Ющенко Віктор

Місце народження

Народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області

Освіта

У 1975 році закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут.

Кандидат економічних наук. У 1984 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні ". Академік Академії економічних наук України.

Родина

• Дружина - Катерина Михайлівна Ющенко (до весілля з Віктором Ющенком Катерина Чумаченко була громадянкою США)
• Перша дружина - Світлана Михайлівна Колесник
• Діти: від першого шлюбу - дочка Віталіна (1980), син Андрій (1985), від другого шлюбу - дочки Софія (1999), Христина (2000) і син Тарас (2004)
• Онуки - Ярина, Віктор, Андріана, Варвара
• Старший брат - Петро Ющенко, був народним депутатом IV-VI скликань від "Нашої України"
• Племінник - Ярослав Ющенко був заступником колишнього голови Харківської обласної державної адміністрації Арсена Авакова

Коротка біографія

• Народився в родині сільських вчителів.
• У 1975 році після закінчення Тернопільського фінансово-економічного інституту молодий економіст Ющенко встиг тільки два місяці попрацювати помічником головного бухгалтера колгоспу "40-річчя Жовтня" в селі Яворів Івано-Франківської області, як в тому ж році був призваний до армії.
• 1975-1976 рр. - проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії в прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні.
• З грудня 1976 року працював економістом в районному відділенні Держбанку СРСР в смт Ульянівка Сумської області.
• У 1977 році в біографії Ющенко значиться такий факт, як вступ до КПРС. У тому ж році він одружився.
• У 1984 році закінчив аспірантуру Українського НДІ економіки і організації сільського господарства.
• З 1985 року - заступник начальника управління Української республіканської контори Держбанку.
• У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана розпочав роботу в київському відділенні Агропромбанку СРСР.
• 1988-1990 рр. - начальник управління, заступник голови правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.
• 1990-1993 рр. - заступник, перший заступник голови правління Республіканського АК АПБ "Україна".
• 1993-1999 рр. - голова Національного Банку України. При Ющенко була проведена грошова реформа 1996 року і введена в обіг національна українська валюта - гривня.
• 1999-2001 рр. - прем'єр-міністр України.
• У квітні 2001 року пішов у відставку і до парламентських виборів очолював Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу ім. Б. Єльцина.
• У січні 2002 року сформував і очолив опозиційний блок "Наша Україна". На парламентських виборах 31 березня 2002 року блок увійшов до Верховної Ради, набравши найбільшу кількість голосів, випередивши Комуністичну партію України.
• 23 січня 2005 року відбулася інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка.
• 2010 рік - Ющенко повторно балотувався в президенти і в першому турі виборів посів п'яте місце, набравши всього 5,45%.

Президентський період - перемоги, поразки, скандали

У 2004 році на чергових виборах Президента України головним конкурентом Ющенка був глава Кабміну Віктор Янукович.

Раптово перед виборами, у вересні 2004 року розгорівся скандал з отруєнням. Ющенко потрапив в австрійську клініку Рудольфінерхаус з симптомами важкого отруєння. Пізніше з'явилася інформація про те, що для його отруєння використовувався діоксин, через що обличчя Ющенка вкрилося висипом, що сильно зміни його зовнішність.

Висувалося безліч версій того, що сталося. Серед них - отруєння Ющенка політичними противниками з метою усунення його з президентських перегонів. Була й протилежна версія - отруєння соратниками для підвищення рейтингу Ющенка. Також були версії отруєння російськими спецслужбами, а також версія банального харчового отруєння.

У 2010 році генпрокурор Віктор Пшонка не виключив, що отруєння Ющенка не було. У 2019 головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що доказів умисного отруєння Ющенка слідством не виявлено.

До другого туру президентських виборів 2004 року вийшли Віктор Ющенко і Віктор Янукович, які набрали 39,90% і 39,26% відповідно. У другому турі, який відбувся 21 листопада, згідно з результатами ЦВК, перемогу здобув Віктор Янукович. Ющенко подав позов до Верховного Суду України про визнання масових фальсифікацій.

22 листопада 2004 року на Майдані Незалежності почав збиратися багатотисячний мітинг прихильників Ющенка з помаранчевими стрічками і прапорами, який пізніше отримав назву "Помаранчева революція". Одним з вождів і організаторів Помаранчевої революції стала лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко .

Ющенко та Тимошенко (фото: president.gov.ua)

3 грудня 2004 року Верховний суд України анулював результати другого туру і постановив провести повторне голосування, за результатами якого переміг Віктор Ющенко.

