Кір Стармер

Кір Стармер

Британський політик та юрист, відомий в країні правозахисник, лідер Лейбористської партії з квітня 2020 року, а з 5 липня 2024 року - прем’єр-міністр Великої Британії

Всі новини

Сер Кір Родні Стармер – колишній королівський адвокат, головний державний обвинувач Королівської прокурорської служби з 2008 по 2013 роки, депутат парламенту з 2015 року, лицар-командор Ордену Лазні з 2014 року (отримав титул «сер» перед особистим ім’ям).

Родина, освіта та молоді роки майбутнього прем’єра

Кір Стармер народився 2 вересня 1962 року в Лондоні у простій родині. Батько його був слюсарем, мати-медсестрою. Цей факт він дуже любить регулярно підкреслювати. Настільки регулярно, що фраза “Мій батько був слюсарем” стала мемом.

У Лондоні родина Стармерів не затрималась і переїхала до містечка Окстед, графство Суррей на південному сході Великої Британії. Там пройшли дитячі роки майбутнього політика. При цьому щосуботи він їздив до Лондона на уроки гри на флейті у престижну школу музики і драми Гілдхолл, де мав стипендію, і був вправним флейтистом. Ба більше, він також отримав золоту нагороду герцога Единбурзького.

У Стармерів було четверо дітей, вони жили у маленькому будинку. Батько весь час працював, мати важко хворіла. Вона страждала від хвороби Стілла - рідкісного аутоімунного захворювання, через яке вона згодом не могла говорити та ходити. На приватну школу в Стармерів не було грошей, тому Кір навчався у державній, коли ж її реформували у приватну, за навчання платила місцева влада.

«Були важкі часи. Я знаю, що таке неконтрольована інфляція, як зростання вартості життя може змусити вас боятися листоноші, що йде вулицею – чи не принесе він черговий рахунок, який ми не можемо собі дозволити?» – розповідав майбутній прем'єр Британії у промові на початку своєї передвиборчої кампанії.

Він був першим членом своєї сім’ї, який вступив до коледжу. Юнак хотів вивчати політологію, але батьки наполягли на юридичній освіті. Одразу поступити у престижний заклад він не міг через фінансову скруту, тому Стармер спочатку закінчив Лідський університет, а потім вивчав право в коледжі Оксфордського університету, де отримав ступінь бакалавра цивільного права.

Кар’єра адвоката, правозахисна діяльність, державна служба

Роботу у юриспруденції Стармер почав у 1987 році, коли його прийняли до колегії адвокатів. Спеціалізуючись на захисті прав людини, Кір Стармер працював у правозахисній групі Liberty до 1990 року, а потім у баристерському бюро Doughty Street Chambers, центрі прав людини при Ессекському університеті.

Отримавши необхідний досвід Стармер займався правозахисною діяльністю в країнах Африки (Уганда, Кенія, Нігерія, Малаві), Карибському регіоні (Багами, Беліз, Сент-Вінсент, Сент-Люсія та Тринідад і Тобаго), де безкоштовно захищав засуджених до страти. Лише в Уганді йому вдалось врятувати від смерті понад 400 засуджених.

Вів справи в Міжамериканському суді з прав людини, Африканській комісії з прав людини та народів. Зокрема кілька років безкоштовно захищав екоактивістів, з якими судився McDonald’s (у ЗМІ ця справа стала відома як McLibel, від libel – наклеп).

У 2002 році Кір Стармер за вислугою років отримав статус Королівського адвоката (Queen's Counsel, QC). Наступного року він став консультантом з прав людини Асоціації старших поліцейських офіцерів і радником з прав людини Наглядової ради поліції Північної Ірландії.

Згодом Стармер змінив роботу в галузі права. З 2008 по 2013 роки він очолював Королівську прокурорську службу та виконував обов’язки головного державного обвинувача. Керував першим британським судовим переслідуванням терористів Аль-Каїди. На цій посаді він розпорядився внести зміни до розслідування справ, які стосуються звинувачень у домаганнях, аби вони були справедливішими для жертв.

За свою роботу в Королівській прокурорській службі Стармер став лицарем Найпочеснішого ордену Лазні і почав називатися сером Кіром Стармером.

В тому ж 2014 році Стармер був представником Хорватії у її позові до Сербії щодо геноциду під час війни 1991 – 1995 років.

Політична діяльність, боротьба за лідерство у лейбористів, реформування партії

Кір Стармер з молодих років цікавився політикою. Ще в 16 років він вступив у молодіжне відділення Лейбористської партії, навіть деякий час редагував ліво-радикальний журнал «Соціалістичні альтернативи». Проте в зрілому віці переосмислив свої лівацькі погляди.

