Кріппа Максим

Максим Кріппа – дипломований менеджер та юрист, власник кіберспортивного клубу NAVI та компанії-розробника ігор GSC Game World, президент Федерації кіберспорту України (UESF).

Місце народження, освіта

Максим Володимирович Кріппа народився 1 серпня 1977 року в Києві. Бізнесмен не публічна людина, тому немає жодної підтвердженої інформації про його особисте життя. Деякі джерела стверджують, що він одружений, що у нього є рідний брат, а батьки активно займались спортом.

Максим виріс і здобув освіту у Києві:

• 1994–1998 рр. – навчався на бакалавраті в Міжнародному християнському університеті за спеціальністю «Ділове адміністрування, менеджмент».
• 2006–2007 рр. – проходив магістерську програму за спеціальністю «Менеджмент організацій» в Європейському Університеті.
• 2008-2011 рр. – здобував юридичну освіту в КНУ імені Тараса Шевченка (спеціальність «Правознавство»).

Початок підприємницької діяльності, перші здобутки, бізнес за кордоном

«Вже в останніх класах школи, в університеті я заробляв тим, що збирав ігрові компи, потім прокладав мережі у комп’ютерних клубах. І сам був пекельним геймером: грав у Doom, Warcraft, Starcraft, Half-Life, Counter-Strike. А дорослий бізнес – це намагання здійснити дитячі мрії» – так розповідав про початок свого бізнесу Максим Кріппа в інтерв’ю Forbes Ukraine.

Підприємець стверджував, що перший мільйон доларів він заробив на початку двотисячних у власній компанії "Українські мобільні телесистеми", яка виступала ексклюзивним дилером "Київстару" та паралельно займалась гуртовим продажем смартфонів і аксесуарів. На той час вже понад 20% українців придбали мобільні телефони і цей бізнес приносив значні і стабільні прибутки.

Кріппа згадував про ті роки: «"Київстар" зайшов на ринок GSM звʼязку і активно будував дилерську мережу в Україні. Ексклюзивним дилерам на той час виплачувалась шалена винагорода. Як зараз памʼятаю, підключення до пакета «Стандарт» коштувало абонентові 850 грн, а «Київстар» платив дилеру близько $200 за кожне таке підключення. Це при курсі 5 грн/$. Таких підключень ми робили сотні на місяць. Доросли до мережі у десятки магазинів. Паралельно ми почали оптові продажі мобільних телефонів та аксесуарів. У 1999 році рівень «мобілізованості» населення був близько 20%. Це був дуже прибутковий бізнес. Плюс були сервісні центри, де ремонтували телефони. Ось тут перші гроші».

Зароблені кошти підприємець вкладав у різноманітні прибуткові проєкти, які одразу ж покидав у разі виникнення проблем з законом чи владою. Так у 2006-му він відкрив у Броварах товариство з обмеженою відповідальністю «Монако Клуб», яке займалося азартними іграми. У 2009 році Кріппа став власником «Броварського гуртового ринку». Загалом ранній його портфель був надзвичайно різноманітним. Підприємець займався всім: від електрозв’язку та складського господарства до кредитування та фінансового лізингу.

Політикою він теж пробував займатись. Спочатку був помічником на громадських засадах кількох народних депутатів. Першим у Кріппи був Іван Бокий. Останній в радянські часи працював редактором газет «Соціалістична Градижчина», «Зоря комунізму», «Комсомолець Полтавщини» та інших. У парламенті він представляв Соціалістичну партію України. Навіть іронічно, що Кріппа, підприємець за освітою та покликанням, був помічником ідейного комуніста. У Верховній Раді VI скликання (2007-2012 роки) Кріппа був помічником двох парламентарів від Блоку Юлії Тимошенко — Валерія Бабенко та Руслана Лук’янчука. Втім, Кріппа і сам намагався стати депутатом. Під час місцевих виборів 2015 року він балотувався у Київську міську раду від політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» по сотому округу столиці. Однак він набрав 11,7% голосів та до Київради не пройшов.