23 січня 2005 року відбулася інавгурація Ющенка. Він став третім президентом України після Леоніда Кравчука і Леоніда Кучми .

4 лютого 2005 року Юлія Тимошенко стала прем'єр-міністром. Однак мирне співіснування політиків тривало недовго і поступово змінилося конфліктами між союзниками по "Помаранчевій революції".

Крім цього влітку 2005 року досьє Ющенко поповнилося ще одним скандалом, який був пов'язаний з розкішним життям, яку веде його старший син Андрій.

Вже 8 вересня 2005 року Ющенко відправив Тимошенко у відставку, призначивши на її місце Юрія Єханурова, для чого йому довелося підписати меморандум з Віктором Януковичем.

2005-2006 рр. ознаменувалися "газовим конфліктом" між Росією та Україною, викликаним наміром "Газпрому" підвищити вартість газу для України до рівня цін на європейському ринку. Росія також звинуватила Україну в несанкціонованому відборі російського газу з транзитних газопроводів.

Після парламентських виборів 2006 року була створена "помаранчева коаліція", в яку увійшли БЮТ, Народний Союз "Наша Україна" і СПУ. Однак, в останній момент Олександр Мороз перейшов на бік Партії регіонів і КПУ, що призвело до створення так званої "антикризової коаліції", яка висунула Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра. Юлія Тимошенко вимагала від Ющенка розпустити Верховну Раду. Той закликав до створення широкої коаліції, яка в народі отримала назву "ширка". 4 серпня 2006 року Верховна рада України затвердила кандидатуру Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра.

2 квітня 2007 року, президент розпустив Верховну Раду. Після позачергових парламентських виборів БЮТ стала другою за чисельністю фракцією в парламенті після Партії регіонів. 18 грудня 2007 року Тимошенко знову стала прем'єром і конфлікти між Ющенком і Тимошенко продовжилися.

Ющенко та Тимошенко (фото: president.gov.ua)

У грудні 2008 року в інтерв'ю президент назвав Тимошенко "авантюристкою в політиці", у відповідь прем'єр-міністр закликала Віктора Ющенка подати у відставку, якщо у того залишилася хоч крапля совісті.

У 2008 році Петро Симоненко закликав почати процедуру імпічменту президента. Віктор Янукович також виступив за імпічмент Ющенка.

Попри вкрай низький рейтинг, 2010 року Ющенко балотувався на другий президентський термін. За підсумками виборів він зайняв 5-е місце з 5,45% голосів, пропустивши вперед Віктора Януковича, Юлію Тимошенко, Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.

У зовнішній політиці Ющенко запам'ятався як палкий прихильник європейської та євроатлантичної інтеграції України, вступу до СОТ і членства в НАТО. Виступав за створення єдиної помісної української православної церкви. Він також запам'ятався відродженням пам'яті про Голодомор і будівництвом Національного музею Голодомору.

Дві знамениті фрази Ющенко пішли в народ: "Любі друзі" (так потім стали називати найближче оточення президента), і "Ці руки нічого не крали", сказана на дебатах з Віктором Януковичем.

Досьє Ющенко буде неповним, якщо не згадати його любов до бджільництва. У гумористичному шоу "Вечірній квартал" Ющенка назвали пасічником, який "у вільний від роботи час виконує обов'язки президента України ".

Ющенко також є любителем живопису, гончарства, займається дослідженням Трипільської культури, колекціонує предмети старовини, народного побуту та українського національного костюма.

Діяльність після президентства

Сьогодні Ющенко живе в селі Нові Безрадичі під Києвом. На території садиби він створив ціле мінісело: крім триповерхового будинку там розмістилися сад, ферма, пасіка, мінімузей української культури, столярна майстерня, ставок.

Віктор Ющенко з сім'єю (фото: facebook)

За зізнанням Ющенко, найважливішим для нього завжди була сім'я. Коли дорослі діти роз'їхалися, він активно зайнявся роботою над невеликим музеєм українського сільського побуту на території свого маєтку.

У 2019 році Ющенко потрапив у "Національний реєстр рекордів" як володар найбільшої у світі колекції українських рушників. Їх нарахували 5730.

Віктор Ющенко (фото: Національний реєстр рекордів)

Ющенко продовжує жити політичним життям. Він іноді їздить за кордон, де зустрічається з експрезидентами інших країн. Є членом наглядових рад декількох університетів України. У 2018 році Віктор Андрійович став главою наглядової ради київського Альпарі Банку.

2019 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Генпрокуратура оголосила підозру Ющенко в справі про привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. Справа стосується резиденції Межигір'я, яка була виведена з державної власності в 2007 році під час правління Ющенка.