Європа не здатна зібрати 25 тисяч військових для України: союзники знижують планку амбіцій

Європейським країнам виявилось надзвичайно складно сформувати навіть 25-тисячний контингент для можливої миротворчої місії в Україні. Плани створити багатонаціональні сили, які б підтримали стабільність після потенційної мирної угоди, наразились на хронічний дефіцит особового складу, логістичні труднощі та політичну нерішучість європейських урядів.

Як повідомляє британське видання The Times, країни Європи не можуть навіть зібрати 25 тисяч військових, не кажучи вже про озвучену раніше мету — 64 тисячі.

Редакція The Times отримала доступ до рідкісних обговорень між міністрами оборони та головнокомандувачами європейських держав. Під час зустрічей обговорювали створення добровольчого контингенту, який мав би розміститись в Україні після можливої мирної угоди з Росією. Однак уже зараз країни зіштовхнулися з реальністю: не вистачає не лише людей, а й техніки, коштів та політичної волі.

Начальник штабу оборони Великої Британії адмірал Тоні Радакін запропонував зібрати до 64 тисяч військовослужбовців. Лондон, за його словами, готовий надати до 10 тисяч осіб. Однак у ході подальших дискусій у Брюсселі з'ясувалося, що навіть 25 тисяч — це вже непосильне завдання для більшості союзників.

Як зауважує джерело Times, озвучені цифри швидше є символічним орієнтиром, аніж реально досяжною метою. У відповідь багато країн почали обговорювати скорочення своїх зобов’язань до відправки інструкторів, а не бойових підрозділів.

На тлі численних проблем союзники змістили фокус: тепер основною метою є підготовка українських військових, забезпечення переозброєння ЗСУ та захист неба й моря, а не розміщення сил безпосередньо біля лінії фронту.

Зокрема, Велика Британія та Франція планують направити до західних регіонів України військових інструкторів, які проводитимуть навчання та допомагатимуть зі стратегічним плануванням. Проте ні про бойові дії, ні про охорону критичної інфраструктури мова наразі не йде.

На зустрічі міністрів оборони 10 квітня пролунала критика і розчарування з приводу амбіцій Великої Британії. Литовський міністр оборони Довіле Сакалієне наголосила:

«У Росії 800 тисяч військових. Якщо ми не можемо зібрати бодай 64 тисячі, це означає, що ми справді слабкі».
Її виступ учасники зустрічі охарактеризували як «різкий, але надихаючий».

Крім нестачі особового складу, союзники наголосили на логістичних труднощах. Щоб підтримувати контингент у 64 тисячі осіб у режимі ротації, потрібно мобілізувати щонайменше 256 тисяч військових, що здається нереальним за нинішніх умов.

Окремі країни, зокрема Естонія і Фінляндія, побоюються, що відправка військових за кордон може послабити їхню оборону. Польща, Іспанія та Італія відкрито відмовилися від відправлення солдатів, тоді як Німеччина і Фінляндія висловилися проти участі у місії, хоча Берлін формально не виключає своєї ролі.

Обговорення вкотре підтвердили глибоку залежність Європи від військової підтримки США. Один з учасників запропонував альтернативу — використання сил спецпризначення, які можна розгорнути без затвердження парламентами, однак і ця ідея не отримала широкої підтримки.

Навіть Велика Британія, яка ініціювала масштабну місію, стикається з внутрішніми проблемами. Британська армія потерпає від скорочення чисельності, нестачі артилерії та логістичної залежності — зокрема від американських вантажівок і військового обладнання.

Наразі план «коаліції рішучих» передбачає:

• Розміщення британських і французьких інструкторів на заході України,
• Відмову від бойових дій і охорони критичних об’єктів,
• Акцент на підготовці українських військових і стратегічному плануванні на випадок ескалації.

У британському Міноборони запевнили, що просунуті оперативні плани тривають.

«Ми продовжуємо підтримувати Україну на суші, в повітрі та на морі. Водночас докладаємо зусиль до мирного врегулювання, поки незаконне вторгнення Путіна триває», — йдеться в офіційній заяві.

Попри політичну риторику, реальність показує: Європа все ще не готова до повноцінної військової участі в українському конфлікті без допомоги США.

Нагадаємо, адміністрація Трампа офіційно поставила під сумнів подальшу участь у мирному процесі між Україною та Росією. Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Сполучені Штати можуть вийти з перемовин, якщо Київ і Москва не приймуть запропоновані умови, які передбачають територіальні поступки з обох сторін.

«Руйнівні 100 днів»: експерт звинуватив Трампа у безпрецедентній шкоді США і довкіллю