Кредитна система України успішно витримує випробування війною

Повномасштабна війна, розв'язана Росією проти України, стала найсерйознішим випробуванням для національної економіки та фінансового сектору за всю історію незалежності. Попри руйнування, окупацію частини територій, масове переміщення населення та бізнесу, кредитно-банківська система України не лише не зруйнувалася, а й продемонструвала вражаючу стійкість, адаптивність і здатність продовжувати виконувати свої ключові функції. Цей феномен — результат системної роботи Національного банку України, своєчасних реформ довоєнного періоду, ефективних антикризових заходів уряду та незламності українського бізнесу й громадян.

Ключовою причиною того, що банківська система витримала шок повномасштабного вторгнення, стала її якісна трансформація, розпочата після 2014 року. Національний банк України провів масштабне очищення сектора: було відкликано ліцензії в десятків неплатоспроможних банків, серед яких найбільшим був «ПриватБанк», націоналізований державою у 2016 році. Це дозволило позбутися токсичних активів, зменшити кількість гравців на ринку та зосередитися на зміцненні тих, хто залишився. При цьому, охочих взяти кредит онлайн на разі все більше, через фінансову скруту та проблеми живих грошей у бізнесі.

До лютого 2022 року банківська система підійшла з рекордно низькою часткою непрацюючих кредитів (NPL), достатнім рівнем капіталізації та високими показниками ліквідності. Регулятор впровадив міжнародні стандарти нагляду, зокрема вимоги до достатності капіталу (Basel III), що створило додатковий буфер безпеки. Цей «запас міцності», накопичений у мирний час, став тим фундаментом, на якому вдалося втримати стабільність у воєнних умовах.

Антикризові заходи НБУ: швидкість і гнучкість

З перших днів повномасштабного вторгнення Національний банк України діяв рішуче та координовано. Було запроваджено низку тимчасових обмежень, покликаних запобігти паніці та витоку капіталу: фіксований курс гривні, обмеження на зняття готівки та перекази за кордон, мораторій на дострокове зняття депозитів. Ці кроки, хоч і тимчасові, дозволили уникнути колапсу платіжної системи та зберегти довіру населення до банків.

Водночас НБУ не зупинив функціонування фінансової інфраструктури. Платіжні системи, зокрема Приват24, Monobank та інші, продовжили працювати безперервно, забезпечуючи можливість переказів, оплати комунальних послуг, закупівель для армії та підтримки бізнесу. Регулятор також оперативно впровадив програми пільгового кредитування, зокрема «Доступні кредити 5-7-9%» та воєнну кредитну програму «єОселя», що дозволило підтримати підприємців та населення в найскладніший період.

Кредитування в умовах війни: від падіння до відновлення

У 2022 році обсяг нових кредитів, наданих банками, скоротився майже на 40% порівняно з 2021 роком — це була природна реакція на невизначеність, руйнування та міграцію. Однак уже у 2023–2024 роках почалося поступове відновлення кредитної активності. За даними НБУ, у 2024 році загальний обсяг кредитного портфеля банківської системи перевищив 910 млрд грн, що на 14% більше, ніж у 2022 році.

Особливо динамічно зростало кредитування фізичних осіб: у 2024 році обсяги нових кредитів населенню перевищили довоєнний рівень 2021 року на 6,8%. Це свідчить про відновлення довіри громадян до фінансової системи та їхню готовність брати на себе зобов'язання навіть у воєнний час. Бізнес також поступово повертається до інвестицій: банки фінансують відновлення виробництв, закупівлю техніки, логістичні проєкти та енергонезалежні рішення.

