальні послуги. Юристи фіксують стрімке зростання кількості таких справ, які дедалі частіше доходять до стадії судового розгляду та завершуються рішеннями на користь надавачів послуг.

Чому зросла кількість позовів

Голова комітету Асоціація адвокатів України з цивільного права та процесу, керівниця адвокатського бюро, адвокатка Тетяна Даниленко пояснює: ключовою причиною активізації позовів стала зміна правового режиму щодо заборгованостей.

«Наразі в судах масово почали з’являтися справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги… механізм “замороження” боргів більше не діє», — зазначила вона.

За словами юристки, чинне законодавство не передбачає автоматичного списання боргів за житлово-комунальні послуги. У разі судового спору споживач може лише зменшити або частково оскаржити суму заборгованості — за наявності належних доказів і підстав.

Водночас із 1 січня 2026 року набула чинності норма, яка зобов’язує надавачів послуг самостійно здійснювати перерахунок плати у разі ненадання або надання послуг неналежної якості — автоматично, без заяв і звернень від жителів.

Окремо Даниленко наголосила на територіальних винятках. Звільнення від примусового стягнення боргів наразі діє лише для територій активних бойових дій і не поширюється на регіони потенційної загрози.

Громадяни, які тимчасово перебувають за кордоном, також не звільняються від обов’язку утримання житла. Водночас вони можуть зменшити частину нарахувань, звернувшись до постачальників послуг. Однак оплата за опалення та утримання будинку залишається обов’язковою.

Позовна давність і судова практика

Важливим аспектом є питання позовної давності. За словами Даниленко, загальна позовна давність тривалістю три роки застосовується судами лише в разі, якщо споживач сам заявить про її сплив. На практиці ж постачальники часто намагаються стягнути борги за максимально тривалий період.

Юрист адвокатського бюро Івана Хомича Олександр Груздєв звертає увагу на ще одну тенденцію: комунальні підприємства успішно стягують борги навіть без письмового договору. Він посилається на позицію Велика Палата Верховного Суду, відповідно до якої фактичне користування послугами вважається підтвердженням договірних відносин.

«Окрім основного боргу, суди стягують інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення», — наголосив Груздєв.

Водночас закон забороняє стягувати борги, що виникли після 24 лютого 2022 року, зі споживачів, які залишили місце проживання, а також застосовувати фінансові санкції в зонах бойових дій чи окупації. Проте сам факт воєнного стану не звільняє громадян від загального обов’язку оплачувати комунальні послуги.

Адвокат Євген Буліменко підтверджує: у разі наявності заборгованості надавачі послуг звертаються до суду, і такі позови у більшості випадків задовольняються, якщо споживач не доведе помилковість нарахувань.

Поширеною є і практика судових наказів — коли рішення ухвалюється без проведення судового засідання та виклику сторін. У такому разі боржник може дізнатися про стягнення вже на етапі виконавчого провадження.

Таким чином, комунальні борги дедалі частіше переходять у площину судових рішень, а споживачам радять уважно перевіряти нарахування, фіксувати якість послуг і за потреби своєчасно заявляти про застосування строків позовної давності.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка зобов’язує надавачів комунальних послуг автоматично перераховувати плату за тепло, воду та вивезення побутових відходів, якщо ці послуги не надавалися, надавалися не в повному обсязі або були неналежної якості. Відповідні зміни мають зменшити суми в платіжках українців уже з січня 2026 року.

Читайте також

Не було тепла — не буде рахунків: уряд перераховує платіжки за дні без опалення