Качка Тарас

Качка Тарас Андрійович – громадський діяч, магістр права, який очолював Американську торгівельну палату, був уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України, керував “Українським медіацентром реформ”

Місце народження, освіта, родина

Тарас народився 28 липня 1979 року в селищі Димитрове, що на Кіровоградщині. Зараз його батьки пенсіонери, проживають у Володимир-Волинському районі.

Здобув вищу освіту в Міжнародному науково-технічному університеті. У 2000 році став бакалавром права.

Згодом навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де у 2001 році став уже магістром права.

У 2004-2005 роках навчався у Варшаві, в Національній школі державного управління. Спеціальність — "Державне управління".

Крім рідної та російської вільно володіє польською та англійською мовами.

Разом з сім’єю Тарас проживає у Києві. Його дружина - Галина Заворітня, працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Подружжя виховує трьох дітей – сина Устима та дочок Ірену і Марту.

Робота та громадська активність до призначення в МЕРТ

Протягом 2001-2003 років Тарас Качка був провідним спеціалістом у Центрі порівняльного права при Міністерстві юстиції України.

Після цього очолив управління з адаптації українського законодавства до стандартів Європейського Союзу в Центрі європейського та порівняльного права в Києві.

У 2005 році Качка обійняв посаду заступника директора департаменту – начальника управління правового забезпечення європейської інтеграції в Державному департаменті з питань адаптації законодавства, а пізніше став першим заступником директора.

У 2011 році отримав пост очільника департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Міністерства аграрної політики та продовольства України. Паралельно був менеджером із регуляторних питань в одному з відділів тютюнової компанії “Філіп Морріс Україна”.

Два роки потому був консультантом зі зв’язків з органами державної влади в ТОВ “Віза Україна”.

На початку 2014-го став віцепрезидентом зі стратегічного розвитку Американської торгівельної палати в Україні, а потім пів року виконував обов’язки президента цієї організації.

Громадський активіст Тарас Качка

Протягом 2016-2017 років обіймав посаду виконавчого директора міжнародного фонду “Відродження” Джорджа Сороса. У 2018-му став радником зі стратегічних питань у фонді.

Крім того, Тарас Качка активно займався громадською діяльністю, в різні роки був:

• уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України (на громадських засадах);
• очільником “Українського медіацентру реформ”;
• членом Цільової команди з податкової реформи при Міністерстві фінансів України.

Деякий час був радником міністра закордонних справ.

Діяльність на посаді заступника міністра економіки

На енергійного громадського активіста, до того ж тісно пов’язаного з американськими фондами та організаціями звернув увагу професор Піттсбурзького університету, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, якого в серпні 2019 року призначили на посаду очільника Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), що тоді ж було перейменоване в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Тарас Качка отримав крісло заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Одночасно він став торговим представником України.

Тарас Качка на посаді заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

У міністерстві Качка відповідав за формування та реалізацію державної політики у сфері економічної інтеграції з ЄС, зовнішньоекономічної політики, а також співробітництва України зі Світовою організацією торгівлі. Заступаючи на нову посаду він заявив, що збирається покращити умови доступу української продукції на зовнішні ринки, збільшити експорт товарів з доданою вартістю та інтегрувати українських виробників у глобальні виробничі ланцюги.

Коли в 2020 році уряд Гончарука відправили у відставку, Милованов відмовився повертатись на свою посаду в новому уряді. Качка ж залишився на своєму місці, далекоглядно демонструючи відсутність політичних амбіцій і якихось кланових інтересів. На цій посаді він пережив двох міністрів Ігоря Петрашка і Олексія Любченка. Восени 2021 року навіть з’явилась інформація, що саме Тарас Качка незабаром змінить Любченка. Проте посаду міністра отримала Юлія Свириденко, яка перед цим пройшла добрячий вишкіл у коридорах Банкової. Вона теж була висуваницею Тимофія Милованова, тому з Качкою в неї конфліктів не було, він залишався лояльним до керівниці і неамбітним.

Упродовж кар’єри Качка брав активну участь у розробленні стратегій розвитку експорту, захисті економічних інтересів українських виробників, інтеграції України до світової економіки, а також у перемовинах з ЄС і СОТ. Його діяльність також охоплювала реформування податкової системи та сприяння дерегуляції.

У 2023 році він публічно виступав на захист інтересів українського бізнесу під час блокування пунктів пропуску на польському кордоні, закликаючи до оперативного розв'язання конфлікту й відновлення експорту.

