Вілкул Юрій

Вілкул Юрій

Мер Кривого Рогу

Вілкул Юрій Григорович - мер Кривого Рогу з 2010 року, екс-глава Дніпропетровської облради. Був членом Комуністичної партії, Партії регіонів, Опозиційного блоку.

Місце народження

Народився 14 листопада 1949 року в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Освіта

У 1973 році закінчив Криворізький гірничорудний інститут за спеціальністю "Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин", отримав диплом з відзнакою за кваліфікацією "Гірничий інженер".

Родина

  • Дружина - Вілкул Валентина.
  • Діти: дочка, син Олександр Вілкул (1974 року народження) - голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2010-2012), віце-прем'єр-міністр України (2012-2014), тричі був народним депутатом України (V, VI, VIII скликань).

Коротка біографія

  • З 1965 по 1968 рік - трудова біографія Юрія Вілкула почалася в 16 років з роботи токарем на криворізькому заводі гірничого обладнання "Комуніст".
  • З 1973 по 1983 рік був молодшим, потім старшим науковим співробітником Криворізького гірничорудного інституту. У досьє Вілкула відзначено активне просування по ідеологічної лінії - він був заступником голови профспілкового комітету, пройшов шлях від комсомольця до комуніста.
  • З 1983 по 1987 рік Юрій Вілкул обіймав посаду заступника начальника управління "Криворіжкомплектпостач".
  • З 1987 по 2003 рік - старший викладач, доцент, начальник науково-дослідного комплексу, завідувач кафедри, проректор Криворізького гірничорудного інституту.
  • З 2003 по 2010 рік обіймав посаду ректора Криворізького технічного університету (в 1994 році Криворізький гірничорудний інститут отримав статус технічного університету).
  • У 2006 році Юрій Вілкул стає депутатом, а на першій сесії обирається головою Дніпропетровської обласної ради V скликання.
  • 8 листопада 2010 року - стає міським головою Кривого Рогу.
  • У 2015 році - вдруге обраний на пост мера Кривого Рогу.
  • У березні 2016 року впевнено переміг на дострокових повторних виборах міського голови.
  • У 2020 взяв участь в першому турі виборів в мери Кривого Рогу, пройшов до другого туру.
  • 13 листопада 2020 несподівано зняв свою кандидатуру з виборів, пояснюючи це станом здоров'я.

Політична діяльність і скандали

Політичну кар'єру Юрій Вілкул почав як довірена особа кандидата Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року.

Його син Олександр Вілкул - колишній топ-менеджер підприємств "Метінвест Холдингу" Ріната Ахметова. Політичну кар'єру Вілкулів довгий час нерозривно пов'язували з ім'ям олігарха.

У 2006 році Вілкул-молодший став народним депутатом від Партії регіонів, а Юрій Вілкул від Партії регіонів був обраний депутатом до Дніпропетровської обласної ради й всю свою каденцію до 2010 року пробув на посаді його голови.

У 2010 році, після обрання Віктора Януковича президентом, син Вілкула зайняв пост губернатора Дніпропетровської області. На думку політичних експертів, кар'єрне просування йому забезпечував Рінат Ахметов, тому Вілкул не забував лобіювати бізнес-інтереси олігарха на вищому рівні.

8 листопада 2010 року Вілкул-старший став мером Кривого Рогу.

Юрій та Олександр Вілкули

Юрій та Олександр Вілкули (фото: kr.gov.ua)

За час перебування на високих постах батько і син встановили контроль над містом, зосередивши у своїх руках всю владу. Вілкула-молодшого називали неофіційним господарем Кривого Рогу. За даними журналістських розслідувань клан Вілкулів створив справжню бізнес-імперію з найпривабливіших активів в місті. У сферу інтересів сім'ї Вілкулів увійшли найприбутковіші будівельні об'єкти (ТОВ "Крост"), житлово-комунальне господарство (ТОВ "Житлосервіс-КР", "Сітісервіс-КР", "Затишок-2011"), ритуальні послуги ("Ритуал Сервіс Плюс"), бюджетні супермаркети, торгівля хлібом і ін.

У 2014 році після втечі президента Януковича, Вілкул-молодший позбувся посади віце-прем'єра і на позачергових виборах до парламенту пройшов в депутати від нової партії "Опозиційний блок", основу якої склали колишні "регіонали".

У період Євромайдану Вілкули докладали всіх зусиль для придушень акцій протесту. Їх звинувачували в організації груп "тітушок" для переслідування і розправи над активістами.

У 2015 році Юрій Вілкул був переобраний мером Кривого Рогу від "Опозиційного блоку". Однак вибори завершилися скандалом і вуличними протестами. За результатами підрахунку голосів, розрив між Юрієм Вілкулом та його суперником Юрієм Мілобогом від "Самопомочі" склав всього 752 голоси. Команда Мілборга заявила про фальсифікації. У місті пройшли мітинги з вимогою перевиборів.

