Власник криптобіржі Kuna Михайло Чобанян не платить дивіденди своїм інвесторам

Один з інвесторів Kuna Станіслав Білобородов, який в 2015 році вклав у проект 33 біткоїни, позивається до засновника криптобіржі Михайла Чобаняна через відсутність дивідендів. 9 років тому BTC оцінювався в $460, а зараз майже $70 000, відповідно доларовий еквівалент інвестиції Білобородова зріс приблизно з $15 333 більш ніж до $2,2 млн.

Про це йдеться у матеріалі Forbes Україна. Станіслав Білобородов звернувся до суду ще 2021 року. Справа проти Чобаняна досі не закрита, каже адвокат інвестора Ілля Воробйов.

Kuna є найстарішою українською криптобіржею. Для її запуску Чобанян у 2015 році організував ICO. Це спосіб залучення грошей для криптовалютних проектів, коли випускаються токени — аналог акцій інвесторів, які купують у криптопроекті.

Біржа випустила 1 млн. токенів KUN, 30% з яких розподілили між інвесторами. Інші вивели з обігу, згідно з умовами договору, щоб захистити токен від знецінення. В даний час в обігу залишається приблизно 250 000 токенів. На ICO біржі вдалося залучити 274 біткоїни.

У жовтні 2019 року Kuna ініціювала зміну умов договору з інвесторами.

«Раніше я обіцяв право вимоги на прибуток аля акції. Тепер, якщо у вас більше 10 000 токенів KUN, то під час продажу біржі я поділюся надходженнями від угоди», — сказав Чобанян у своєму зверненні до акціонерів.

За його словами, на роздуми інвестори мали місяць, і ніхто не заперечував зміни. Він каже, що попередня модель із виплатою дивідендів не давала прозорості.

Чобанян не вважає інвесторами, які інвестували в токени 2015-го.

"Люди, які брали участь у краудсейлі, вірили в мою ідею і отримали токени", - говорить він.

Однак, нові умови договору не задовольнили Білобородова. Свою інвестицію він порівнює з купівлею акцій за біткоїни. Потім модель змінюється і замість акцій з'являється utility-токен, який, по суті, не має вартості, - говорить він. За токеном KUN можна, наприклад, купити мерч або покращити свої умови як користувача біржі, додає Белобородов. Чобанян стверджує, що він єдиний незадоволений інвестор.

Білобородов намагався вести переговори з представниками Kuna і пропонував повернути акції з дивідендами у вигляді біткоїнів, проте сторони не дійшли згоди.

У 2021 році Білобородов подав заяву про шахрайство в особливо великих розмірах.

«З того часу мене двічі викликали на допит. Вперше — 2021-го, вдруге — у грудні 2023-го», — каже Чобанян.

Хоча в Україні питання криптоактивів не врегульоване, особа може звернутися за захистом власних прав, якщо ISO дійсно було проведено з метою шахрайства, каже адвокат і партнер VB Partners Денис Шкаровський. За його словами, подібні справи в Україні розслідуються «вкрай важко».

Що таке біржа КУНА (Kuna) і хто такий Михайло Чобанян

Як свідчать дані спеціалізованих сайтів, Kuna – це назва бренду, який об'єднує три компанії, зареєстровані у Великій Британії, Литві та Канаді. Її послугами для здійснення угод з купівлі-продажу криптовалюти користуються понад 500 тисяч криптотрейдерів, а щоденний обсяг торгів на піку роботи перевищував 1,5 млн. доларів, що дозволило їй увійти до списку 30 найкращих IT-стартапів за версією Forbes-Україна.

Для того щоб почати торгувати, необхідно відкрити депозит, мінімальний розмір якого дорівнює 3 доларам, 10 гривням або відповідній сумі в одній із криптовалют, якими оперує біржа у своїй діяльності. Комісія біржі у своїй становить до 0,25%.

Варто зазначити, що 72% користувачів біржі проживають в Україні, майже 11% у Росії, трохи менше 9% у Грузії та лише 4% в іншому світі. Виведення "живих" коштів здійснюється як через електронні грошові системи, так і на банківські картки.

Відгуки клієнтів про сервіс досить суперечливі. Наприклад, на сайті Мінфін частина клієнтів вважають зручним інтерфейс, для інших він, навпаки, виглядає "бідно", а дехто побоюється за безпеку своїх рахунків. Багато хто також скаржився на складнощі з виведенням грошей на свої карти банків. Останнє, щоправда, легко пояснюється санкціями Нацбанку, за які платежі криптовалюти впали в рази. На Kuna, наприклад, цей показник упав у 4 рази – з 1,5 млн до 400 тисяч доларів на добу. Усього 600 тисяч гривень доходу.

На сайті Kuna вказано засновника біржі, підприємця Михайла Чобаняна, щоправда, юридично питання функціонування криптобіржі досить заплутане. На сайті біржі вказуються дві фірми, які адмініструють роботу - компанія UAB Kuna Prо, зареєстрована в Литві, і FlexyPay Inc, заснована в Канаді.