Прибутковість банків: парадокс воєнного часу

Ще одним показником стійкості кредитної системи стала прибутковість банківського сектора. Попри війну, українські банки у 2023–2025 роках демонстрували рекордні фінансові результати. За підсумками 2024 року сукупний прибуток банківської системи склав понад 100 млрд грн, а рентабельність капіталу (ROE) перевищила 30%.
Цей феномен пояснюється кількома факторами. По-перше, банки значно покращили якість кредитних портфелів: частка непрацюючих кредитів (NPL) станом на кінець 2025 року знизилася до мінімального за 15 років рівня — близько 22%. По-друге, зросли процентні доходи через підвищення облікової ставки НБУ для стримування інфляції. По-третє, банки оптимізували витрати, закривши нерентабельні відділення в окупованих чи прифронтових регіонах та інвестувавши в цифровізацію.

Стрес-тестування 2025: підтвердження стабільності
У 2025 році Національний банк України вперше від початку повномасштабної війни повернувся до повноцінного стрес-тестування банківської системи. Обстеження охопило 21 найбільший банк, на які припадає понад 90% активів сектора. Результати виявилися вражаючими: навіть за несприятливого сценарію (поглиблення війни, різке падіння ВВП, девальвація гривні) загальний обсяг регулятивного капіталу банків зростав, а не скорочувався, як це було б у 2021 році.

Усі банки-учасники виконали вимоги до достатності капіталу, що підтвердило їхню готовність до подальших викликів. Цей успіх став можливим завдяки накопиченим резервам, зростанню прибутковості та підтримці з боку держави через капіталізацію державних банків.

Роль державних банків та міжнародної підтримки

Державні банки («ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк») відіграли ключову роль у підтримці кредитної системи під час війни. На них припадає понад 50% активів банківського сектора, і саме вони стали основними провайдерами фінансування для стратегічних галузей: енергетики, оборонної промисловості, інфраструктури та сільського господарства.

Міжнародна фінансова допомога також стала важливим фактором стабільності. Кошти МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів дозволили НБУ поповнити міжнародні резерви (які станом на 2025 рік перевищили $45 млрд), підтримати курс гривні та забезпечити ліквідність банківської системи. Без цієї підтримки тиск на фінансовий сектор був би значно сильнішим.

Цифровізація як фактор виживання

Одним із найважливіших чинників стійкості кредитної системи стала масова цифровізація банківських послуг. Ще до війни Україна була одним із лідерів Європи за рівнем проникнення мобільного банкінгу, а в воєнний час ця тенденція лише посилилася. Клієнти масово перейшли на дистанційне обслуговування: перекази, оплата рахунків, відкриття депозитів, оформлення кредитів — усе це стало можливим через смартфони та комп'ютери.

Банки інвестували мільярди гривень у розвиток IT-інфраструктури, захист даних та кібербезпеку. Це дозволило уникнути збоїв у роботі платіжних систем навіть під час масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Мобільні додатки банків стали не просто зручним інструментом, а життєво необхідною послугою для мільйонів українців, які втратили доступ до відділень через переїзд чи окупацію.

Попри успіхи, кредитна система України стикається з низкою серйозних викликів. Частина активів банків залишається на тимчасово окупованих територіях і може бути втрачена назавжди. Ризики продовження війни, можливі нові хвилі економічної нестабільності та необхідність фінансування відновлення країни вимагатимуть додаткових ресурсів.

Водночас євроінтеграційний курс України відкриває нові можливості. Впровадження європейських стандартів регулювання, залучення іноземних інвесторів (у 2025–2026 роках вже зафіксовано хвилю купівлі українських банків іноземним капіталом) та доступ до дешевших джерел фінансування на ринках ЄС зміцнять банківську систему. Національний банк України продовжує працювати над подальшою лібералізацією валютного регулювання та інтеграцією у європейський фінансовий простір.
Кредитна система України витримала випробування війною завдяки поєднанню трьох ключових факторів: якісних реформ довоєнного періоду, рішучих антикризових дій НБУ та уряду, а також незламності українського суспільства. Банки продовжують кредитувати економіку, зберігають прибутковість і готуються до післявоєнного відновлення. Цей досвід стійкості стає прикладом для інших країн, що стикаються з подібними викликами, і свідчить про те, що навіть у найскладніших умовах фінансова система може залишатися опорою держави та її громадян.