Феміда стала на бік свободи слова. Верховний Суд України остаточно скасував рішення першої та апеляційної інстанцій у справі колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка проти «СтопКору» та ВГО «Стоп корупції». Суд підтвердив право журналістів публікувати розслідування щодо забудови на арештованій землі під Києвом та діяльності фірм, пов’язаних із Карплюком.
Про це повідомляє «СтопКор».
Як усе почалося
Судовий процес розпочався після публікації розслідування «О.Краса по-ірпінськи: фірма ексмера Карплюка намиває пісок для котеджного містечка на арештованій землі», оприлюдненого 10 січня 2024 року. У матеріалі йшлося про намив піску та будівництво котеджного містечка на арештованій землі поблизу річки Ірпінь. Журналісти з’ясували, що роботи ведуться у 300-метровій зоні ЛЕП, а самі землі фігурували у «справі Євробанку» про шахрайство.

Робота земснаряда. Джерело: СтопКор
Також розслідування містило згадки про релігійний рух «АллатРа», до якого мав стосунок Карплюк, і який критикували за виправдання воєнних злочинів РФ у Бучі та Ірпені. Карплюк довго зберігав у себе на каналі «аллатрівське» інтерв'ю, попри критику з боку громадськості.
Ці твердження стали підставою для позову Карплюка до суду з вимогою визнати частину інформації недостовірною та зобов’язати «СтопКор» її спростувати.
Судова епопея
Не сподобалася Карплюку така увага до його імовірного бізнесу. У березні 2024 року колишній чиновник звернувся до суду з позовом проти ВГО «Стоп корупції» та представників медіа «СтопКор». Позивач вимагав визнати недостовірною інформацію про котеджне містечко та його причетність до цього сумнівного об’єкту.
Спочатку фортуна, як і Феміда, всміхалася ексмеру. Оболонський районний суд Києва 16 жовтня 2024 року частково задовольнив його позов, зобов'язавши організацію спростувати частину публікації. Київський апеляційний суд 4 лютого 2025 року підтримав це рішення.
Однак на цьому історія не закінчилася. Стопкорівці у відповідь подали касаційну скаргу до Верховного Суду, і саме тут справедливість взяла гору.
4 червня 2025 року Верховний Суд України у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під головуванням судді Крата виніс фінальний вердикт. Касаційну скаргу СтопКору задовольнили частково, скасувавши попередні рішення і відмовивши Карплюку в задоволенні позовних вимог.

Скриншот, постанова Верховного суду України. Джерело: СтопКор
Чому це рішення важливе
Верховний Суд підкреслив ключові юридичні норми:
- По-перше, про презумпцію добропорядності. Раніше в українському законодавстві існувала норма, згідно з якою «негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного». Однак цю норму скасували ще в 2014 році.
- По-друге, про різницю між фактами та оціночними судженнями. Як зазначив суд: «Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень – не можна». Це принципово важливо для незалежної журналістики.
- По-третє, про свободу слова та преси. Верховний Суд підкреслив, що «межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи». Колишній мер – це публічна особа, діяльність якої може і має потрапляти під приціл посиленої уваги громадськості, а тому мав би виявляти більшу толерантність до критики.
«Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві, і її обов'язком є передавати інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу. Цей принцип залишається непорушним навіть тоді, коли інформація може "ображати, шокувати чи непокоїти», - зазначив суд.
Цікаві нюанси судової справи
У процесі судового розгляду спливли цікаві факти. Так, заявником торговельної марки «О.Краса» виявилося ТОВ «Тихий Ірпінь», серед засновників якого — компанія «Сарафан». Примітно, що електронна адреса самого Володимира Карплюка — [email protected], що може свідчити про ймовірну дотичність до компанії, яка фігурує в матеріалі розслідування.
Чому це рішення важливе
Рішення Верховного Суду стало знаковим для всієї журналістської спільноти. Воно офіційно підтвердило: медіа мають право критикувати публічних осіб і висвітлювати факти, що становлять суспільний інтерес. Суд чітко окреслив відмінність між фактами та оціночними судженнями, зазначивши, що останні не підлягають спростуванню.
Це створює додатковий правовий щит для журналістів, які викривають корупцію, і сприяє утвердженню європейських стандартів свободи слова в Україні.
Справу Карплюка проти «СтопКору» можна вважати прецедентом: вона ще раз підтвердила — журналістика має бути незалежною, а публічні особи повинні звикнути до критичного погляду суспільства.
Постанова Верховного Суду є остаточною, набрала чинності з моменту проголошення і не підлягає оскарженню. Справедливість відновлено.
Контекст: кримінальні провадження проти Карплюка
Варто зазначити, що це не єдина справа, у якій фігурує колишній очільник Ірпеня. Наприкінці 2023 року розпочалися судові засідання у кримінальній справі, в межах якої Карплюка підозрюють у розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем.
За даними слідства, у 2016 році він підписав договір із комунальним підприємством «Ірпіньжилінвестбуд» про створення проєктної документації для парку «Центральний». Однак, як з’ясувалося, парк на той момент уже був збудований, а отже — договір міг бути фіктивним.
Нагадаємо, фірма з оточення ексмера Ірпеня Карплюка отримала найбільший підряд у Коцюбинському.
Читайте також


