Щоби свято було безпечним: як готуються до воєнного Великодня священники, лікарі та торговельні мережі

З міркувань безпеки українцям радять утриматися від масових богослужінь та пишних гулянь
Ексклюзив
Щоби свято було безпечним: як готуються до воєнного Великодня священники, лікарі та торговельні мережі
Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило
19 Квітня 2022, 08:59
читать на русском

Поки католики тихо відсвяткували в Україні Великдень, а православні – Вербну неділю, українська влада досі не дала чітких роз’яснень, як святкування Воскресіння за східним обрядом і традиційне нічне освячення великодніх кошиків має узгоджуватися з протиепідемічними заходами, комендантською годиною і війною на території країни. З католиками виявилося простіше – у їхній традиції освячення пасок завжди відбувалося не вночі, а зранку, тож на них особливо не акцентували. Та й на православних не акцентують – тож ті мусили якось усе впорядкувати на свій розсуд і поінформувати своїх вірян.

Тож Православна Церква України на своєму сайті  роз’яснила, що "дозволяється розпочати Великоднє богослужіння не опівночі, а ранком в неділю, після завершення комендантської години". У місцях, де бойові дії на такі активні, слід усе ж звернутися до органів місцевої влади за роз’ясненням щодо можливості зміни режиму комендантської години на Великодню ніч. У ПЦУ також зазначають, що "повідомлення про розклад богослужінь Страсної седмиці та на Великдень слід поширити завчасно як у храмі, так і через місцеві засоби масової інформації".

Чернівецька область саме серед тих, де не спостерігається підвищена небезпека через бойові дії та обстріли з боку російських військ. А богослужіння Страсної седмиці розпочинаються уже сьогодні. Незважаючи на ці два факти, пресслужба обласної військової адміністрації лише повідомила, що "рішення щодо комендантської години у день православного Великодня буде прийнято наступного тижня". Тому і тут православні священники, щоби вчасно поінформувати своїх вірян про майбутні літургії, приймали рішення самостійно.

Митрополит Чернівецький і Буковинський Данило: "Ми просили владу пом’якшити умови комендантської години на цей день"

Як розповів Митрополит Чернівецький і Буковинський ДАНИЛО, рішення про розклад богослужінь на Страсний тиждень і Пасхальної літургії мусить бути прийняте найпізніше за тиждень до подій, адже про це треба ще поінформувати вірян. Тож у Вербну неділю, коли в церквах парафіян було найбільше, це вже було оголошено.

"Ми це визначили ще два тижні тому, - повідомив митрополит Данило. - Ми повідомили в органи влади, що просимо, аби блок-пости і комендантська година пом’якшили свої умови у цей день. Але про скасування цих умов не просили, бо розуміємо, що ворог може використати ці наші принципи чи примхи.

Сьогодні на літургії в храмі Святої Параскеви ми оголосили, що, як і щодня, протягом Страсного тижня будуть богослужіння – і вранці, і увечері. Ранкові – о 8, вечірні – о 15 годині. Відколи запровадили комендантську годину, наші віруючі і хористи не встигали дістатися додому після служби, яка починалася о 17, або дістатися до церкви на ранкову службу, яка починалася о 7. Тому ми змістили її час.  У суботу вранці також служба розпочнеться о 8, а після обіду о 15 розпочнеться вже Пасхальне богослужіння: Надгробне, Рання, і освячення пасок. А вранці у неділю, на Пасху ми розпочнемо богослужіння о 6.30, аби на завдавати людям клопоту, адже комендантська година вже завершується о 5 ранку. Вечірня знову буде о 15 – і мабуть, ще доведеться дотримуватися цього часу, не повертаючись до звичного початку о 17 допоки не скасують комендантську годину.

