Висоцький Тарас

Висоцький Тарас Миколайович - український державний управлінець, фахівець у сфері аграрної політики та розвитку агропромислового комплексу, колишній перший заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації й перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України

Місце народження, освіта, родина

Тарас Висоцький народився 6 серпня 1986 року в маленькому селі Кунин на Рівненщині. Тут він закінчив 8 класів і середню освіту отримав в школі сусіднього села, одночасно відвідуючи репетитора з англійської мови. З дитинства і батьки, і дідусь виховували в ньому любов до праці на своїй землі. У рідні було невелике господарство – кінь, худоба, півтора гектара угідь. Роботи вистачало всім – і взимку, і влітку. Батьки Тараса працювали в аграрному секторі. Батько – ветеринарний лікар, мати – економістка в управлінні АПК.

Варто сказати, що у Тараса бажання працювати в агробізнесі поєднувалось з прагненням подорожувати і створювати спільні проєкти з закордонними аграріями. Для простого сільського хлопця без впливової рідні стати дипломованим фахівцем-міжнародником було нездійсненою мрією. Проте він був наполегливим, і до того ж медалістом. Реально оцінюючи конкурс, в Київський інститут міжнародних відносин навіть не намагався подати документи, а у 2003 році вступив в Національний університет біотехнологій і природокористування на факультет менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (НУБІП).

В НУБІП Тарас займався громадською роботою, очолював студентську організацію. З четвертого курсу його взяли на роботу у міжнародний відділ університету. Юнак мріяв навчатися за кордоном, і така можливість незабаром з'явилася. Працюючи в міжнародному відділі, він познайомився з професором з Берліна, який запропонував талановитому українцю взяти участь у конкурсі і переїхати на навчання в Німеччину. Так збулася ще одна мрія – Тарас Висоцький протягом двох років навчався за кордоном, в одному з найстаріших університеті Берліна, та ще й отримував стипендію, що дуже важливо для німецьких вишів. Магістерську роботу в університеті імені Гумбольдта захищав за темою аграрної економіки, аграрної політики та державної підтримки.

Тарас одружений. Його дружина Ірина однодумець і в минулому однокурсниця. До речі, познайомилися вони бувши абітурієнтами, під час здачі документів в приймальній комісії НУБІП. В 2009 році Тарас і Ірина уклали шлюб. Зараз Ірина Миколаївна працює у ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв». Крім того, вона зареєстрована як ФОП (основний вид діяльності — консультації з питань комерційної діяльності та управління). Подружжя виховує двох доньок-школярок Христину та Олесю.

Робота в аграрному секторі економіки

Навчаючись в університеті,  Тарас, крім роботи у міжнародному відділі, одночасно влаштувався менеджером приватного підприємства «Здолбунівветпостач» (Рівненська область).

А після отримання диплома в НУБІП, у лютому 2011 року його запросили на посаду експерта з аграрних ринків компанії «Ніка Проджект Партнерс». Тут він пропрацював до початку 2013 року. На здібного юнака звернули увагу в Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). Це об’єднання передових агропромислових компаній України було створене у 2007 році. Напередодні повномасштабного вторгнення УКАБ отримала статус асоціації № 1 в АПК України, об'єднуючи понад 100 знакових представників галузі — агрокомпаній та постачальників сільгоспресурсів, націлених на подальший розвиток вітчизняного агробізнесу. Діяльність УКАБ сприяє ефективному веденню бізнесу в АПК України й охоплює практично всі його процеси, від залучення інвестицій до глобальних завдань підвищення ефективності роботи аграрних компаній і розробки пропозицій з удосконалення аграрної політики.

В лютому 2013 року Тараса Висоцького запросили на роботу в Асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу» як експерта з аграрних ринків. На молодого фахівця звернув увагу засновник УКАБ, провідний спеціаліст з проблем аграрного сектору економіки Алекс Ліссітса, якого за версією журналу «Landlord» визнали найкращим топ-менеджером аграрної галузі. Він допомагав Тарасу у розв'язанні складних проблем, консультував у перші місяці роботи. А важливих завдань було чимало, адже в тому ж 2013 році Висоцького залучили до переговорного процесу щодо формування договірних відносин для створення зони вільної торгівлі Україна-ЄС.

