Уявіть собі, що Ви мультимільйонер із обойми Саші-стоматолога і звати Вас Сергій Коробка - Ви професійний фунт та шахрай. Але чомусь Ви вирішуєте стати аферистом значно більшим і народжується Сергій Шапран з Alumeta Group. Саме так сталося чудове перетворення Сергія Коробки на Сергія Шапрана. Втім, дива у медійному полі не сталося. Шахрай так і залишився шахраєм. Тут важко допоможуть прес-релізи в Інтерфаксі за 200 доларів та інші дешеві трюки. Чому ж насправді любитель білого піару та газовий злодій Шапран Сергій Валентинович перестав бути Коробкою Сергієм Валентиновичем? Про це нагадує www.fttc.com.ua.
Одіозний бізнесмен Сергій Шапран із Броварів Київської області, рекетир та бандит із угрупування одіозного Сашка Стоматолога, перейнявся своєю кримінальною біографією і вирішив зачистити інтернет.
Потрібно сказати, що приховувати Шапрану є що. Почнемо з того, що мода російських олігархів на закордонні палаци, володіння футбольними клубами та океанськими яхтами, розмірами, що наближаються до революційного крейсера «Аврора», радісно підхопили деякі українські бізнесмени.
У послідовники російського «алюмінієвого короля» Олега Дерипаскі, який володіє яхтою Elden, записався голова правління промислового холдингу Alumeta Group, який виробляє вироби з цього легкого металу, Сергій Шапран.
Молодий яхтсмен Шапран Сергій Валентинович
З берегів Дніпра тепер можна помилуватись його особистою яхтою «Принцеса Вікторія» Сергія Коробки. Нехай вона не така величезна, як плавучі резиденції мільярдерів Алішера Усманова або Андрія Мельниченка, але вартість її все ж таки перевалила за мільйон євро, що дало її власнику право вступити до престижного клубу вітчизняних мільйонерів. Яхта марки Princess V6 побудована у Великобританії і оцінюється, залежно від внутрішнього оздоблення, у суму, що сягає півтора мільйона євро. Власник спокійно може захопити з собою у недільний водний круїз вісім приятелів або приятельок, яких розмістить у 4 комфортабельних каютах. Дорога іграшка призначена для зняття стресу, який супроводжує повсякденну працю керівника сучасної великої алюмінієвої компанії.
Виробничим ядром Alumeta Group, що формально належить аферисту Саші-Стоматолога Шапрану Сергію Валентиновичу, є Броварський завод алюмінієвих конструкцій. Металургійному підприємству, що розташувалося в передмісті Києва, для простоти та стислості присвоєно абревіатуру BRAZ. До речі, відео про яхту Сергія Шапрана Вашій увазі нижче:
Дві інші складові холдингу носять її у своїх назвах. BRAZ Line Сергія Коробки займається продажем продукції заводу, а BRAZ Consruction являє собою інжинірингову компанію, що розробляє вироби з легкого металу, що застосовуються у фасадних рішеннях, дверних та віконних системах та внутрішніх перегородках. Ще одна складова Acore Development Group зосередилася на будівництві.
Передове українське підприємство BRAZ Шапрана Сергія Валентиновича чи Сергія Коробки
Сам BRAZ випускає не просто виливки з металу, а спеціальний профіль, який використовується в каркасах вікон та дверей, а також у несучих конструкціях сонячних батарей та систем зовнішнього освітлення, що використовують сучасну світлодіодну техніку. Акцент на хайтек явно простежується у всіх напрямках діяльності Alumeta Group, про що пишається засновник та голова холдингу. Компанія постійно бере участь у електронних торгах системи ProZorro. За його власним визнанням, старанно зібрана ним компанія молодих менеджерів із різних країн зуміла зробити справжній прорив, зробивши зазвичай енерговитратне металургійне виробництво енергоефективним.