Максим Кріппа – кандидат в депутати Київради від об’єднання «Самопоміч»

Досить успішно бізнесмен інвестував у нерухомість ОАЕ, куди переїхав у 2016 році. Ринок саме переживав спад, і Кріппа зумів придбати об’єкти за дуже зниженими цінами. Зараз у власності бізнесмена – понад 100 тис. кв. метрів офісної й житлової нерухомості, зокрема ділянки поруч із Dubai Mall. Та й сам він проживає не де не будь, а у хмарочосі Бурдж Халіфа.

Інвестиції в кіберспорт, розробку комп’ютерних ігор, обрання президентом Федерації   кіберспорту України

В дитинстві Максим захоплювався комп’ютерними іграми, про що він сам неодноразово згадував. Тому одним з ключових активів Макса Кріппи є кіберспортивна організація NAVI, контрольний пакет акцій якої він придбав у 2022 році, після тривалого процесу переговорів, що розпочалися у 2018 році.

До Кріппи компанією володів відомий кіберспортсмен та її засновник Олександр Кохановський, який пояснив, що продаж NAVI був необхідний для залучення критично важливих інвестицій, які були важливими для подальшого розвитку команди. На той момент організація була збитковою та потребувала щорічних дотацій у розмірі $1,5 млн. Через рік команда вийшла на прибуткову діяльність. Тепер українська кіберспортивна організація NAVI (Natus Vincere) генерує мільйони доларів чистого прибутку щорічно. Про це повідомив її власник бізнесмен Максим Кріппа в інтерв’ю Forbes.ua. Підприємець розповів, що за п’ять років штат NAVI збільшився з 30 до 200 працівників. Організація входить до п’ятірки провідних світових кіберспортивних клубів. Трансляції матчів команди за останні сім років згенерували понад 571 млн годин переглядів.

Після відмови від російських гравців та переходу на англійську мову у 2022 році фінансові показники організації значно покращилися до “фантастичних”. Максим Кріппа також зазначив, що аудиторія кіберспорту зростає на 30-40% щорічно. Покоління змінюються, завдяки чому перегляди глобально зростають, пояснив бізнесмен.

NAVI – переможці PGL Major Copenhagen 2024

З 2018 по 2024 рік NAVI здобули золоті медалі на турнірах:

• StarSeries i-League Season 7
• IEM Katowice 2020
• Gamers Without Borders 2020
• Blast Premier Global Finals
• DreamHack Masters Spring 2021
• StarLadder CIS RMR 2021
• IEM XVI – Cologne
• ESL Pro League Season 14
• Intel Grand Slam Season 3
• PGL Major Stockholm 2021
• BLAST Premier 2021
• BLAST Premier: Spring Finals 2022
• PGL Major Copenhagen 2024
• CCT Season 3 Europe Series 2 2025 (“NAVI Junior”).

Іншим знаковим активом в Україні стала компанія кіберспортивних трансляцій Maincast. Вона з’явилася у 2018 році. За словами її керівника, відомого українського коментатора Віталія Волочая запуск цей коштував близько $800 тисяч. Після початку повномасштабного вторгнення Maincast розірвала контракти з російськими компаніями та певний час перебувала в кризі. Однак, за словами Волочая, вже восени 2022-го рекламодавці почали повертатися в кіберспорт і згодом студія стала монополістом у висвітленні турнірів з кіберспорту українською мовою. Зараз їй належить 90-95% прав на таку діяльність. Згідно з даними в реєстрах, Кріппа став бенефіціаром Maincast у 2023 році. Як зізнався сам бізнесмен, нині компанія генерує прибуток з “семизначною цифрою”.