Такий чіткий розклад ми запровадили на найближчий тиждень у храмі Св.Параскеви. По області ж я дав повну свободу кожному. Якщо в селі всі одне одного знають і там та комендантська година взагалі лише формальність – то вони там самі собі це контролюють і встановлюють зручний графік. Маємо зі священниками листування через вайбер, я довів до їхнього відома нашу позицію і наш графік – аби вони мали на що орієнтуватися. Відколи війна, я їм багато застережень і настанов писав, воно їх виховує. Але потреби запроваджувати щось насильно не бачу. Так само сказав і настоятелям наших міських парафій: кожен робить те, що їм видається правильним і на що здатна його парафія. Хто хоче – дивиться на нас, хто не хоче – ні".

Щодо застережень від провокацій з боку московського патріархату, митрополит Данило зауважив: "Вони на нас не нападають, але й мудрішими не стають". І водночас дивується, що на Буковині жодна парафія не перейшла від УПЦ МП до Православної церкви України.

Не знаю, якої ще треба сили, щоби їх зламати… - каже митрополит. -  На Буковині ще 400 сіл сидить у московській коморі. І чого вони сидять? Може, народ так хоче, так любить, впав на такий щабель, що хотять люди, аби його як худобину гнали? Буковина, може, спить. А може, вже й умерла. Ніякого життя тут не прозирається…  Бог може все, але Він не силує людей. Бог дає свободу. Що собі зробиш – те будеш мати.

Головна санлікарка Буковини Наталія Гопко: "Зараз до лікарів звертаються лише ті хворі на ковід, які почуваються або погано, або ще гірше"

Директорка держустанови "Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" Наталія ГОПКО повідомляє, що ковід нікуди не зник і рекомендації, як бути відповідальним щодо здоров’я свого і ближніх залишаються тими ж, що й раніше: маска, дистанціювання і уникнення контактування за наявності симптомів. Тож на Великоднє богослужіння і освячення пасок родина лікарки відправить одного представника – тим паче, що це відбувається зазвичай на вулиці і за умови дотримання інших протиепідемічних заходів є безпечним.

Наталія Гопко (Фото: Парламент.ua)

Маємо Постанову Кабінету Міністрів, до якої внесено зміни 26 березня, відповідно ними передбачається на час воєнного стану скасування зонування, але жодною мірою не скасовуються протиепідемічні заходи, - зазначає Наталія Гопко. – Чи релігійні, чи соціальні, чи урядові заходи проводяться відповідно до тієї Постанови Кабміну, якою ми не припиняли керуватися від першого хворого з ковід-19 – як тільки ці вимоги були напрацьовані. Що мається на увазі? Ніхто не скасовував вимоги щодо носіння масок у громадських місцях – у тому числі і в громадському транспорті. Дуже боляче дивитися, коли ця вимога, особливо останніми тижнями, починає ігноруватися.  Ніхто не скасовував вимоги про перебування в громадських будівлях, або будівлях, де одночасно перебуває більша кількість людей – також носіння масок і дистанціювання. Дистанція в півтора метра залишається. І навіть якщо відійти від вимог і рішень, що приймалися урядом – залишаються логіка і здоровий глузд. Ковід – є. Ковід реєструється без винятку на всіх адміністративних територіях. Винятком є лише ті території, де зараз ідуть бої і де в принципі неможливо здійснити діагностику. У Чернівецькій області ковід реєструється від 40 до 100 випадків у період війни. Не було жодного дня, щоб не зареєстрували жодного випадку. Реєструється ковід-19 у всіх районах. Тобто ми не можемо зараз констатувати звільнення від ковід-19 хоча б однієї адміністративної території.

Головна санлікарка Бковини передбачає, що далі ситуація дуже залежатиме від того, як поведеться кожний пацієнт, у якого з’явилися відповідні симптоми. Якщо після появи симптомів людина залишиться вдома, попередить рідних-близьких-друзів, припинить з ними спілкування – то цей випадок може не дати продовження. Якщо ж людина в "непереборному бажанні відсвяткувати Пасху" піде до церкви, не вдягне маску, перебуватиме в безпосередній близькості до людей – вона передасть захворювання, і не тільки тим, хто буде поряд у церкві, а й далі. Бо всі люди, які повернуться з церкви до своїх домівок, матимуть спілкування щонайменше зі своїми родинами.

