Дуда Анджей

Дуда Анджей

Президент Республіки Польща

Всі новини

Анджей Себастіян Дуда  — польський юрист, політик і державний діяч. Депутат Європейського парламенту з 2014 до 2015, член партії "Право і справедливість", президент Польщі із 2015 року.

Освіта і кар`єра

Анджей Дуда народився 16 травня 1972 року у Кракові (на той час Польська народна республіка)

1996 закінчив факультет права і адміністрації Яґеллонського університету у Кракові.

У лютому 1997 року розпочав свою наукову та викладацьку роботу на кафедрі адміністративного судочинства Яґеллонського університету.

У жовтні 2001 року він був зарахований до штату відділу адміністративного права Ягеллонського університету.

У січні 2005 року отримав ступінь доктора права.

У 2006—2007 був заступником держсекретаря у Міністерстві юстиції. Колишній статс-секретар у канцелярії президента Польщі Леха Качинського (2008—2010), кандидат у мери Кракова (2010), член Сейму (2011—2014).

Обрання президентом, перший термін

Взяв участь у президентських виборах 2015 року. Його офіційним гаслом було "Добра зміна". Під час передвиборчої компанії Дуда обіцяв стати гарантом позитивних змін у польській політиці і казав, що стане президентом усіх поляків. Він заявляв, що нова влада не буде такою агресивною як попередня, а також обіцяв підтримувати родинні цінності, патріотизм й відчуття національної єдності. У другому турі набрав 51,55 % голосів, перемігши Броніслава Коморовського.

Під час передвиборчої кампанії заявляв, що Росія не має нічого спільного з демократією та "є першою європейською державою, яка здійснила військове втручання у справи іншої незалежної європейської держави". Він казав, що не задоволений форматом переговорів, в якому бере участь не весь Євросоюз, а лише Франція та Німеччина й не погоджується з думкою, що з Росією треба домовлятися за будь-яку ціну. Разом із лідерами Хорватії та Угорщини ініціював зближення держав Центрально-Східної Європи.

6 серпня 2015 року склав присягу президента Польщі і офіційно обійняв посаду глави держави.

15 серпня під час телефонної розмови запропонував президенту України Порошенку новий формат переговорів по Донбасу, який передбачав участь найсильніших держав Європи та сусідів України, в тому числі й Польщі. 14-15 грудня здійснив офіційний візит до Києва, де провів переговори з Президентом та прем'єр-міністром України.

У грудні 2015 року парламентською більшістю за підтримки націонал-консервативного уряду Беати Шидло було ухвалено закон про призначення до Конституційного суду Польщі п'ятеро нових суддів. 9 грудня присягу нових суддів прийняв президент Дуда і заявив про створення робочої групи з реформування Конституційного суду та системи призначення суддів до нього. 12 грудня у Варшаві, Вроцлаві, Любліні та Познані відбулись багатотисячні мітинги проти президента та уряду, яких звинуватили в порушенні закону. Перед конституційним судом у Варшаві демонстранти підняли плакати з надписом "Президенте, ти порушуєш закон!". Польські судді та експерти почали звинувачувати владу у спробах підпорядкувати собі найвищий судовий орган.

Новою владою було прийнято закон про приховане спостереження, що надало можливість поліції та спецслужбам отримати більші можливості контролю над діями громадян у інтернет-мережі.

7 січня 2016 року Дуда підписав закон про ЗМІ, який посилює контроль над державними медіа. Голова канцелярії президента Польщі М. Садурська пояснила це тим, що "президент зацікавлений у тому, щоб державні ЗМІ характеризувалися надійністю, чесністю та об'єктивністю". Закон передбачає дострокове закінчення повноважень членів правління і наглядової ради Польського телебачення та Польського радіо. Нові члени правління та наглядової ради державних ЗМІ стверджуватимуться міністром держскарбниці. Державна рада з питань радіо та телебачення втрачала вплив на призначення членів наглядових рад у ЗМІ. Цей закон був жорстко розкритикований ОБСЄ, Європейським мовним союзом та Асоціацією європейських журналістів. 10 січня у німецькому бундестазі Європейський союз закликали запровадити санкції проти Польщі. Польські журналісти, політики та активісти, які критикують владу за кордоном у Польщі почали трактуватися як донощики.

23 січня 2016 року у 36 містах Польщі відбулись протести проти ухваленого 15 січня закону про стеження. Найбільший мітинг відбувся у Варшаві. Протестувальники звинуватили владу у тому, що тепер за ними зможуть слідкувати без жодного судового контролю. Перший президент Польщі Лех Валенса звинуватив владу в руйнування демократичних засад у країні.

Декомунізація 20 травня Дуда підписав закон про декомунізацію у якому йдеться про перейменування назви 1300 вулиць пов'язаних з комунізмом. Закон передбачає завершити декомунізацію до 2017 року.

Анджей Дуда з дружиною і донькою святкує перемогу на виборах

Визнання Ісуса Христа королем Польщі 19 листопада 2016 р. Ісуса Христа офіційно визнали королем Польщі. На церемонію зібралися понад 6 тис. осіб, в тому числі президент Дуда та його оточення. Були присутні безліч паломників із Польщі, США, Канади та Німеччини. Заява пролунала на урочистій месі до 1050-річчя хрещення Польщі. 20 листопада акт зачитали в усіх польських церквах.