У тому ж 2023 році Максим Кріппа став повноправним власником легендарної української компанії GSC Game World, чиї комп’ютерні ігри відомі в усьому світі. Дійсно, поціновувачі історичних стратегій не одну сотню годин просиділи за «Козаками» чи «Олександром», а шутери серії «S.T.A.L.K.E.R.» взагалі стали світовою сенсацією. «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля» (2007), «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо» (2008), «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті» (2009) завоювали численні нагороди на найбільших міжнародних виставках, отримавши, таким чином, високу оцінку від ЗМІ та гравців. Успіх вже першої гри цієї серії гри підтвердився не тільки нагородами «Гра року» та «Найбільш атмосферний шутер», а й вищими позиціями у чартах продажів. Тільки на території колишнього СРСР було продано більш ніж півмільйона екземплярів протягом перших двох тижнів. А з двома доповненнями, випущеними згодом, продажі ігор серії S.T.A.L.K.E.R. перевищили позначку в п'ять мільйонів копій у всьому світі. Друга частина культової гри довго не виходила через фінансові проблеми компанії. Проте зміна власника розв’язала цю проблему. В листопаді 2024 року геймери отримали довгоочікувану гру. Вже через місяць після релізу гра вийшла на рівень прибутковості. Особисті інвестиції Кріппи в цей проєкт становлять "десятки мільйонів доларів", у розробці задіяно близько 470 фахівців, з яких 270 працюють в Україні. Кріппа прагне, щоб Netflix зняв серіал за мотивами гри. На його думку, S.T.A.L.K.E.R. здатен повторити успіх польського "Відьмака": там гра стала національною гордістю, а в Україні таку роль виконує S.T.A.L.K.E.R.

Кріппа задоволений, гра себе окупила

В лютому 2025 року Кріппа очолив Федерацію кіберспорту України (UESF), замінивши на цій посаді Івана Данішевського. Він фактично об'єднав у власності Федерацію кіберспорту, команду NAVI, єдину студію Maincast.

До нового складу керівництва Федерації увійшли представники провідних українських кіберспортивних компаній – NAVI та Maincast. Серед них:

• CEO NAVI Євген Золотарьов
• Співзасновник Maincast Віталій Волочай
• Аналітик та коментатор Maincast Михайло Звєрєв
• Тренер NAVI Андрій Городенський
• Операційний директор NAVI Олексій Кучеров

Максим Кріппа зазначив, що стратегія розвитку Федерації кіберспорту України ще формується, а питання інвестицій поки що залишається відкритим. Водночас він окреслив ключові напрямки, які планує реалізувати найближчим часом. Серед головних пріоритетів – налагодження ефективної комунікації з кіберспортивною спільнотою, розширення спектра дисциплін, якими опікується Федерація, та активний розвиток студентського і шкільного кіберспорту. Крім того, окрему увагу буде приділено соціальним ініціативам, зокрема реінтеграції ветеранів через відеоігри.

Придбання елітної нерухомості

Після початку повномасштабної війни справжньою сенсацією стали угоди на столичному ринку нерухомості. У 2023 році Максим Кріппа став власником БЦ «Парус». 30 листопада 2023 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл компанії Кріппи “Ола Файн” на придбання контрольного пакета акцій цього хмарочоса. “Парус” — це 33-поверхова будівля на вул. Мечникова, 2 у Києві. БЦ пропонує 50 тисяч квадратних метрів орендованих площ преміумкласу, що робить його одним з найпрестижніших об’єктів на ринку комерційної нерухомості України. Кріппа придбав цей об’єкт з боргами. По "Парусу" був кредит близько 600 млн грн.

Не всі визнали таке придбання вдалим, але бізнесмен пояснював свій вчинок: «Я цікавлюся тільки знаковими місцями, лендмарками, чимось унікальним, альтернативу яким неможливо знайти, зважаючи на розташування».

Бізнес-центр «Парус»

Варто нагадати, що до придбання «Парусу» важливою інвестицією бізнесмена став маєток у Козині, що на Київщині. На відкритому аукціоні, який відбувся 16 січня 2023 року, компанія Кріппи “Мідал” придбала цей об’єкт за 311,11 мільйона гривень. Маєток містить в собі ресторан на 140 місць, два корпуси (спальний та адміністративний), базу відпочинку в Конча-Заспі на Столичному шосе, а також велику резиденцію площею 1128 квадратних метрів у Козині на вулиці Монашинська, 2-А.