Був активним лобістом укладення угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною. Саме Тарас Качка очолював українську делегацію в Анкарі, коли вдалось вирішити більшість проблемних питань. Заступник міністра залучив до перемовин представників бізнесу, використав налагоджені політичні контакти. Він заявив, що його безпосереднє завдання збалансувати обидві економіки і досягти товарообігу на рівні щонайменше 10 млрд доларів на рік.

Качка також брав безпосередню участь у роботі щодо укладення угоди про копалини між Україною і США. Він неодноразово виступав з роз’ясненнями переваг, які отримає Україна у разі її підписання. Зокрема заступник міністра вказував, що майбутній спільний інвестиційний фонд України та США, який передбачає угода про корисні копалини, зможе інвестувати як у розробку родовищ надр, так і в інфраструктурні проєкти. Він підкреслював, що не йдеться про безпосередню передачу фонду різних об’єктів, а йдеться лише про те, що ми даємо можливість цьому фонду інвестувати у проєкти та створити умови для заробітку.

Новий щабель в кар’єрі

Те, що Тарасу Качці вдалось налагодити ефективну співпрацю зі своєю керівницею, що він активно включався у роботу над важливими для держави проєктами й не викликав жодної підозри з боку Банкової вплинуло на його подальшу кар’єру.

Коли Юлії Свириденко офіційно запропонували очолити уряд, вона знайшла і нову посаду для свого скромного, здібного та енергійного заступника. Звичайно що й Офіс Президента не заперечував проти підвищення Тараса Качки.

16 липня 2025 року йому було запропоновано посаду віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. На цьому посту він мав замінити Ольгу Стефанішину. Очевидно, що така заміна була викликана не лише високими діловими якостями Качки, але й певними проблемами у відносинах між Свириденко і Стефанішиною, які б завадили спільній продуктивній роботі.

Наступного дня Юлія Свириденко внесла відповідне подання до Верховної Ради, і парламентарі підтримали призначення Тараса Качки на посаду віцепрем'єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Критика та скандали

Якщо слідкувати за публікаціями про Качку до його призначення в Мінекономіки, то напевно відсутність значного інтересу до його персони була викликана лише невисокими посадами. Адже видання “Антикор” вказувало, що майбутній віцепрем’єр деякий час успішно лобіював інтереси магната Юрія Костюка та його “Миронівського хлібопродукту”, сприяв різним оборудкам Романа Насірова на посаді уповноваженого з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України.

Журналісти також звернули увагу, що майже весь час Качка активно займався формуванням свого позитивного іміджу. Так на запит про нього Google видає в основному позитивну інформацію. Качка також впіймався на тому, що платив за зняття негативних публікацій.

Після його призначення заступником Тимофія Милованова журналіст Михайло Шнайдер звернув увагу на зарплату Качки. Він написав у Фейсбуці, що заступник міністра економіки Тарас Качка за місяць отримав 195 тисяч 350 гривень. Журналіст запитував, чи дійсно в нас настільки успішна економіка, щоб дозволяти такі зарплати?

А згодом з’явились публікації, що заступник міністра Качка "засланий козачок", що працює в інтересах Російської Федерації. Національні виробники нафтопродуктів звернули увагу, що відбувається фінансова підтримка перероблювання РФ завдяки механізму зворотного акцизу. Нафтопродукти і скраплений газ з Росії поступає по значно нижчій ціні, що допомогло їм вже захопити половину українського ринку. Українські виробники звернулись до міжвідомчої комісії з проханням провести розслідування, припинити компенсаційні виплати російським компаніям, запровадити мита на нафтопродукти з РФ. Засідання комісії мав скликати саме Тарас Качка, який підготував проєкт рішення з відмовою від проведення розслідування і запровадження будь-яких змін. Він нахабно сфальсифікував засідання комісії об’їжджаючи членів комісії і нашвидкуруч збираючи підписи. При цьому багато членів комісії, до яких за коментарем звернувся УНІАН, повідомили, що в голосуванні участі не брали. Журналісти вимагали пояснень в міністерстві, наполягали на розслідуванні щодо дій Качки, проте їх звернення нічого не дали і лобіювання російської експансії на український паливний ринок залишилось безкарним.

А в січні 2020 року, приїхавши на міжнародний форум в Давос, Тарас Качка потрапив в абсолютно безглуздий скандал. Він розмістив фото, де позував начепивши на ніс “качиний дзьоб”.

Тарас Качка в Давосі

Ця світлина розійшлась мережею, а разом з нею і невтішні коментарі про поведінку українського топменеджера. Його назвали “туалетним каченям”, а один з дописувачів вказав: “У мене відчуття - роблять вони, а соромно мені…”.