В Україні можуть переглянути покарання для ухилянтів від мобілізації: у Раді пропонують нові підходи

Попри посилення відповідальності за ухилення від мобілізації, народні депутати визнають: система штрафів не працює. У Верховній Раді обговорюють нові шляхи, як мотивувати військовозобов’язаних добровільно долучатися до служби, не вдаючись до репресивних заходів.

Про це в ефірі Radio NV розповів член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

В Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії діє режим загальної мобілізації. Військовозобов’язані громадяни зобов’язані ставати на облік, з’являтися до територіальних центрів комплектування (ТЦК) і, в разі потреби, проходити службу в лавах ЗСУ. За ухилення від мобілізації законодавством передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Однак самі законодавці сумніваються в ефективності чинної системи покарань. Зокрема, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко заявив, що система штрафів не спонукає людей до виконання свого обов’язку.

«Я ніколи не підтримував штрафи як метод впливу. Неможливо через санкції достукатися до свідомості людини й змусити її захищати країну. Навпаки, у таких умовах ми не отримаємо вмотивованого бійця», — наголосив Федієнко.

Що передбачає закон зараз

У 2024 році в Україні було посилено відповідальність за порушення законів про мобілізацію. Зокрема, ухвалено закон, який передбачає:

• Штрафи за порушення правил військового обліку — від 17 000 до 25 500 гривень;
• Підвищені штрафи для посадових осіб;
• Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від мобілізації (передбачає до 5 років обмеження або позбавлення волі).

Окремі ініціативи також передбачали обмеження користування банківськими картками, заборону на керування транспортними засобами та інші адміністративні санкції для військовозобов’язаних, які ухиляються від служби.

Чому штрафи не працюють

На думку Федієнка, обмеження і фінансові покарання не здатні змінити ставлення громадян до мобілізації. Якщо людина не хоче йти до війська, її не переконають ані штраф, ані тимчасова заборона на банківські послуги.

«Навіть якщо таку людину мобілізують, з неї не буде користі на фронті — вона не стане ефективним і мотивованим бійцем. А це означає, що підхід до мобілізації треба переглядати», — додав депутат.

Що може змінитися

Наразі у Верховній Раді не розглядають законопроєктів, які б скасовували чинні санкції. Проте в парламентському середовищі зростає розуміння, що потрібні нові мотиваційні моделі, які базуються на:

• соціальному захисті для військових і членів їхніх сімей;
• гарантіях після служби (робота, освіта, житло);
• публічному визнанні та підтримці ветеранів.

Нагадаємо, мобілізація як «рятівне коло»: як корупціонери уникають вироків під прикриттям військової служби.

Мобілізація ВПО з 1 червня: оновлені правила обліку та наслідки порушень