Справжня  політична кар’єра Кіра Стармера почалася тільки у 2015 році, коли він здобув 52,2% голосів виборців округу Холборн і Сент-Панкрас (Лондон) на виборах до Палати громад. Новий парламентар одразу став впливовим членом фракції лейбористів та одним з партійних лідерів. В цей час партію очолював Джеремі Корбін – умілий агітатор та харизматичний оратор. Цей фанат Уго Чавеса та Фіделя Кастро виступав за вихід країни з ЄС, відмову від ядерної зброї, розпуск НАТО, націоналізацію стратегічних підприємств, невтручання у війну РФ і України.

Кір Стармер зрозумів, що в консервативному британському суспільстві ліві погляди не надто популярні і рішуче виступив проти лінії Джеремі Корбіна. Займаючи у тіньовому кабінеті посаду міністра із виходу з Євросоюзу Стармер навпаки агітував за збереження членства в ЄС, виступав за другий референдум. Але «ліве» керівництво партії ігнорувало критику і на парламентських виборах 2019 року Лейбористська партія зазнала нищівної поразки, в той час як Стармер впевнено вдруге переміг на своєму окрузі.

Корбін покинув посаду партійного лідера і Стармер вступив у боротьбу за цю посаду. Було три основних претендента на пост керівника партії. Крім Стармера - Ліза Ненді і Ребекка Лонг-Бейлі. Кір Стармер впевнено переміг в першому турі. Він одразу запропонував конкуренткам посади в тіньовому кабінеті, а група Корбіна була усунена від керівних посад через антисемітський скандал.

Варто вказати, що в період боротьби за посаду лідера партії Стармер включив в свою програму різні «ліві» гасла, такі, як ліквідація Палати лордів, скасування оплати за вищу освіту, збільшення податку для найзаможніших британців, націоналізація низки підприємств, масштабні інвестиції в екологію. Проте успіхи консерваторів на місцевих виборах в 2021 році, поразка лейбористів в окрузі Гартлпул, який вони утримували останні пів століття спричинили рішучу ревізію партійної програми. Нова програма вже швидше центристська та економічно виважена, позбавлена популістських гасел. Стармер її коригує з погляду майбутнього керівника уряду та потреби реалістичного, збалансованого бюджету. Він рішуче відкидає обіцянки, що вимагають великих затрат – безкоштовне навчання в університетах, інвестування в екологію більше 30 мільярдів євро, масштабну націоналізацію, за що в своїй партії втрачає популярність і навіть отримує тавро зрадника. Проте в суспільстві популярність лейбористів росте. Стармер обіцяє реформування системи охорони здоров’я, потужні інвестиції в будівництво житла, рішучу боротьбу з ухилянтами від сплати податків, поліпшення умов праці вчителів і поліцейських, розвиток «зеленої» енергетики. Нова програма також передбачає створення надійного захисту від нелегальних мігрантів через посилення охорони морського кордону, відмову від збільшення оподаткування багатіїв для отримання підтримки бізнесу. Зміщення лейбористського лідера до центру пояснює його гасло – «Інтереси країни важливіші за партійні».

На шляху до перемоги, успіх на виборах 2024 року та формування нового уряду

В 2023 році Стармер проголошує п’ять «місій» Лейбористської партії для виправлення британської економіки:

  • наростити використання чистої енергії;
  • досягти найвищого економічного зростання в G7;
  • покращити роботу Національної служби охорони здоров'я;
  • забезпечити рівні можливості для всіх британців при пошуку роботи та вступі до навчальних закладів;
  • зробити вулиці країни безпечнішими.

Результати реформ Стармера не забарились. Вже в 2022 журнал Spectator назвав його політиком року. З 2022 по 2024 роки на місцевих виборах лейбористи досягають все більш переконливих успіхів. Коли в травні 2024 року приймається рішення про позачергові парламентські вибори, партія Стармера перебуває в повній готовності і максимальній мобілізації. Її передвиборна програма отримала широку підтримку і 4 липня 2024 року лейбористи не лише вперше за 14 років перемагають, але й отримують абсолютну більшість в Палаті Громад – 412 місць з 650.

5 липня 2024 року Чарльз ІІІ доручив Стармеру сформувати новий уряд, що й було зроблено того ж дня. 6 липня відбулось перше засідання нового кабінету міністрів. В цьому уряді рекордне для країни представництво жінок. Вони отримали половину посад (11 з 22 міністерських портфелів), серед них такі важливі, як заступник прем’єра, канцлер казначейства, міністри юстиції та внутрішніх справ, лідери Палати громад і Палати лордів.