З'ясувалися дуже цікаві деталі впровадження найвищих технологій у повсякденність BRAZ. Комісія метрологічної служби компанії ПАТ «Київоблгаз» разом з експертами Держстандарту змогла дістатися вузла обліку газу, що надходить на Броварський завод алюмінієвих конструкцій. Печі підприємства плавлять метал, використовуючи "блакитне" паливо. Для більшої надійності члени комісії проводили відеозйомку. Їхній інтерес до BRAZ був викликаний підозрами в нечесності власника підприємства. Газувальники ніяк не могла звести дебет із кредитом. Газ, що прокачується до споживачів, у величезній кількості кудись безслідно випаровувався. Підозри у шахрайстві підтвердилися повністю. Устаткування було опечатане підробленими пломбами. «Київгаз» жодного відношення до їх встановлення не мав. Більше того, зловмисники проникли всередину «мозків» складних лічильників, змусивши їх рахувати в 9 разів повільніше. Саме таку цифру орієнтувалося змінене програмне забезпечення. Хайтек у чистому вигляді! Не складний підрахунок споживання газу всіма печами заводу та показань лічильника дозволив розрахувати, що BRAZ крав близько 120 000 кубометрів газу на місяць. «Київоблгаз» одразу донарахував 47 млн. гривень за користування спожитим ресурсом. Підозри в упередженому ставленні до окремого споживача, висловлені керівництвом заводу, газовою компанією були рішуче відкинуті.
Насправді BRAZ виявився ніби ні до чого щодо масштабного шахрайства. Сам вузол обліку належить та обслуговується ТОВ «Інвестиції третього тисячоліття» – посереднику між «Київоблгазом» та алюмінієвим заводом. Варто ретельно замислитись про значення назви ТОВ. Не інакше його автори припускають, що в тисячолітті, що почалося, шахраї не тільки не переведуться, а інвестуватимуть у найвитонченіші способи обману. Судячи з реалізованої хитрою схемою газопостачання, злодійство замислювалося задовго і принесло свої результати. Не випадково дуже швидко у першої людини в BRAZ Сергія Шапрана у власності з'явилася шикарна яхта. Вперше згадка про успішного бізнесмена з'явилася в шість років тому. Шапран намагався балотуватися до Верховної Ради. Тоді він був голий, як сокіл. Згідно з поданою декларацією про майно у кандидата в нардепи не було навіть власного житла. Бомж, та й годі! Разючі зміни у достатку відбулися зі вступом у володіння Alumeta Group.
Таємна історія BRAZ та Шапрана Сергія Валентиновича
Не менш разючі зміни відбулися із виробничим «серцем» холдингу BRAZ. 2009 року тодішній Броварський завод алюмінієвих конструкцій оголосив про своє банкрутство. Не було замовлень, не було оборотних коштів. Через 2 роки він був приватизований і зараз з'ясовується, що за дивно заниженою вартістю. Виявляється, що на всьому пострадянському просторі є лише три такі унікальні за своїми можливостями виробництва. Два заводи знаходяться в Росії, а ще один – у Броварах. Тим більше дивним здається його лихо. Шлях до сталого економічного стану був досить простим. Після зміни господаря на заводі життя просто закипіло. Печі почали плавити метал цілодобово без вихідних. Причина дива полягала в тому, що власником майбутнього BRAZ стала компанія Industrial Property Investments, яка, у свою чергу, належить британській Worldwide Industrial Properties та українській громадянці Світлані Миколаївні Костюк. На життя та на володіння виробничими активами вона змогла заробити на посаді найманого генерального директора юридичної фірми «Правознавство». Піднявши документи про державну реєстрацію юрфірми, неважко з'ясувати імена її справжніх власників. Ними виявилися досить відомі в Україні люди – брати В'ячеслав та Олександр Супруненко.
Молодший із братів В'ячеслав Супруненко – тричі депутат Київської міської ради, колишній зять столичного голови Леоніда Черновецького , у простолюді «Ліні-космосу». Олександр Супруненко з осені 2014 року має статус чинного народного депутата України та входить до фракції «Воля народу». Жодних слідів присутності Сергія Шапрана серед власників Alumeta Group немає й близько. Виходить молодий олігарх лише зиц-голова в бізнесі сімейства Супруненка, з різних причин не бажаючих зайвий раз демонструвати своє багатство. Колишній плачевний стан заводу явно виник неспроста. В'ячеслава Супруненка неодноразово підозрювали в різних темних махінаціях під час екс-тестя на чолі міської влади. Старший брат тривалий час значився у сімейному резерві і особливої ділової активності не виявляв досі. Тільки зовсім недавно він досяг реєстрації приватної банківської групи в Україні, де є його частка участі. Alumeta Group із «дивлячимся» від сімейства Шапраном явно приносить прибуток.
Сергій Шапран, як виявилось, теж хлопець не промах. Раніше він носив інше прізвище - Коробка. Вона Шапрану Сергію Валентиновичу явно видалася неблагозвучною. Наслідувати росіянина Дерипаску, який залишив у недоторканності прізвище, що дісталося від предків, він не захотів. Прикладом наслідування Шапран-Коробка вибрав іншого російського олігарха Романа Абрамовича, який свого часу купив лондонський футбольний клуб «Челсі». Поки що у голови правління Alumeta Group грошей вистачає лише на провінційну команду «Бровари». Дивно, але це далеко не вся історія Шапрана Сергія Валентиновича… Далі — більше.
