Як війна змусила вчителя стати слюсарем на виробництві вітротурбін на Закарпатті

Війна змусила тисячі українців змінити не лише місце проживання, а й професії. До початку повномасштабного вторгнення був вчителем у місті Курахове, але став слюсарем на виробництві вітротурбін на Закарпатті й Іван Хрипченко. Його історія — приклад того, як у складні часи можна знайти нові можливості для розвитку. Про це пише Україна Молода.

До початку війни Іван працював учителем української та англійської мов, а також літератури в Кураховому, що на Донеччині. Це була його улюблена робота, однак через обстріли та зруйновану інфраструктуру він був змушений покинути рідне місто. Спочатку Хрипченко намагався вести уроки онлайн, але ситуація ставала дедалі важчою. Коли зрозумів, що подальше перебування в Кураховому неможливе, філолог вирушив на Закарпаття.

Уже там Іван дізнався про можливість працевлаштування на підприємстві ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі», єдиного виробника в Україні вітроенергетичного устаткування мультимегаватного класу. Після подачі резюме і отримання позитивної відповіді він остаточно змінив професію. Чоловік став слюсарем механоскладальних робіт, що означало навчання новій спеціальності, а саме — складанню важливих частин вітротурбін, таких як башти, гондоли і маточини.

Перехід до технічної сфери був для Хрипченка не таким складним, як той думав. У школі він захоплювався кресленнями та технічними завданнями, тому нова робота дала можливість реалізувати набуті раніше навички. Наразі ж Іван активно використовує і свої знання англійської мови, допомагаючи у комунікаціях з іноземними партнерами підприємства.

Робота на новому місці дозволила Івану відчути себе важливою частиною колективу. Його наставником став Роман Гузика, який допоміг освоїти всі необхідні навички для роботи на підприємстві. Завдяки своїй рішучості та підтримці колег чоловік почав швидко пристосовуватись до нових умов.

Попри те, що його трудова діяльність зазнала кардинальних змін, Іван не збирається зупинятися на досягнутому. Він мріє стати представником компанії в Україні та розвивати українське виробництво вітротурбін на міжнародному рівні. Іван вірить: завдяки підтримці керівництва компанії зможе реалізувати свої амбіції. 

"Моя мета — просувати український продукт за кордоном. Керівництво підтримує мої плани, і я впевнений, що разом ми досягнемо великих результатів", — ділиться він.

Історія Івана Хрипченка — не єдина на підприємстві. Наприклад, родина Миколи Гончарова, яка втекла з села Покровське на Донеччині, отримала шанс почати нове життя, поєднавши стабільну роботу з безпечним і комфортним середовищем. ТОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» надало їхній родині безкоштовне житло в новому житловому комплексі для працівників виробництва. Такі приклади показують, як бізнес може стати підтримкою для людей у важких ситуаціях і допомогти їм розпочати новий етап у житті.