Наталія Гопко передбачає, що цього року свята навряд чи відбуватимуться так, як це бувало зазвичай в доковідний період. Але й попередні два роки Великдень намагалися відзначати в тісному родинному колі, слухали службу Божу онлайн, на освячення паски до церкви відправляли одного від родини з кошиком.

Зрештою, ці рекомендації залишаються такими ж, - каже Наталія Гопко. - Бути обережними, бути свідомими і відповідальними до свого здоров’я і до здоров’я тих, хто від нас залежить. До речі, кажуть, що третина всіх випадків, які реєструються - це випадки середнього або важкого перебігу.  З легкою формою, очевидно, навіть і не звертаються – пріоритети інакші і увага прикута до іншого. Тому звертаються до лікаря, обстежуються і відповідно потрапляють у наше поле зору тільки ті, хто почуваються погано або ще гірше. Люди госпіталізуються. Слава Богу, менше помирають – але все одно помирають, один-два випадки на добу таких є. Дуже тішуся, коли є такий день, у який, Богу дякувати, ніхто не йде з цього життя з причини ковід-19. Але по Україні близько 30 осіб щодня помирає від ковід-19, і це суттєві втрати для країни, в якій є війна. Тому якщо ми можемо ну хоча би якось допомогти припинити втрачати наших людей – а на це ми всі маємо безпосередній вплив, без зброї в руках – це буде відповідальним до свого здоров’я.

Головна санлікарка Буковини констатує, що хворих на ковід-19 реєструють як серед тих, хто живе в Чернівецькій області постійно, давно і завжди, так і серед тих, хто мешкає тут зараз вимушено і тимчасово.

"Більше охопити своєю увагою ми намагаємося ті місця, де компактно проживають ті, хто втікали від війни, тому що люди проживають щільніше, в більшій кількості, ніж звичайна родина – не 3-5-7 людей, а щонайменше десяток, а то й сотні, - розповідає пані Наталія. - Тому, якщо там захворіє хтось один, зважаючи на кількість місць спільного користування, на великі ризики контактування в цих місцях, ризики будуть більші. Тому там одразу, одним махом можна отримати десятки хворих. На щастя, є багато щеплених людей і це допомагає: або перешкоджає інфікуванню, або впливає на важкість перебігу. Тож якщо людина щеплена, вона має менші ризики для власного здоров’я. Але залишаються ризики передачі захворювання іншим. Тому слід бути уважними до будь-яких проявів ГРВІ".

Триває в області і вакцинація від ковід-19. Вакцина увесь період війни також надходить. Лікарі не відзначають якихось переважань у бажанні вакцинуватися між приїжджими та місцевими мешканцями.

Стабільно за добу в робочі дні близько тисячі людей щеплюються, - каже Наталія Гопко. - Це або перша, або друза доза, або бустерна. У Постанова Кабміну, про яку я говорила, в яку внесені зміни 26 березня,   одна із змін – це припинення на час воєнного стану норми про недопуск до роботи людей, які за професійною належністю мали би обов’язково щепитися. Тобто примусу абсолютно немає, усе за власним бажанням. Можливо, зважачи на те, що наприкінці минулого року все ж таки стимулювали щепитися, якщо ти належав до професійної категорії, яку мали би відсторонити від роботи. Можна припуститися думки, що якщо хтось вірив у пожиттєвий імунітет після перенесеної хвороби – і це не підтвердилося, то люди стали обережнішими. Розуміють і високий ризик мутацій, і ризик заразитися штамом, який не обумовлював попереднє захворювання, і доволі довгий час, який минув після хвороби… Свідомо вакцинуються, щоб не наражатися на небезпеку ще раз. Не знаю людей, які хворіли навіть із легкими симптомами, які би схвально відгукувалися про період своєї хвороби… Всі кажуть, що хвороба дуже неприємна – панічні атаки, тахікардія, підвищення тиску констатують навіть люди дуже молодого віку. Та й час і досвід використання вакцини підтвердив, що роги нікому на ростуть від неї, копита також…

Захворюваністю на фронті опікуються військові епідеміологи, в тих умовах вирішують питання профілактики – і не тільки ковід-19, а й інших інфекційних хвороб, оскільки у військових умовах ці ризики є суттєво вищими. Тож принаймні це не має завадити людям боронити свою країну.

