Чому 9 травня не День перемоги: як СРСР спотворив історію, а Росія досі цим маніпулює

Чому Україна більше не святкує «перемогу 9 травня»

У 2023 році Верховна Рада України закріпила на державному рівні нову дату — 8 травня як День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Це свідома відмова від радянського міфу, що культивувався десятиліттями, та перехід до європейського формату пам’яті.

Зміна дати — не лише про календар. Це переосмислення суті: замість культу зброї — фокус на людських втратах, болі й долях мільйонів. Друга світова — це трагедія, а не шоу з танками і парадами.

Як СРСР і Росія викривили памʼять про війну

Історики нагадують: війна розпочалася внаслідок змови двох тоталітарних режимів — нацистської Німеччини та сталінського СРСР. Саме вони вчинили на українських землях численні злочини — геноцид, масові репресії, депортації.

Попри це, СРСР привласнив собі статус «визволителя», а з 1965 року зробив 9 травня вихідним. У 1980-х культ «Великої Перемоги» перетворився на один із головних ідеологічних міфів, який активно підтримував режим Леоніда Брежнєва.

Російська федерація — спадкоємиця цієї практики. Кремль досі використовує 9 травня як інструмент пропаганди, прикриваючи ним сучасну агресію, включно з війною проти України.

Коли насправді закінчилась Друга світова

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписали в Реймсі

Перший Акт капітуляції Німеччини підписали в Реймсі 7 травня 1945 року. Але Сталін вимагав окремого підписання в Берліні — вже після взяття міста Червоною армією. Тому другий Акт капітуляції підписали 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (9 травня за московським).

Саме ця часово-пропагандистська маніпуляція і стала основою «радянського 9 травня», хоча в усій Європі вже десятиліттями памʼятний день — 8 травня.

9 травня в Україні — тепер День Європи

З 2023 року в Україні 9 травня офіційно відзначається як День Європи. Це — символічне повернення до європейських цінностей, єдності й миру, які формувалися після трагедії війни. Вперше це запропонував французький міністр Роберт Шуман у 1950 році — так почався процес євроінтеграції.

Памʼятаймо про головне

У День памʼяті — 8 травня — українці вшановують усіх, хто загинув, постраждав чи боровся з нацизмом. У тому числі мирних мешканців, дітей війни, примусових робітників. Бо війна — це не парад, а мільйони понівечених життів.

«Жодна країна не має монополії на перемогу над нацизмом. Це — спільне досягнення десятків народів. А прикриватися цією перемогою, як робить сучасна Росія, — небезпечно й аморально», — кажуть в Українському інституті національної памʼяті.

Читайте також

9 травня у сучасній Україні: як змінювалося ставлення