Кравченко Руслан

Кравченко Руслан Андрійович – фаховий юрист, колишній керівник КОДА та ДПС, кавалер орденів Данила Галицького та «За заслуги» ІІІ ступеня

Місце народження, освіта, родина

Руслан народився 14 березня 1990 року в місті Сєвєродонецьк Луганської області. Тут пройшли його дитячі та шкільні роки. В загальноосвітній середній школі №8 він вчився з 1 по 8 клас.

У 2005–2007 роках навчався в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Продовжив освіту у Національному університеті "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", де у 2012 році отримав диплом магістра права та військове звання лейтенанта юстиції.

Кравченко одружився в 2019 році на Олені Шкробанець. Вона уродженка міста Чернівці. Її батько – Ігор Шкробанець, 1964 року народження, відомий лікар. Але більш важливим є те, що він давній товариш одіозного регіонала Михайла Папієва. Відомо, що Ігор Шкробанець балотувався за списками регіоналів на виборах до Верховної Ради України, а також був депутатом Чернівецької обласної ради від Партії регіонів. За президентства Януковича він був директором департаменту в Чернівецькій облдержадміністрації. Нині він є депутатом Чернівецької обласної ради від політичного проєкту колишніх регіоналів і соратників Медведчука «За майбутнє». З початку 2016 року очолює лікувально-організаційне управління Національної академії медичних наук.

Сама ж дружина Кравченка також працювала на регіоналів та була помічником-консультантом на платній основі у нардепа 7 скликання від Партії регіонів Геннадія Федоряка – багаторічного топ-менеджера олігарха Фірташа, керівника його підприємства ПАТ «Чернівцігаз». Потім Олена влаштувалась в Офіс Генпрокурора, деякий час була очільницею відділу, доки в 2023 році не знайшла більш спокійну роботу у Представництві ООН в Україні. Її посада на новому місці роботи – спеціалістка проєкту з адміністративних питань.

Початок трудової діяльності, робота у Генеральній прокуратурі

Трудову діяльність Руслан розпочав у серпні 2012 року слідчим Севастопольської прокуратури, де працював у сфері дотримання законодавства у воєнній галузі Кримського регіону. У 2013 році отримав підвищення до посади старшого слідчого. У своїх виступах Кравченко неодноразово згадував, як під час російської окупації півострова неодноразово отримував пропозиції перейти служити до ворога з суттєвим підвищенням в посаді, проте рішуче відмовився і повернувся в Київ. Після анексії Криму у 2014 році продовжив роботу у військових прокуратурах Рівненської та Львівської областей на посаді старшого прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

З 8 вересня 2014 року до 10 березня 2015 року проходив службу в зоні антитерористичної операції (АТО) за контрактом. У цей час обіймав посаду прокурора 33-ї військової прокуратури південного регіону України, працюючи, зокрема, у Дебальцевому та Бахмуті. Згідно з рішенням міжвідомчої комісії від 23 квітня 2015 року отримав статус учасника бойових дій.

З квітня 2015 року Кравченко працює в Головній військовій прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях.

У цей час Руслан Кравченко став державним обвинувачем для експрезидента-втікача Віктора Януковича. Відтак за його сприяння підсудного визнали винним у державній зраді й пособництві у веденні агресивної війни та призначили 13 років позбавлення волі. Окрім того, він був прокурором і для багатьох інших російських високопосадовців та військових, які були причетні до російської агресії проти України. Так, вже восени 2015 він виступив обвинувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, захоплених українськими військовими в полон під Щастям на Луганщині. Менш ніж за пів року запеклих судових баталій, за які одного з адвокатів обвинувачених встигли викрасти та вбити, а будівлю Голосіївського суду - підпалити, колегія на чолі з суддею Миколою Дідиком засудила кожного до 14 років позбавлення волі за незаконний перетин кордону, тероризм і ведення агресивної війни проти України. Менше ніж за місяць їх обміняли на Надію Савченко, засуджену в Росії.

Також Кравченко брав участь у розслідуванні справи про катастрофу пасажирського авіалайнера «Боїнг-777» компанії Malaysia Airlines, збитого російським «Буком» на Донбасі.

Прокурору Кравченку доводилось обвинувачувати й українських військових - наступною його справою стало обвинувачення бійців спецроти МВС "Торнадо", яким закидали низку особливо тяжких злочинів проти мирного населення на його рідній Луганщині.

