Як в Україні оновлюватимуть застаріле житло та що чекає на мешканців "хрущовок"

В Україні готується нове житлове законодавство, яке має на меті розв'язати проблему застарілого житлового фонду. Багато багатоповерхівок вже вичерпали свій термін експлуатації та перебувають у небезпечному стані через відсутність капітальних ремонтів. Однак, виникає питання: як саме держава планує оновлювати ці будинки та що чекає на їх мешканців?

Про це йдеться у матеріалі OBOZ.ua.

Хрущовки: житло, що потребує термінової реконструкції

Хрущовки, побудовані в радянські часи, мали термін експлуатації близько 50 років. За нормативами, ці будинки мали бути демонтовані до 2005-2017 років. Однак на сьогодні мільйони українських сімей продовжують жити в таких будинках, чимало з яких знаходяться в аварійному стані.

Типові хрущовки в Києві (проекти 438, 464 та 480) є п'ятиповерховими цегляними або панельними будинками. Вони мають невелику площу, прохідні кімнати та суміжні санвузли, а стелі — заввишки лише 2,47 м. Деякі варіанти мають поліпшене планування з висотою стель 2,7 м та окремими кімнатами, проте таких лише 5%.

Ситуація з застарілим житловим фондом в Україні

За даними Державної служби статистики, загальна площа застарілого житла в Україні сягає 4,33 мільйона квадратних метрів. Це понад 30 тисяч будинків, з яких близько третини — це хрущовки. Експлуатація таких будинків не лише створює незручності для мешканців, але й становить загрозу для їхнього життя.

Плани уряду щодо оновлення житла

Новий законопроєкт, який вже прийнято у першому читанні, передбачає модернізацію, ремонт і заміну інфраструктури хрущовок. В деяких випадках це дозволить продовжити термін їхньої експлуатації на десятиліття. Лише у випадку, коли будинок визнається аварійним і його неможливо відремонтувати, можливий демонтаж.

Закон передбачає, що для знесення будинку потрібна згода всіх власників. Проте на практиці це важко досягти, особливо коли мова йде про літніх мешканців, які не бажають переїжджати, навіть за умови отримання новішого чи більшого житла. У зв’язку з цим може бути впроваджена практика "згоди більшості", як у багатьох країнах, коли для прийняття рішення необхідно 75% голосів власників.

Фінансові виклики та перспективи реалізації

Головною проблемою є фінансування. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, проте конкретної суми не вказано. Відтак, це ставить під сумнів можливість реалізації проєкту у разі його схвалення.

На думку Олени Шуляк, голови Комітету ВР з питань організації державної влади, фінансування оновлення житла може здійснюватися не лише за рахунок державного та місцевих бюджетів, а й за рахунок фондів, грантів ЄС, приватних інвестицій тощо.

Чи виселятимуть мешканців з їхніх домівок

Питання примусового виселення з хрущовок турбує багатьох. Проте уряд запевняє, що силоміць нікого виселяти не будуть. Громадяни, навпаки, зацікавлені у включенні своїх будинків до програми оновлення, адже це може значно збільшити вартість житла та фактично дати йому "друге життя".

Нагадаємо, що житловий фонд України формувався в різні часи, для зведення будівель застосовувались різні технології. Які типи будинків можна назвати стійкішими для руйнування, які можуть витримати артудари поблизу та обстріли, а у яких будинків краще не ховатися в підвалах, читайте у нашому матеріалі.

Платформу із реконструкції України після війни створять у ЄС 

В Укравтодорі розповіли, скільки часу знадобиться для відбудови зруйнованих доріг та мостів