501 млн грн через тендери "між своїми": Опендатабот виявив 32 закупівлі з пов’язаними компаніями

У 2025 році понад 501 млн грн пройшли через публічні закупівлі, у яких учасники мали підтверджені зв’язки між собою. Йдеться про 32 тендери, де пов’язаність компаній перевищувала допустимі законом межі, що свідчить про можливі порушення принципів конкуренції.

Про це свідчать дані "Опендатабот".

Аналітики зазначають, що сама ідея системи публічних закупівель покликана мінімізувати корупційні ризики та зловживання, однак на практиці окремі процедури досі проводяться за участі пов’язаних між собою компаній.

Законодавство допускає участь у тендері пов’язаних осіб лише у випадках, коли рівень пов’язаності не перевищує 25%. У деяких ситуаціях це може бути наслідком складної корпоративної структури або формального збігу, що не є прямим порушенням.

Дані: "Опендатабот"

Водночас аналітичний сервіс "Опендатабот" виявив 32 публічні закупівлі, у яких пов’язаність між учасниками та переможцями становила 25% і більше. Загальна сума таких тендерів сягнула 501,2 млн грн, що є грубим порушенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Хто і на які суми порушував закон

Найбільшим за сумою став тендер на 468,3 млн грн, замовником якого виступила "Укрнафта". У процедурі брали участь компанії БК "Укрбурсервіс" та "Спецмехсервіс". Власниці цих підприємств мають ще одну спільну компанію — "Нафтогазекологія".

Формально закупівля виглядала як конкуренція між двома різними учасниками, однак фактично компанії можуть бути частиною однієї бізнес-групи, яка розіграла тендер у межах власної корпоративної структури.

Другою за масштабом проблемною закупівлею стала процедура на 10,4 млн грн. У ній пов’язаними між собою виявилися компанії "Спецкран" та ВП "ХЕАЗ", які мають одного спільного співвласника.

Третє місце за сумою займає тендер на 4,7 млн грн, у якому брали участь лише два приватні підприємства — ПП "Полтавське" та ПП "Бориспільське". Обидві компанії належать одному власнику.

Окрім цього, аналітики зафіксували ще 19 закупівель на загальну суму 256,3 млн грн, які були поділені на лоти. У таких процедурах пов’язані між собою компанії брали участь у різних лотах одного тендера.

Формально така практика не порушує закон, оскільки кожен лот вважається окремим предметом закупівлі. Водночас по суті ситуація залишається проблемною: пов’язані компанії одночасно працюють у межах однієї закупівлі, що суттєво знижує рівень реальної конкуренції.

"Формально це не є порушенням закону, адже кожен лот вважається окремим предметом закупівлі. Водночас по суті ситуація виглядає так само: пов’язані компанії одночасно працюють у межах однієї закупівлі, що створює додаткові ризики для реальної конкуренції", — наголошують в "Опендатабот".

Відповідно до українського законодавства, замовник зобов’язаний відхиляти тендерні пропозиції, якщо учасники є пов’язаними особами між собою. Йдеться про спільних власників, перебування під єдиним контролем, а також сімейні чи службові зв’язки.

Такі норми діють навіть під час воєнного стану. Винятки можливі лише для спрощених закупівель на незначні суми — до 100 тис. грн для товарів і послуг, до 200 тис. грн для поточного ремонту та до 1,5 млн грн для робіт. Також окремі правила застосовуються до оборонних, таємних закупівель або випадків нагальної потреби.

Нагадаємо, у Рівненській області розгорівся скандал навколо тендера на закупівлю електролізних установок для очищення води вартістю 22,41 млн грн. Учасники ринку заявляють, що технічні вимоги “заточені” під німецького виробника ProMinent, який продовжує працювати на російському ринку та чиє обладнання, за комерційними пропозиціями, може коштувати значно дешевше.

Читайте також

Броварське комунальне КП переплатило мільйони за кабелі: тендер без конкуренції