Інтронізаційні рухи почались на території польської держави в середині 90-х років XX ст. після того, як було розпочато процес беатифікації сестри Розалії Целакувни. У текстах Целакувни було знайдено запис, в якій підкреслювалося, що Ісус Христос звернувся до неї з закликом визнати його "королем і господарем повністю шляхом інтронізації" на території всієї Польщі і тоді Польща буде врятована. Але у 2006 р. католицька церква розкритикувала депутатів, які запропонували проголосити Ісуса царем країни. У 2011 році єпископи засудили ідею визнання Христа королем Польщі, а єзуїтська спілка виступала з контраргументами, що ще з 1656 р. "королевою Польщі" вважається Діва Марія.

Рівень підтримки Станом на 31 серпня 2016 року згідно з соціологічними дослідженнями президента Польщі А. Дуду підтримувало 54 % поляків, разом з тим 34 % ставились до нього негативно. Це був рекордний рівень довіри до президента серед польських громадян. У травні 2020 року Дуду підтримували 39 % поляків, тоді як у квітні його підтримувало 59 %, другим був мер Варшави, кандидат від опозиційної "Громадянської платформи" — Рафал Тшасковський, якого підтримувало 18 % виборців.

Обрання президентом на другий термін

13 липня 2020 на виборах Президента Дуда повторно став президентом країни, обійшовши Рафала Тшасковського з мінімальною перевагою менш як 2 %.

10 листопада президент Дуда ратифікував оборонну угоду зі США, яка закріплює більшу присутність США у країні та заявив, що вибори в США не повинні впливати на відносини між країнами.

24 лютого 2022 року після нападу Росії на Україну президент Дуда заявив, що Росія розпочала вторгнення в Україну, яке, швидше за все, є широкомасштабним. Він назвав дії Росії безпрецедентним порушенням міжнародного права та наголосив, що такими діями Росія виключає себе з міжнародної спільноти. Він додав, що о 05:48 ранку він провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Пан Дуда пообіцяв не залишити Україну без підтримки.

26 лютого пан Дуда заявив, що підтримує прямий шлях на вступ України до ЄС. 26 березня Дуда під час переговорів з Зеленським закликав передати Україні літаки, танки та системи ППО.

Заяви Дуди щодо України

"Антибандерівський закон"

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за законопроєкт про Інститут національної пам'яті Польщі, в якому передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти громадян Польщі та заборону "бандерівської" ідеології. Згодом цей документ без поправок підтримав Сенат Польщі. 6 лютого, попри критику з боку Ізраїлю, України та США, президент Дуда підписав закон. Під час свого виступу він заявив: "Після ситуації я ухвалив рішення, що підписую цей закон і що ці положення зі статті 55-ї закону (про кримінальне переслідування за звинувачення польського народу у злочинах нацистів) набудуть чинності".

Анджей Дуда і Володимир Зеленський

Звинувачення українців у причетності до геноциду поляків у Гуті Пеняцькій

25 лютого 2018 Адам Квятковський, держсекретар канцелярії Президента Польщі, під час заходів на вшанування жертв трагедії в селі Гута-Пеняцька зачитав листі А. Дуди, в якому, зокрема, стверджувалося, що "геноцид, скоєний українськими вояками і поліянтами на службі гітлерівського Третього рейху і українськими націоналістами, призвів до знищення близько тисячі людей: польських мешканців Гути-Пеняцької, а також євреїв і втікачів із інших місцевостей Волині та Поділля, яких вони переховували". На думку краєзнавця, народного депутата Дмитра Чобота, ці звинувачення є "наскрізь фальшиві і абсолютно надумані… не відповідають справжнім обставинам справи і є не чим іншим, як грубим, безсоромним, бездоказовим і злісним наклепом на українців та недолугою спробою перекласти на них провину за каральну акцію, організовану і здійснену німецькою окупаційною адміністрацією та збройними силами Німеччини проти радянської партизанки і польського підпілля Гути Пеняцької".

Анджей Дуда про Волинську трагедію

Колишній голова УІНП Володимир В'ятрович уважає, що найвірогіднішими є дані істориків, які говорять, що в польсько-українському конфлікті було вбито близько 16 тисяч українців і близько 30-40 тисяч поляків; Президент Польщі Анджей Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії (100 тисяч загиблих поляків і 5 тисяч — українців).

Нагороди

Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-польського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України

Родина

Батько Анджея Дуди — Ян Тадеуш Дуда — професор технічних наук. Мати — Яніна Мілевська-Дуда — професор хімії.

Одружений з Аґатою Корнгаузер-Дудою, дочкою літератора Юліана Корнгаузера, вчителькою німецької мови. Донька — Кінга (1995 р.н.).

Анджей Дуда з дружиною Агатою

Згода на посмертне донорство

22 січня 2016 року Анджей Дуда під час відкриття XII симпозіуму Польського трансплантаційного товариства підписав карту донора, дозволивши після смерти використовувати його органи

Дата публікації: 28.03.2022
Дата останньої зміни: 28.03.2022
1