А у вересні 2024 року Максим Кріппа взяв участь у приватизації готелю “Україна” у центрі Києва. Фонд держмайна України виставив готель на аукціон зі стартовою ціною 1,047 мільярда гривень. У змаганні за право володіння цим об’єктом взяли участь три компанії, серед яких ТОВ “Ола Файн” запропонувала найбільшу суму — 2,51 мільярда гривень. Додатково Кріппа заплатив ПДВ – 502 мільйони гривень. Крім того, новий власник мав погасити всі борги готелю. Деякі експерти назвали цю покупку помилкою інвестора, на що Кріппа відповів: «Я інвестую, тому що розумію: така можливість випадає лише раз у житті. Окрім цього, беручи на себе ризики сьогодні, я розумію, що коли настане мир, такі активи будуть вартувати Х2, Х3 від оцінки сьогодення, а після реновації – ще більше».

Згодом з’явились критики з іншого боку. Мовляв, бізнесмен вкладав в ці угоди «чорну готівку» чи тіньові кошти грального бізнесу, а може і російські капітали з офшорів. Кріппа швидко спростував подібні вигадки. Необхідні кошти він завів в Україну з-за кордону. Гривневим був тільки гарантійний платіж у Prozorro. Кошти він розраховував зі своєї іноземної компанії. Процес пройшов через Держфінмоніторинг і перевірку НБУ. Дозвіл на угоду надали СБУ, Служба зовнішньої розвідки, є дозвіл АМКУ.

В цілому за час війни підприємець інвестував у воюючу країну понад 100 мільйонів доларів. «Я витратив в Україні гроші, за які міг би купити актив у будь-якій точці світу: США, Великій Британії, Європі. Але зробив це в Україні… Коли більшість підприємців виводять ліквідність з України, я навпаки її сюди вводжу, сподіваючись, що це допоможе моїй країні вистояти в нелегкі часи, а мені як бізнесмену – заробити згодом, коли ми всі разом будемо відновлювати країну», — пояснював свої мотиви Кріппа в інтерв’ю Forbes Ukraine.

У лютому 2025 року бізнесмен оголосив про стратегічне партнерство з українською девелоперською групою DIM, зробивши ще один крок у розвиток своїх інвестицій у сфері нерухомості. Його співпраця з DIM передбачає фінансову участь у завершенні вже запущених житлових проєктів у столиці та області, а також у створенні нових масштабних комплексів.

Благодійність та допомога ЗСУ

У 2022 році Кріппа заснував благодійний фонд MK Foundation. На сайті фонду стверджується, що він створений задля матеріально-технічного забезпечення ЗСУ, медичних та рятувальних служб та існує виключно за рахунок приватного капіталу, не збираючи донатів.

MK Foundation закуповує для військових: автівки; автомобілі медичного призначення; генератори; пожежні машини; човни та двигуни до них; безпілотники; спецтехніку та багато іншого.

Деякі приклади діяльності фонду:

• 31 березня 2024 року під час фіналу PGL CS2 Major Copenhagen 2024 було проведено збір для бригади НГУ «Азов» на 5,8 млн грн, суму подвоєно Кріппою.
• 8 липня 2024 року після ракетного удару по лікарні «Охматдит» GSC Game World та MK Foundation перерахували 10 млн грн на United24.
• 17 грудня 2024 року на благодійному аукціоні Forbes Ukraine Кріппа придбав лот на $500 тис., кошти направлено до фонду Азов.One.
• З початку війни Maincast регулярно проводить збори під час трансляцій.

Станом на січень 2025 року було передано більш ніж 1800 машин, а також карети швидкої допомоги, пожежні авто, генератори, зарядні станції, моторні човни і двигуни до них, безпілотні комплекси і т.д. на суму більш ніж 910 мільйонів гривень.