Вчені Національної академії наук України та Українського гідрометеорологічного інституту вперше провели комплексне дослідження, як повномасштабна війна вплинула на атмосферу країни. Ракетні удари, руйнування промислових підприємств і перебої в енергетиці створили локальні сплески забруднення, водночас супутникові дані свідчать про загальне зниження рівня шкідливих викидів над більшістю території.
Про це йдеться порталі Національної академії наук України.
Науковці проаналізували дані наземного моніторингу та супутники Sentinel-5 Precursor, щоб оцінити вплив ракетних і дронових атак 2022–2024 років на якість повітря.
Інструментально підтвердити безпосередній вплив бойових дій на атмосферу вдалося у 255 випадках із тисяч вибухів. Концентрації шкідливих домішок після атак зростали в середньому на 100–400%, а в окремих випадках перевищували 1000%.
Однак короткострокові сплески — лише частина картини. Довгострокові зміни формувалися під впливом руйнування промислових об’єктів, перебоїв в енергетиці, використання дизельних генераторів, міграції населення та зміни транспортного руху.

Інфографіка: Національної академії наук
У великих містах та промислових центрах концентрації твердих часток, діоксиду азоту (NO₂) і моноксиду вуглецю (CO) здебільшого знижувалися. Поблизу лінії фронту — навпаки, зростали. Концентрації діоксиду сірки (SO₂) збільшувалися, що свідчить про перехід на більш «брудні» види палива та зміну структури енергоспоживання.
За даними Sentinel-5 Precursor, у регіональному масштабі над більшістю території України відзначене загальне зниження рівня забруднення. Вміст NO₂ у вертикальному стовпі атмосфери зменшився на 10–30% у великих містах та вздовж фронту, що пояснюється скороченням промислових і транспортних викидів. Яскравим прикладом є Маріуполь після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь».
Водночас деякі зміни повітря не пов’язані з війною. Наприклад, зменшення формальдегіду на півночі України на 10–12% пояснюється сприятливими метеорологічними умовами.
Автори дослідження підкреслюють, що війна створює складну ситуацію: одночасно з локальними небезпечними піками спостерігається загальне зниження викидів. Розуміння цього подвійного ефекту є важливим для оцінки екологічних наслідків російської агресії, підготовки міжнародних претензій щодо відшкодування збитків та планування післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні.
Читайте також