Якщо вірити відкритим даним за каталогом литовських фірм, у 2022-му році штат UAB Kuna Prо складався з одного співробітника, директора та власника Михайла Чобаняна, і оборот у 2022-му році дорівнював 18 700 євро, з яких 955 євро склав чистий прибуток.

Але куди цікавіша українська фірма – ТОВ "Куна ексчейндж", що представляє криптобіржу Kuna в Україні. Компанія була зареєстрована наприкінці 2017 року, при тому, що сама біржа працює з 2014 року. Але найбільше дивує розмір прибутків українського ТОВ. Так, у 2019-му році за даними аналітичного сервісу YouControl вони становили близько 4 млн грн, у 2021-му впали до 1,5 млн, а 2022-го компанія відзвітувала всього про 687 700 гривень. Але навіть найпростіші математичні підрахунки виявляють дисбаланс. Так, за даними Forbes-Україна щоденний оборот криптобіржі Kuna становив у 2021 році близько 1,5 млн дол., що при курсі в 27 гривень давало річний оборот приблизно в 14,8 млрд грн, комісія ж у 0,25%, стягувана з угод на біржі, мала принести близько 37 млн грн. Якщо врахувати, що на українців припадало 70% клієнтів, здавалося б, дохід мав би залишати близько 25 млн грн комісійних проти 1,5 млн грн заявлених у звітності. І хоча комісія, що заявляється, в 0,25% стягувалася не з усіх операцій, все одно різниця вражає.

І треба сказати, що власнику біржі Kuna Михайлу Чобаняну не звикати до подібних метаморфоз та нестиковок.

Як стверджує у своїх інтерв'ю сам Михайло Чобанян, власний бізнес на біткоїні він розпочав у 2014-му році, і тоді це виглядало як переклад криптовалюти ним самим за готівку клієнтам через сайт агентства Kuna. Потім це сталося через картковий рахунок бізнесмена у Приватбанку, куди приходила безготівкова гривня за криптовалюту та поступово цей процес автоматизували.

Кримінальні справи щодо яких проходить Чобанян

2015-го року підприємцем зацікавилися правоохоронці, що здивувало самого Михайла Чобаняна, який стверджував, що нічого забороненого він не робив, і навпаки, відкрито заявляв, що торгує криптовалютою.

"У листопаді у мене вдома пройшов обшук. Кіберміліція, як вона тоді називалася, шукала підтвердження того, що я "займаюся криптовалютою". Це само по собі було абсурдним тому, що у всіх статтях у ЗМІ я відкрито говорив, що займаюся криптовалютами, просуваю їх. У той момент, якби ви написали в гугле "биткоін Україна", то вам би видало моє фото. та публічним.

Як згадував Михайло Чобанян, він навіть привернув увагу тодішнього заступника глави Адміністрації президента України Дмитра Шимківа, що може побічно говорити про інтерес високопосадовців до справ Kuna. Але все це не позбавило бізнесмена та його дітище від нових претензій з боку силовиків – у 2016 році проти нього відкрили ще одну кримінальну справу. А у 2018-му році з'явилася інформація про кримінальну справу проти Чобаняна, нібито порушену на запит одного з українських банків.

У 2021-му році з'явилося кримінальне провадження — № 42021100000000374, в якому йшлося не мало не багато, про шахрайство – стаття 190 КК України. Слідство просило дати їм тимчасовий доступ для обшуку ТОВ "Куна ексчейндж", ТОВ "Ікс резерв" та БО "Фонду розвитку соціальних інновацій "Крипто Русь". У всіх трьох організаціях основним засновником вважається саме Михайло Чобанян. , дозвіл на обшуки у цих компаніях Подільський райсуд Києва так і не дав

Але безперечним рекордсменом за рівнем інтересу правоохоронців стала Громадська організація "Біткоїн Фундація Україна", одним із співзасновників якої є Михайло Чобанян - у судовому реєстрі числяться 469 документів і що найдивовижніше, всі вони стосуються однієї кримінальної справи.

Згідно з фабулою справи №32015110130000019 від 28 липня 2015 року щодо підробки документів та ухилення від податків слідство вважало, що громадська організація продавала клієнтам криптовалюту за гроші, отримані незаконним способом. Суми при цьому в деяких документах згадуються дуже різні, але зазвичай солідні – від 173 000 гривень (при курсі 21 гривня за долар) до 22 100 доларів, 12 900 євро, 250 англійських фунтів (320 доларів) та 800 швейцарських франків (936 доларів) . При цьому, зареєстрована як ГО, тобто некомерційна організація, "Біткоїн Фундація Україна", не була включена до Реєстру неприбуткових організацій, а отже могла проводити комерційні операції, але мала сплачувати податки. Проте, так чи інакше, будь-яких відомостей про розслідування цього кримінального провадження у відкритому доступі немає, ймовірно, після легалізації криптовалюти в Україні ця справа була просто закрита.

Читайте також

Владислав Клищар и Александр Мельничук: что известно о темном прошлом желающих "распилить" Parimatch

Владелец казино First Casino Александр Пан, внесенный в базу миротворца и имеющий проблемы с законом, оббирает простых украинцев