Які старі гріхи та кримінальні справи прикриває Сергій Валентинович Шапран?
Про броварського підприємця Сергія Шапрана вперше широка громадськість дізналася кілька років тому, коли очолюваний ним Броварський алюмінієвий завод звинуватили у крадіжці промислових обсягів газу за допомогою фірми-прокладки та перепрограмованих лічильників. Саме так, Сергій Валентинович Шапран засвітився у ЗМІ.
Згодом Сергій Шапран подався у політику – на виборах у Броварській ОТГ він очолив список політичної партії «За майбутнє», яку називають проектом Ігоря Коломойського . Прохідна частина списку часто складається з працівників Броварського алюмінієвого заводу. Але броварчан цей факт не збентежив – вони віддали за цю партію 9% своїх голосів, давши можливість таким чином Шапрану провести до місцевої ради чотирьох своїх підлеглих. Броварчан не збентежив також факт крадіжки Шапраном газу, ні елітна яхта, ні те, що алюмінієвий завод зареєстрований не в Броварах, а в Києві.
Слід зазначити, що для Сергія Валентиновича це не перший похід у політику. У 2012 році він уже намагався стати народним депутатом, але тоді броварчани його не підтримали – чи свіжа була ще історія з Броварським алюмінієвим заводом, чи грошей мало було у Шапрана – невідомо. Але вибори він програв.
А, може, броварчан спантеличив факт зміни Сергієм Валентиновичем прізвища. Так-так, був у його біографії такий факт. Коли саме ця зміна відбулася – достовірно не вдалося встановити. Як і причини зміни прізвища Коробка на Шапран.
Можливо, це пов'язано з діяльністю ТОВ «Перший український міжнародний траст-капітал» (код ЄДРПОУ 35135332), де до 2018 року Шапран Сергій Валентинович, він Коробка Сергій Валентинович був і керівником, і кінцевим бенефіціарним власником.
Нехай нікого не дурить основний вид діяльності, зазначений у реєстраційних документах цього «Траст-капіталу»: «оптова торгівля сільськогосподарською технікою». Справа в тому, що до зміни власника ця компанія була нічим іншим, як «шарашкиною конторою», де Коробка-Шапран провертав усілякі каламутні афери. Причому не гребував навіть дріб'язком.
Як говорить вирок Оболонського районного суду міста Києва від 01.09.2014 року у справі № 756/8384/14-к, ТОВ «Перший український міжнародний траст-капітал» видавав, наприклад, фіктивні довідки про доходи громадянам, які бажають отримати кредит у банку.
Цей випадок був не поодиноким: 2013 року Дніпровський районний суд міста Києва розглядав аналогічну справу № 755/28983/13-к, де таку саму довідку отримав інший громадянин.
Що характерно – ні слідство, ні суд не зацікавилися «невстановленою особою», яка роздавала довідки про доходи за підписом Шапрана-Коробки та печаткою очолюваного ним ТОВ «Перший український міжнародний траст-капітал».
Це, звичайно, дрібниця – видати «ліву» довідку про доходи людині, яка потребує кредиту. Що потім у результаті постраждає банк – це теж дрібниця, банки і так нас «мають» регулярно, чи повинен хтось «набути» і банк? Щоправда, у результаті банк «помає» чесного боржника, який платить узятий кредит, бо в банківський відсоток закладено і ризик неповернення кредитів саме такими боржниками. Але, повторимося, це дрібниця.
Але в біографії такого нині великого бізнесмена ця дрібна афера виглядає зовсім ганебно. Якщо крадіжкою газу у Фірташа Сергій Валентинович по праву може пишатися, бо «кинув» одного з сильних світу цього, то такими «лівими» довідками викликає лише гидливість.
Не знаємо точно і стверджувати не будемо, що саме спричинило зміну прізвища «Коробка» на «Шапран». Але, цілком можливо, нинішній депутат Броварської ОТГ Сергій Валентинович Шапран вважав (цілком, до речі, обґрунтовано), що факт заробітку на липових довідках про доходи його не фарбує. І розсудливо поміняв прізвище, розпочавши свою біографію з чистого та красивого аркуша – як власник найпотужнішого підприємства та найкрасивішої яхти в Україні.
Читайте також