Американські ЗМІ оприлюднили деталі закритих обговорень, де неокуповану частину Донецької області пропонували перейменувати на честь Дональда Трампа. Автори ідеї сподівалися, що такий символічний жест допоможе схилити американського президента до більш рішучої протидії вимогам Кремля щодо повного захоплення області.
Про це повідомляє New York Times, посилаючись на інформацію від чотирьох джерел, безпосередньо знайомих із перебігом переговорного процесу.
За свідченнями учасників зустрічей, ідея виникла як «частковий жарт», але з цілком серйозною дипломатичною метою. Українські переговірники прагнули знайти спільну мову з Трампом, апелюючи до його прихильності до масштабних брендів та персональних проєктів. Використання назви «Донніленд» мало стати інструментом м’якої сили, щоб підкреслити важливість утримання цих територій під контролем Києва.
Для візуалізації концепції один із українських посадовців використав штучний інтелект:
Прапор: за допомогою ChatGPT було розроблено ескіз прапора у зелено-золотих кольорах.
Гімн: нейромережа також згенерувала текст національного гімну для потенційного новоутворення.
Попри таку ретельну підготовку, залишається незрозумілим, чи були ці матеріали офіційно представлені американській делегації. Деякі аналітики розглядають цей епізод як свідчення того, наскільки складними та нестандартними стали методи української дипломатії в умовах потреби зберігати підтримку Вашингтона. Водночас це підкреслює готовність Києва до гнучких рішень заради збереження контролю над ключовими промисловими та стратегічними районами Сходу України.
Наразі офіційні представники Офісу Президента України та Білого дому не прокоментували цю публікацію. Проте історія з «Доннілендом» вже викликала хвилю обговорень у світових медіа, демонструючи нову еру «цифрової дипломатії», де штучний інтелект залучається до вирішення геополітичних питань.
Нагадаємо, Україна планує відновити роботу нафтопроводу "Дружба" після технічних випробувань. Відновлення постачання нафти може стати ключовим фактором для розблокування кредиту ЄС у 90 млрд євро, водночас угорські політики закликають Київ не використовувати ситуацію для політичного тиску.
Читайте також