Молодий експерт зарекомендував себе кваліфікованим фахівцем та умілим організатором, і вже в грудні 2014-го його призначили генеральним директором Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Керівник УКАБ Тарас Висоцький (праворуч)

За той період, коли Тарас Висоцький керував роботою Асоціації, складно перерахувати всі досягнення, але на деякі варто вказати. Зокрема, було реалізовано соціальні ініціативи - «Вишиваний шлях» та «Благодійний футбольний турнір УКАБ», створено Експертну раду УКАБ, і сформовано Раду з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти та науки України. Асоціація офіційно стала членом Європейського союзу трейдерів м'яса та худоби. Було започатковано Дні агротехнологій УКАБ, проєкт для демонстрації сучасних технологій сільського господарства у польових умовах.

На державній службі в Черкаській ОДА і Кабінеті Міністрів

19 березня 2019 року було підписано розпорядження керівника Черкаської ОДА Олександра Вільбівця, згідно з яким Тарас Висоцький з наступного дня починав працювати на посаді першого заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації. Очевидно, до його роботи на Черкащині претензій не було, адже саме він з 24 червня 2019 року по 30 липня того ж року тимчасово виконував обов’язки голови Черкаської ОДА. Проте від пропозиції керувати областю на постійній основі Тарас Висоцький відмовився.

З осені 2019 року вся подальша робота Висоцького пов’язана з Мінагрополітики. За часи президентства Зеленського це міністерство кілька разів реорганізовувалось. Щоб надалі не плутатись в посадах Тараса Висоцького доцільно нагадати про ці реорганізації.

Влітку 2019 року було створено Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Ця велетенська за об’ємом завдань та погано керована структура проіснувала до грудня 2020 року. Саме тоді було відновлено Міністерство аграрної політики та продовольства України. В липні 2025 року, після призначення очільницею Кабміну Юлію Свириденко, було сформовано новий уряд, в якому знову з’явилось Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Чим викликана ця незрозуміла трансформація, невідомо. Одні експерти вказують на кадровий голод в команді Свириденко, інші стверджують про відсутність в урядовців інтересу до розвитку аграрної галузі. Хай там як, але таке злиття знову виявилось малоефективним. Після відставки Свириденко і її уряду в новому Кабміні прем’єра Корецького у липні 2026 року було відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства.

Тож, у вересні 2019 року Тараса Висоцького призначили заступником Міністра Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агропромислового комплексу. До сфери його відповідальності входили питання аграрної політики, безпечності та якості харчових продуктів, а також координація роботи профільних структурних підрозділів міністерства.

26 травня 2021 року Кабінет Міністрів України призначив Тараса Висоцького першим заступником міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка, а в березні 2022 року міністерство очолив Микола Сольський, при цьому Висоцький залишився на своїй посаді.

24 серпня 2023 року НАБУ і САП оголосили першому заступнику міністра підозру в розтраті 62 млн грн під час закупівлі продуктів.

31 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд України обрав Висоцькому заставу розміром 805 тис. грн. А клопотання обвинувачення щодо його відсторонення з посади заступника міністра було відхилене (про це кримінальне провадження більш розлого в наступному розділі).

Після звільнення Миколи Сольського з посади міністра в травні 2024 року, обов’язки очільника Міністерства аграрної політики та продовольства до початку вересня виконував Тарас Висоцький. А коли 5 вересня 2024 року Мінагрополітики очолив Віталій Коваль. Висоцький знову обійняв посаду першого заступника.

Після реорганізації міністерства в липні 2025 року Тараса Висоцького призначили заступником міністра. А вже через рік новий прем’єр Сергій Корецький рекомендував його на посаду відновленого Міністерства аграрної політики та продовольства. 16 липня 2026 року рада проголосувала за це призначення.

