Гранат — один із найцінніших осінньо-зимових фруктів, який складається із соковитої червоної м’якоті (арилів) і дрібних насінин — так званих кісточок. Вони становлять до половини ваги плода і містять безліч корисних речовин, хоча багато хто звик вважати їх небезпечними для кишківника.
Про це пише Southern Living.
У традиційній східній медицині насіння граната використовували при здутті живота, запаленні шлунково-кишкового тракту та проблемах із травленням. Сучасна наука підтверджує ці властивості: кісточки містять ненасичені жирні кислоти, фенольні сполуки, антиоксиданти та пунікову кислоту — унікальну речовину, яку нині вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.
Популярний міф про те, що насіння граната може викликати кишкову непрохідність, не має жодного наукового підтвердження. Навпаки, завдяки високому вмісту клітковини, ці зернятка сприяють кращому травленню та регулярному випорожненню.
«Кісточки граната не перетравлюються повністю, але це не робить їх шкідливими. Вони діють подібно до інших джерел рослинної клітковини — покращують мікрофлору кишечника», — пояснюють дієтологи.
Їсти гранат із кісточками можна, якщо у вас немає хронічних хвороб травної системи чи загострень шлунково-кишкових захворювань.
За рекомендацією медичного ресурсу WebMD, оптимальна порція — половина граната на день або близько півсклянки зерен. Цього достатньо, щоб отримати всі антиоксиданти, вітаміни та мікроелементи, не перевантажуючи травну систему та не перевищуючи денну норму природних цукрів.
Людям із діабетом або проблемами з обміном речовин перед вживанням варто проконсультуватися з лікарем — через високий вміст природних цукрів у плоді.
Читайте також