Кір Стармер крім посади прем’єра став міністром по справах державної служби та міністром по справах Союзу.

Особисте життя, захоплення, статки

Стармер одружений з Вікторією Александер, яка також була адвокаткою. Вони разом працювали над однією справою. Одружилися у 2007 році. Батько Вікторії польський єврей і її мати теж прийняла іудаїзм. У цій же вірі виховали Вікторію. Подружжя має двох дітей – 15-річного сина і 13-річну доньку.

Сам Кір Стармер – атеїст, який заявляв, що він не вірить у Бога, але вірить у силу віри об’єднувати людей. Хоч в нього немає ніякого єврейського коріння, разом з сім'єю він час від часу відвідує ліберальну синагогу. В інтерв’ю 2022 року політик заявив, що його діти виховуються, щоб знати єврейську віру та походження їхніх бабусь і дідусів по материнській лінії.

Дружина Стармера – вегетаріанка. Він теж намагався кілька років притримуватись цієї ж дієти, але вирішив добавити у всій раціон рибу та морепродукти.

Стармер – завзятий футболіст і грав за "Гомертон Академікалс", аматорську команду з північного Лондона. Завзято вболіває за "Арсенал". Британські футбольні фани навіть звернулися до нового прем'єра з проханням запровадити вихідний у понеділок після фіналу чемпіонату Європи за участю збірної Англії, знаючи, що Стармер є палким вболівальником.

Щодо статків, то родина політика живе досить скромно. З Вікіпедії тричі видаляли інформацію про те, що Стармер ніби є мільйонером.

Ставлення до України і РФ

Спочатку в Україні ставлення до лейбористів було досить стриманим і настороженим. Попередник Стармера на посаді партійного лідера неодноразово заявляв про необхідність виходу країни з НАТО, відмову від ядерної зброї, зменшення витрат на оборону, припинення підтримки України. Коли Стармер очолив лейбористів, консерватори і його почали звинувачувати у тому ж. Проте Стармер швидко довів, що зміна влади не спричинить зміну відносин Великобританії з Україною. Лейбористи в парламенті послідовно підтримували всі дії уряду консерваторів щодо надання Україні військової допомоги. А в новій передвиборчій програмі лейбористи задекларували не лише продовження підтримки України, але і сприяння її вступу до НАТО, збільшення витрат на оборону і готовність при необхідності використати ядерну зброю

Сам лідер лейбористів ще до повномасштабного вторгнення в Україну закликав до масштабних економічних санкцій проти Кремля й критикував апологетів роззброєння Британії – включно з Корбіном, – звинувачуючи їх у підтримці авторитарної Росії.

У лютому 2023 року Стармер відвідав Україну.

Під час цього незапланованого візиту лідер лейбористів запевнив, що Україна завжди користуватиметься «непохитною підтримкою» його партії. Після поїздки в Бучу Стармер заявив: «Неймовірно бачити свідчення звірств, які я побачив сьогодні вранці. Фотографії цивільних осіб на околицях Києва із зав'язаними очима, зі зв'язаними за спиною руками. Має бути правосуддя в Гаазі, і має бути належне відшкодування збитків при відновленні України».

А напередодні британських виборів у травні 2024 року Київ відвідали тіньові міністри закордонних справ і оборони Девід Леммі та Джон Гілі.

"Якщо після виборів зміниться уряд, то рішучість Британії підтримувати Україну, протистояти російській агресії та притягти Путіна до відповідальності за воєнні злочини – ні", – запевнив українське керівництво майбутній міністр оборони Гілі.

Напередодні виборів було опубліковано Маніфест лейбористів, в якому Україні пообіцяли «непохитну» військову, фінансову, дипломатичну і політичну підтримку, а також закликали інші країни допомогти Україні прокласти шлях до членства в НАТО.

Щодо Росії, то Стармер чітко заявив, що підтримує  створення спецтрибуналу за злочин агресії, щоб притягнути РФ до відповідальності. Крім того, його партія виступає за конфіскацію активів РФ та їх використання для допомоги Україні. Лідер лейбористів підтримав видачу ордера на арешт для Путіна.

Вже перебуваючи на посаді прем’єра Стармер назвав Росію «загрозою покоління». А після ракетного удару РФ по лікарні «Охматдит» він заявив під час саміту НАТО: «Моє послання президенту Путіну полягає в наступному: цей саміт НАТО слід розглядати як чітку і об'єднану рішучість союзників по НАТО та з інших країн, які присутні там, бути разом з Україною і протистояти російській агресії».

Дата публікації: 22.07.2024
Дата останньої зміни: 22.07.2024
1