9 травня у сучасній Україні: як змінювалося ставлення

День перемоги чи День пам’яті? До цієї дискусії сучасна Україна повертається щороку. Як змінилося ставлення до 9 травня за останні роки, що думають про це українці та перш за все ветерани, з’ясували у Парламент. UA.

8 чи 9 травня - який день відзначати?

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні українці відзначають саме у такому формулюванні від 9 травня 2016 року. Після декомунізації рішенням парламенту саме такою назвою замінили звичний до того День перемоги, який відзначали з часів СРСР до 2015.

Окрім того, після указу п’ятого президента Петра Порошенка з 2015 року в Україні відзначають День пам’яті та примирення 8 травня. Цього дня вшановують подвиг українського народу, його визначний внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, віддають шану усім борцям проти нацизму.

Офіційним символом Дня пам’яті та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні від 2014 року стала квітка маку, що своїм графічним зображенням подібна до кривавого сліду від кулі. А георгіївські стрічки та комуністична символіка потрапили під заборону.

У Інституті національної пам’яті зазначили, що після початку російської агресії у дати 8 та 9 травня переосмислилися та в них з’явився новий зміст.

Зокрема увагу стали приділяти руйнуванню радянських історичних міфів, рівному вшануванню пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкресленні солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй.

За різними даними, у роки Другої світової війни в Україні загинули від 8 до 10 мільйонів людей, а 2,2 мільйона вивезли на примусові роботи до нацистської Німеччини.

Червоний мак - символ пам'яті про жертви Другої світової війни (Фото: УНІАН)

Що думають про ці дати українці

41% українців вважають за доцільне відзначати обидві дати. Такі результати соціологічного опитування, проведеного наприкінці квітня, оприлюднили у фонді “Демократичні ініціативи”. Також 31% опитаних вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня, а близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня. Найбільше відзначення лише 8 травня підтримують у Західному регіоні країни - 22%. На Сході та Півдні більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня - 42% та 48%.

Окрім того, 37% респондентів вважають цей день відзначенням перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, а 25% українців вважають, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. Ще чверть опитаних не поділяє жодне з цих тверджень.

Свою чергою президент Володимир Зеленський вважає, що День пам'яті та примирення не замінює День перемоги, а доповнює історію. Він відзначив, що українці воювали проти нацизму разом з десятками народів - росіянами, поляками, білорусами, євреями, грузинами, вірменами, британцями, американцями, французами та багатьма іншими.

Коли говоримо "ніколи знову", маємо на увазі передусім дуже конкретне "ніколи не забути". Тому й відзначається в багатьох країнах цей День - пам'яті та примирення. І в нас це не на заміну 9 Травня, а для того, щоб зберегти й зрозуміти історію повніше, - наголосив український гарант.

Фото: Офіс президента

Ставлення до ролі УПА у Другій світовій війні

Також з року в рік точаться суперечки щодо ролі Української повстанської армії у Другій світовій війні.
Інститут національної пам’яті наполягає на визнанні їх борцями за незалежність України, їхньої боротьби проти нацизму та вшануванні пам’яті загиблих бійців. Натомість противники цієї ідеї вважають УПА колаборантами та закидають їм співпрацю з нацистами у роки Другої світової.

З початком війни на Донбасі ставлення до учасників УПА почало змінюватися. Зокрема 2018 року парламент проголосував за надання солдатам УПА статусу учасників бойових дій.

Окрім того, цьогорічні результати опитування фонду “Демократичні ініціативи” продемонстрували, що 46% українців позитивно ставляться до визнання воїнів УПА борцями за незалежність України, проти виступили - 29%. Найбільше таку ідею підтримали у Західному та Центральному регіонах. На Півдні та Сході країни таке рішення значно менш популярне - його схвалюють лише 20-25%.

Читайте також

Георгіївська стрічка та свастика: за які символи карають в Україні

Як ставляться до цих дат ветерани Другої світової та років незалежності України

Ветеран Другої світової війни Борис Георгійович Аграчов відзначає, ставлення до відзначення Дня перемоги над нацизмом в нього змінюється.

Останнім часом у родині стали мене вітати частіше 8 травня і загалом я згоден, що відзначати кінець війни правильніше скорботою, аніж святкуванням.

Що ж стосується того, чи слід визнавати ветеранів УПА учасниками війни, то я скажу таке - звісно, коли мене мобілізували у 17 років на фронт, я б не хотів зустрітися з ними на полі бою, але з роками, з приходом Незалежності стало зрозумілим, що воювали і ми і вони по суті проти спільного ворога.

Ветеран російсько-української війни та засновник “Pizza Veterano” Леонід Остальцев вважає, що для українців було б більш доречним відзначати саме 8 травня, адже у війні, де загинуло так багато людей, не може бути переможців.

Це пам’ятні дати, які не мають ніколи забуватися, їх треба завжди відзначатися, але це не свято в жодному разі. Це демонстрація того, до чого може призвести людська недоумкуватість, тиранія і тоталітаризм, втіленням яких були нацисти та Радянський союз, і до чого це привело: 88 мільйонів втрачених життів - це жах. День пам’яті та примирення - це формулювання підходить сюди якнайкраще, я вважаю, не День перемоги. Адже в такому пеклі, де стільки загинули, переможців бути не може.

Також українцям варто відзначати саме 8 травня, бо 9 травня - це “дєнь побєдобєсія” наших недолугих сусідів, які досі не можуть своєю усвідомити масштаб трагедії та досі грають у гру “можемо повторити”. Що ви хочете повторити дегенерати? Найбільша кількість загиблих була з нашого боку, з боку Антигітлерівської коаліції та Радянського союзу, частиною якого ми були. Я гадки не маю, скільки мільйонів загиблих ще й досі не знайдені і ніхто ніколи не зможе прийти до них на могилу та згадати їх.

Також я ставлюся позитивно до визнання воїнів УПА борцями за незалежність тому що це повстанська армія, яка билася і боролася проти Радянського Союзу та нацистської Німеччини та намагалася здобути незалежність України, - відзначив Леонід Остальцев.