В результаті Верховна Рада призначила повторні дострокові вибори міського голови Кривого Рогу на 27 березня 2016 року.

Юрій Вілкул

Юрій Вілкул (фото: krmisto.gov.ua)

В ході виборів Юрія Вілкула звинувачували у фальсифікаціях, використанні адмінресурсу і підкупі виборців - Вілкул ініціював роздачу тисячам городян під виглядом соціальної допомоги по 500 гривень з бюджету.

Син Вілкула у 2015 програв Борису Філатову на виборах мера Дніпропетровська і в пресі писали, що, програвши Дніпропетровськ, клан Вілкул намагається утримати владу в Кривому Розі.

На перевиборах мера Кривого Рогу в березні 2016 року Юрій Вілкул знову здобув перемогу з результатом 74,18%, залишивши далеко позаду свого конкурента екс-комбата "Донбасу" Семена Семенченко від "Самопомочі".

У 2017 році в міськраді Кривого Рогу Генпрокуратурою проводилися обшуки за підозрою в легалізації 200 млн. гривень, виділених з бюджету у 2016 році. Також перевірялася причетність міського голови Юрія Вілкула, його першого заступника Євгена Удода та інших посадових осіб до розкрадання держкоштів.

У 2019 Вілкул-молодший брав участь у виборах президента від партії "Опозиційний блок", після чого зайнявся розвитком власного політичного проекту. У 2020 році партія "Блок Вілкула "Українська перспектива" взяла участь в місцевих виборах у Дніпропетровській області.

Вілкул-старший також балотувався в мери від "Української перспективи". Основним конкурентом чинного мера став Дмитро Шевчик - гендиректор Центрального ГЗК, топ-менеджер холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова, кандидат від партії "Слуга народу". Таким чином, Вілкули на мерських виборах виявилися в опозиції не тільки до Ахметова, але і до президента Володимира Зеленського.

За два тижні до виборів Юрій Вілкул у відео-зверненні до городян заявив, що з боку влади на нього чиниться тиск. За словами Вілкула, його вмовляли зняти свою кандидатуру з виборів, пропонували гроші, залякували, потім реанімували відкриту Юрієм Луценком кримінальну справу. Тому що їм важливо "підняти зелений прапор саме над Кривим Рогом. Будь-яким шляхом".

У першому турі Юрій Вілкул отримав 46,27% голосів, у той час, як кандидат від партії президента Дмитро Шевчик набрав 25,94%.

27 жовтня 2020 у фейсбуці син Вілкула звинуватив конкурентів в тому, що вони вкрали у Юрія Вілкула перемогу в першому турі. Він згадав про "7 мільйонів доларів, витрачених господарями Шевчика на перший тур", а також про підрахунок голосів та екзит-поли: "Хлопці, поясніть хто-небудь Зеленій Кнопочці, що Савік Шустер отримує зарплату в тій же касі, що і Шевчик, і половина фракції "Слуга народу", а сам телеканал належить тому ж олігархові, якому належить і Шевчик". Хоч прізвище олігарха він не назвав, але зрозуміло, що мова йшла про Рината Ахметова.

17 листопада 2020 року на сайті Криворізької міськради з'явилося відеозвернення Юрія Вілкула, в якому градоначальник відмовився від участі в другому турі виборів за станом здоров'я.

Нагороди та почесні звання

  • 1987 - Науковий ступінь кандидата технічних наук
  • 1989 - Вчене звання доцента
  • 1994 - Ступінь доктора технічних наук
  • 1996 - Вчене звання професора
  • 1997 - Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки
  • 2000 - Медаль ЮНЕСКО "За досягнення в науці"
  • 2004 - Почесне звання "Заслужений діяч науки та техніки України"
  • 2007 - Почесний знак "За заслуги перед містом 1 ступеня" (Кривий Ріг)
  • 2010 - Почесний громадянин Кривого Рогу
  • 2012 - Переможець обласного конкурсу серед посадових осіб органів місцевого самоврядування в номінації "Найкращий мер міст обласного значення з районним поділом"
  • 2013 - Переможець обласного конкурсу серед посадових осіб органів місцевого самоврядування в номінації "Кращий міський голова"
  • 2020 року - Медаль "За сприяння Збройним Силам України".

Суспільна діяльність

  • Член оргкомітету Всесвітнього гірничого конгресу
  • Президент Академії гірничих наук України
  • Член міжнародної асоціації гірських професорів
  • Президент Асоціації міст України з 4 грудня 2012 року до 23 січня 2016 року. Переобирався у 2015 році.
Дата публікації: 30.11.2020
Дата останньої зміни: 21.12.2020
1