Міськрада: Продуктів до Великодніх свят не бракуватиме

Попри збільшення населення Буковини і зокрема, обласного центру, за рахунок вимушених переселенців (обласна військова адміністрація стверджує, що область прийняла понад 70 тисяч людей), продовольства тут вистачає. У цьому запевняє заступниця директора департаменту соціально-економічного розвитку і стратегічного планування Чернівецької міської ради Руслана СІДЛЯР.

Руслана Сідляр (Фото: Фейсбук)

Ми постійно комунікуємо з торгівельною мережею міста, з супермаркетами, з мережами підприємств: наразі проблем з доставкою товару немає, - каже Руслана Сідляр. - Хоча на початках така проблема була. Але підприємцям довелося змінити логістику, переукласти угоди, знайти нових постачальників продукції, тож сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася. Щоб чогось не вистачало – такого в торговельній мережі не спостерігається. Навіть якщо сьогодні якийсь товар закінчився, то на наступний день це поповнюють. Якщо говорити не про делікатеси, а про соціально значущі продукти харчування – то вони є.

Трохи було важко київським мережевим магазинам – "Метро", "Ашан", "Сільпо" в тому числі. Місцевим було краще, адже вони були зав’язані на місцевих постачальниках, співпрацювали з місцевими виробниками на Заході України, і тут була зручна транспортна розв’язка. Тому такі мережеві магазини як "Ліга-прім", "Тайстра", "Норма" й інші мали партнерів на Заході України. І в них на початках ситуація була краща. "Метро", "Ашан", "Сільпо" - у них поставки здійснювалися централізовано, вони не укладали угод безпосередньо самі. Тепер, зважаючи на ситуацію, їм дозволили самостійно укладати угоди на кожен об’єкт торгівлі окремо, і шукати партнерів. Вони налагодили  логістику, переуклали угоди, і сьогодні таких проблем немає.

"Метро" має ще проблеми, бо вони не повністю перейшли на нову форму роботи. Але вони також шукають нових можливостей, щоби не бути зв’язаним на цілу мережеву гілку по всій Україні, а працювати на кожний об’єкт торгівлі окремо.

От щойно я спілкувалася з "Сільпо" - мені підтвердили інформацію, що у них усе стабільно. Так само з "Епіцентром", спілкувалася вчора, дізнавалася інформацію щодо продовольчих товарів, також там зазначили, що наразі проблем з постачанням продуктів немає. Вони знайшли нових постачальників замість тих, зв’язки з якими були втрачені через війну, які були пов’язані з поставками зі Сходу. Наразі вони також уже налагодили логістику, знайшли партнерів, крім того, в них є закордонні партнери, які також їм здійснюють поставки. Тому я думаю, що наша торговельна мережа точно впорається.

Окрім того, ми – департамент соціально-економічного розвитку, наш директор – виходили на комунікацію з представниками, уповноваженими особами Румунії, Польщі, і вони також нам скинули контакти їхніх виробників соціально значущих товарів, їхніх дистриб’юторів, ми перекинули цю інформацію торговельним підприємствам, які були в ній зацікавлені, щоби вони мали резервні контакти на випадок виникнення проблеми з українськими виробниками чи з логістикою в Україні через посилені бойові дії.

Звичайно, перед Великоднем завжди ажіотаж на певні види продуктів, але мережа на це реагує – починає збільшувати  поставки,  особливо м’ясної продукції.

Також і на ринках ситуація контрольована, люди вже знайшли своїх постачальників. Там, де виникали проблеми з поставкою – логістика вже налагоджена.

Окрім того, триває активна релокація підприємств, і кожне підприємство намагається хоча би продукцію, яка була в них на складах, перевезти в безпечні регіони. А ми більше зацікавлені в релокації саме виробництва, а не лише торговельних складів, тому більше комунікуємо з такими".

Читайте також

1