Його активна участь у розслідувані російської агресії проти України не залишилась непомітною і в Москві. Басманний суд столиці РФ заочно заарештував Руслана Кравченка та слідчого Вадима Приймачка у зв'язку з кримінальним переслідуванням командувача Чорноморського флоту Росії, адмірала Олександра Вітка. 

Кравченко під час одного з резонансних процесів

Кар’єра прокурора після цих процесів теж пішла вгору. У вересні 2017 року він отримує посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури. А з лютого 2018 року Кравченко вже очолив цей відділ.

Через рік, в лютому 2019 року, він отримав посаду заступника військового прокурора Центрального регіону України. Коли нова команда Зеленського розпочала процес ліквідації структур військової прокуратури, саме Руслан Кравченко став чи не найактивнішим публічним захисником свого відомства. Проте після нетривалих дебатів у суспільстві ця установа була ліквідована.

Кравченко перейшов на роботу до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері офісу Генерального прокурора і до 12 березня 2021 року працював на посаді начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу.

Проте після ліквідації військової прокуратури справа дійшла і до її найактивніших представників. Є думка, що оскільки в 2021 році Зеленський ще бачив “мир в очах Путіна”, то засуджений у РФ прокурор, який до того ж звинувачував російських військових, був не зовсім потрібний у столиці. Тому в березні 2021 року  Кравченко був призначений керівником Бучанської окружної прокуратури. Саме в Бучі він зустрів повномасштабне російське вторгнення.

Після звільнення міста після короткої російської окупації Кравченко швидко організував роботу по збору доказів і розслідуванні злочинів проти мирного населення. Він чітко зафіксував факти вбивств, катувань, мародерства. Представникам Офісу президента в ті дні добре запам’яталась як витримка Кравченка, так і беззастережне виконання ним усіх вказівок з ОПУ. В серпні 2022 року Зеленський нагородив Кравченка орденом "За заслуги".

Кравченко інформує про ексгумацію цивільних, що загинули в дні окупації Бучі

Навесні 2023 року окружний прокурор прийняв у Бучі міжнародну правоохоронну конференцію, організовану новим генпрокурором Андрієм Костіним, де активно обговорював шляхи притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини. Вже тоді в ОПУ переконались в його абсолютній лояльності до команди Зеленського і готували нове призначення.

У команді Зеленського, очільник Київської ОДА

10 квітня 2023 року був підписаний указ президента про призначення Руслана Кравченка головою Київської обласної державної адміністрації, яка в умовах війни мала статус обласної військової адміністрації. Колишній прокурор пропонував змінити герб області, аби той не нагадував московський, а також розпочав масу перевірок у тендерах на повоєнну відбудову. Він безпосередньо займався питанням відновлення Київщини після російських атак, перевіркою та облаштуванням укриттів, координував зусилля з військовими щодо побудови захисних фортифікацій.

Крім того, обласний очільник мав ще одну важливу функцію. Кравченко приймав численні закордонні делегації, які цікавились відбудовою Київщини і хотіли особисто почути про звірства російських окупантів. І цю роботу експрокурор виконував досить непогано. Через півтора року після його призначення керівником обласної військової адміністрації в ОПУ вирішили направити Кравченка на більш відповідальну посаду. В останній день 2024 року було оприлюднено указ Володимира Зеленського про призначення Руслана Кравченка керівником Державної податкової служби України.

Керівник Державної податкової служби

Очевидно, що таке призначення було найбільш несподіваним для колишнього прокурора. Крім того, новий голова ДПС вперше за три останні роки був повноцінним керівником, а не виконувачем обов'язки. Кабмін скористався дією воєнного стану, щоб призначити Кравченка без будь-якого конкурсу. 

На головну мету такого призначення вказували різні експерти, які вважали, що Банкова має намір нівелювати вплив на установу голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Нардеп давно розставив в ДПС своїх людей і фактично був куратором відомства. Гетманцев очікувано прохолодно сприйняв призначення нового керівника, але від відкритої його критики утримувався.

Кравченко одразу почав чистку керівництва обласних податкових, що були призначені за його попередників. Масові зміни торкнулися й очільників департаментів. Вже через три дні після призначення Служба безпеки України інформувала громадськість, що «за сприяння голови Державної податкової служби України Руслана Кравченка» у відомстві було викрито злочинну схему та на хабарі у 20 тисяч доларів затримано головного державного інспектора Центрального міжрегіонального управління ДПС, який обкладав даниною підприємців.

