90% українців підтримують діалог із Польщею щодо історичних суперечок, — опитування КМІС

Переважна більшість українців підтримує конструктивний підхід до розв'язання історичних суперечок із Польщею. 90% громадян виступають за діалог і пошук взаєморозуміння, тоді як радикальні позиції щодо нав'язування власного бачення історії підтримує лише незначна частина суспільства.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Під час дослідження респондентам запропонували обрати один із чотирьох варіантів відповіді на запитання про те, який підхід до врегулювання історичних розбіжностей між Україною та Польщею вони вважають найбільш прийнятним.

Найбільшу підтримку отримав прагматичний підхід. Його обрали 57% опитаних. Прихильники такої позиції вважають, що кожна нація має право самостійно визначати своїх історичних героїв, а інші держави не повинні втручатися у ці питання чи нав'язувати власне бачення історії.

Ще 33% українців підтримали підхід, який передбачає деполітизацію історичних дискусій та пошук спільного бачення подій за участю професійних істориків. Вони переконані, що завдяки науковому діалогу та роботі фахівців можна досягти консенсусу щодо складних сторінок спільного минулого.

Таким чином, загалом 90% громадян виступають за конструктивне врегулювання історичних суперечок між Україною та Польщею через взаємоповагу, діалог або професійне обговорення.

Водночас лише 1% респондентів вважає, що Україна повинна повністю погодитися з польською позицією щодо історичних подій та виконати всі вимоги Варшави у цьому питанні.

Ще 4% опитаних дотримуються протилежної точки зору та переконані, що саме Польща має відмовитися від власної позиції й прийняти українське трактування спільної історії.

Результати дослідження прокоментував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. За його словами, опитування свідчить про зрілість українського суспільства та його готовність до виваженого підходу в питаннях історичної пам'яті.

Він наголосив, що переважна більшість українців не підтримує нав'язування Україні польського бачення історичних подій. Водночас громадяни також не прагнуть нав'язувати Польщі виключно українську інтерпретацію минулого.

За словами Грушецького, ще одним важливим висновком дослідження є відсутність помітних антипольських настроїв серед українців. Попри складні дискусії навколо історичних питань та окремі антиукраїнські заяви, які лунали під час виборчих кампаній у Польщі, ставлення українського суспільства до поляків суттєво не погіршилося.

Читайте також

Дослідження: 70% підприємств в Україні зіткнулися з дефіцитом кадрів