Кримінальне провадження за обвинуваченням у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки

Вже згадувалось, що в серпні 2023 року САП і НАБУ оголосили Висоцькому підозру в розтраті 62 мільйонів гривень. Мова йшла про так звану «макаронну справу». Суть цієї справи нескладна.

Тарасу Висоцькому в березні 2022 року доручили закупити значну кількість макаронів для мешканців прифронтових територій (це щонайменше 10 млн осіб). Розрахунок був 1 кілограм на 1 людину. Кошти на цю гуманітарну акцію виділяла «Укрзалізниця».

Довгий час жодна компанія не могла запропонувати достатній обсяг продукції, а на всі запити Висоцького позитивної відповіді не надходило. Врешті польська компанія запропонувала велику партію макаронів за ціною 75 грн за 1 кг. Оскільки інших варіантів тоді не було, Висоцький погодив оплату по цій ціні.

Згодом тодішній заступник міністра економіки Олександр Грибан рекомендував Висоцькому компанію з Румунії, яка пропонувала необхідну кількість продукції за ціною 55 гривень за кілограм. Угоду теж було затверджено, і громадяни вчасно отримали гуманітарну допомогу.

Через рік САП і НАБУ проводять розслідування і встановлюють, що іноземні компанії - це звичайні посередники. Поляки закупили макарони у виробника за ціною, значно нижчою, ніж ціна угоди. В результаті «Укрзалізниця» переплатила 28,8 млн гривень.

По румунській фірмі ситуація була аналогічною. Турецька компанія-виробник продавала макарони за ціною 30 гривень за кілограм. По цьому епізоду переплата склала 35,1 млн грн. Загальні збитки «Укрзалізниці» були оцінені у 63,9 мільйонів гривень.

САП і НАБУ в усьому звинуватили Тараса Висоцького. Згідно з їх версією, саме він разом зі спільниками залучив посередницькі фірми, санкціонував шахрайську угоду і добряче «нагрів» державу. Висоцькому інкримінували зловживання владою або службовим становищем, що передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років із забороною обіймати певні посади.

Проте після обрання заступнику міністра застави і її внесення слідство почало пробуксовувати. Відчуваючи сумніви, суд навіть не відсторонив Висоцького від виконання службових обов’язків. А підстави для сумніву таки були. Саме головне – не було доведено що Висоцький чи Грибан мали хоч якийсь корисливий мотив з цих закупок. 

Захист вказав, що у березні 2022 року заступник міністра неодноразово звертався до найбільших продуктових мереж Fozzy, Ашан, АТБ, Novus та METRO, що пропонували абсолютно різні варіації цін від 30 до 124 грн за кілограм, але жодна не змогла поставити продукцію за два дні. Ба більше, деякі мережі взагалі вимагали внесення повної передплати вартості.

Також Висоцький стверджував, що в перші місяці війни 60% українського виробництва макаронної продукції було заблоковано через тимчасову окупацію або розташування в зоні бойових дій. А решта не змогла б поставити необхідні обсяги продукції — зокрема через неможливість працювати на повну потужність в умовах бойових дій та ризику влучання ворожих боєприпасів у підприємства.

На сторону Тараса Висоцького стало Мінагрополітики, яке опублікувало заяву про безпідставність звинувачень. Відомство стверджувало, що провело службову перевірку за період березня-травня 2022 року та не виявило жодної протиправних дій Висоцького.

Кілька десятків провідних аграрних асоціацій назвали дії НАБУ-САП помилковими, оскільки саме завдяки Висоцькому вдалося уникнути перебоїв з постачанням харчових продуктів та забезпечити продовольчу безпеку України в перші місяці війни. Вони просили НАБУ врахувати їхню позицію при здійсненні слідства.

НАБУ і САП, хоча з порушенням термінів, але таки завершили слідство і на початку квітня 2026 року передали справу до суду. Тепер крапку у цій справі має поставити ВАКС.