День Соборності: в оточенні ворогів Україна змогла об'єднатися

Понад 100 років тому 22 січня було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. На честь цієї події з 1999 року в Україні відзначають День Соборності.

Що таке Акт Злуки

У XX столітті вперше українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Вже через рік на Софійській площі у Києві було проголошено Акт Злуки, який символізував об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР в єдину соборну Українську державу. Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. Вже наступного дня Акт був ратифікований Трудовим конгресом України.

Акту Злуки передував "передвступний" договір про Злуку, який представники УНР та ЗУНР підписали 1 грудня 1918 року у Фастові.

Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина та Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили та за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка, - йшлося у тексті Акта Злуки.

Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник, автор і ведучий YouTube-каналу "Історія Без Міфів" Владлен Мараєв у коментарі Парламент.UA уточнив, що цим документом була утворена соборна Українська Народна Республіка, а ЗУНР увійшла до її складу на засадах автономії (ЗОУНР).

Наддніпрянщина активно допомагала озброєнням та військовими кадрами для галичан. Із липня 1919 року, коли Галицька армія відступила на Поділля, вже галичани допомогли наддніпрянцям успішно наступати на Київ, визволити від більшовиків Поділля, частину Правобережжя й Волині. Однак до повної інтеграції двох українських держав справа не дійшла через те, що не було скликано Установчі збори, а наприкінці 1919 року Злука фактично розпалася через вкрай несприятливі військово-політичні обставини, - розповів історик.

Варто зазначити, що загалом концепцію соборності України сформулювали наприкінці XIX століття.

Так у Львові 1895 році у праці "Україна irredenta" 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський написав, що прапором української буржуазії є "вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!".

Крім того, 1900 року у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський видав брошуру "Самостійна Україна", у якій написав: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ".

Однак об’єднання України у січні 1919 році відбулося суто символічно, оскільки вже за кілька тижнів більшовики захопили Київ, а згодом поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття.

Проголошення Акту Злуки на Софіївській площі у Києві

Як святкують День Соборності

Вперше День Соборності відсвяткували 22 січня 1939 року у місті Хуст у Карпатській Україні, яка на той час була автономною республікою Чехо-Словаччини. У місті відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення під синьо-жовтими прапорами.

Водночас у 1990 році сформувалась головна традиція Дня Соборності - утворення "живого ланцюга" єднання. У 71-ту річницю Акта Злуки понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили ланцюг від Києва до Львова.

Відтоді "живі ланцюги" створювалися неодноразово. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, між правим та лівим берегами Дніпра. Подібні акції проходять і в інших містах України.

Цьогоріч, у зв’язку із пандемією коронавірусної інфекції, в Україні влаштували віртуальний ланцюг єдності від Києва до окупованого Росією Сімферополя.

Щоб приєднатися до онлайн-ланцюга, на сайті акції потрібно авторизуватися через соціальні мережі. Аватарки учасників одна за одною вишикуються на карті за маршрутом від Софійської площі у Києві до парку Тараса Шевченка у Сімферополі.

Хоч День Соборності є офіційним державним святом, однак цей день не є офіційним вихідним.

Проголошення Акту Злуки на Софіївській площі у Києві

Як вплинув Акт Злуки на розвиток України

Історик Владлен Мараєв наголосив, що Акт Злуки мав колосальний вплив на розвиток України у XX столітті, оскільки засвідчив перед усім світом, що українці "не тільки спроможні й готові до державотворення, але й готові до об'єднання і збройної боротьби за свою соборність".

Наддніпрянщина і Наддністрянщина століттями перебували у складі різних держав, їхній розвиток йшов різними шляхами, політична культура була різною. Але в критичний момент, в оточенні кількох ворогів, вони змогли об'єднатися та в міру можливостей підтримувати одне одного, - сказав історик.

Крім того, за його словами, цей документ сприяв стрімкому зростанню рівня національної свідомості й патріотизму серед українців, подоланню регіональної ідентичності на користь всеукраїнської, а також надихав наступні покоління борців за незалежність і соборність України аж до 1991 року.

Він спростовує міф радянсько-російської пропаганди, буцімто Україну об'єднав Сталін. Насправді, українці самі ще на початку XX століття змогли об'єднати свою країну, а Сталін у 1939–1945 роках абсолютно не керувався міркуваннями блага для України – він приєднував землі до Радянської імперії та винятково в інтересах Радянської імперії. Зрештою, в наші дні, коли сьомий рік триває збройна агресія проти України та зазіхання на територіальну цілісність нашої держави, День Соборності 22 січня набуває особливої актуальності. Це свято нагадує кожному, що Україна – від села Рання Зоря на Луганщині до Соломоново на Закарпатті, від села Грем’яч на Чернігівщині до мису Сарич у Криму, - наголосив Мараєв.

Трагічна сторона Дня Соборності

У 2014 році саме у День Соборності 22 січня у центрі Києві під час подій Революції Гідності загинули перші герої Небесної Сотні - Михайло Жизневський, Сергій Нігоян, Юрій Вербицький, Олександр Бадера і Роман Сеник.

Сергій Нігоян загинув від поранення кулею на вул. Грушевського. Йому було лише 20 років.
⠀
Білорус Михайло Жизневський загинув від мисливської кулі у серце біля стадіону "Динамо". 26 січня, коли ховали Жизневського, йому мало б виповнитися 26 років.

Також 22 січня такою ж кулею було смертельно поранено ще одного активіста – 45-річного Романа Сеника.

Водночас у лісі під Києвом знайшли тіло львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур.

Киянин Олександр Бадера помер від побоїв беркутівців, оскільки у тяжкому стані залишився вдома, а не звернувся до медзакладу, адже лікарні тоді були одним з найнебезпечніших місць.