На чолі Державної податкової служби

Розповідаючи про свої досягнення на новій посаді, головний податківець вказує на зменшення відсотка заблокованих податкових накладних, кількості підприємств, віднесених до ризикованих, покращення Електронного кабінету та найголовніше – перевиконання плану податкових надходжень. Навіть Данило Гетманцев відмітив певні позитиви в роботі ДПС, хоча вказав, що в детінізації таких галузей, як тютюн, алкоголь, електроніка успіхів поки немає.

Руслан Кравченко також розповів, що українські податківці працюють над виявленням громадян, які отримують прибуток з платформи OnlyFans, але не сплачують з нього податки.

Тоді він сказав, що вже встановлено понад 5 тисяч українців, які використовували тисячі акаунтів на OnlyFans. Загалом ці особи заробили близько 111 мільйонів доларів. Станом на квітень цього року податкові структури нарахували понад 250 мільйонів гривень податкових зобов'язань.

Призначення на посаду Генерального прокурора України, перші заяви

До речі, на момент призначення Кравченка керівником ДПС вже два місяці була вакантною посада Генерального прокурора. І різні експерти та аналітики саме його вважали основним претендентом. Але Банкова тоді вагалась, хоча і Кравченко вважався повністю людиною Олега Татарова, який є «лояльним та зрозумілим».

Таке вагання ОПУ пояснювали представники «Європейської Солідарності». Зокрема Ірина Геращенко вказувала, що Зеленському потрібен «на 300% свій прокурор», який буде без жодних сумнівів «садити Порошенка», інших представників опозиції та бойових командирів. І вона вважає, що призначення Кравченка означає, що той готовий до брудної роботи. 

Та все ж 17 червня 2025 року парламент проголосував за призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора України. Виступаючи перед депутатами, він не скупився на обіцянки. Ось лише деякі з них.

"Щодо дій ТЦК. Якщо вони будуть незаконними, Генеральна прокуратура разом з іншими органами буде реагувати. Якщо вчинений злочин, то відповідні правоохоронні органи реєструють провадження, проводяться відповідні слідчі дії для збирання доказів, а потім для повідомлення підозр".

"Щодо корупції. Органи прокуратури в координації з іншими правоохоронними органами продовжать боротьбу з корупцією. У нас також є два діючі антикорупційні органи – НАБУ та САП, які вдало борються з корупцією й разом з ними продовжимо цю боротьбу для досягнення конкретних результатів".

"Серед проблемних питань – забезпечення внутрішньої дисципліни та перевантаження прокурорів через тривалу нестачу кадрів. Окрему увагу буде приділено чутливим питанням етики, доброчесності та недопущення тиску на бізнес. Також я не допущу незаконного тиску на прокурорів ні кулуарно, ні публічно".

"Я представляю не політичну силу, а закон. І переконаний, що прокуратура має залишатися поза будь-яким політичним впливом".

Остання цитата Кравченка у багатьох політиків та й пересічних громадян викликає досить великий скепсис. Про яке недопущення тиску на прокурорів може йти мова, коли, як відомо, заступник керівника Офісу президента Олег Татаров безпосередньо затверджує кожне призначення в правоохоронних органах. 

Додамо, що новий генпрокурор також вимагав від депутатів підвищення зарплат для свого відомства.

Компромат, скандали, критика

На початку досьє вже було вказано про сумнівні зв’язки тестя Кравченка. Його дружина теж має “скелети в шафі”. Зокрема, майбутній генпрокурор так і не зміг пояснити, хто подарував Олені в 2014 році квартиру в Києві.

В 2020 році Кравченко спробував пройти конкурс на посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проте без успіху.

Також невдало в 2023 році закінчилась його спроба очолити Національне антикорупційне бюро України, яка провалилась вже на першому етапі – Кравченку не вдалось пройти тест на доброчесність. Конкурсна комісія не зрозуміла, як при доході у 231 тисячу гривень за 2016 рік він зумів заощадити 162 тисячі. Крім того, викликали осуд його маніпуляції зі службовою квартирою. Кравченко приватизував службову квартиру, і це помешкання він просто продав через 5 днів після приватизації за 816 тисяч грн та інвестував кошти в новобудову.

Коли майбутній генпрокурор очолював Київську обласну військову адміністрацію, він теж зумів потрапити в корупційний скандал. Видання "Наші гроші" вказало, що Київська ОДА за 5 мільйонів замовила генератори для Чорнобильської АЕС дорожче від пропозицій інтернет-магазинів. Тоді журналісти припустили, що переплата може становити від 41% до майже трьох разів.

А після призначення Кравченка новим Генеральним прокурором деякі опозиціонери невесело жартували, що раз він засудив Януковича, то засудить і п'ятого президента.