Кудрицький: шанси на енергетичне перемир'я між Україною та РФ примарні

Шанси на встановлення та дотримання енергетичного перемир'я між Україною та Росією є примарними. Таку оцінку висловив колишній очільник "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв'ю Dilo.

За словами Кудрицького, російська сторона може намагатися завдавати ударів по українській енергетиці, щоб створити проблеми для критичної інфраструктури, яка забезпечує населення та економіку. Йдеться насамперед про електроенергетику, системи теплопостачання у великих містах і, можливо, водопостачання.

"Я думаю, шанси примарні. Навіть на його встановлення. Тому що росіяни переконані, що зима має зіграти їм на руку", — сказав Кудрицький.

Він додав, що в разі продовження атак Україна, на його думку, також завдаватиме ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Серед важливих для Росії об'єктів Кудрицький назвав порти Новоросійськ, Усть-Луга та Приморськ.

Водночас він зазначив, що наразі між Україною та Росією немає паритету в далекобійному озброєнні, оскільки Україна ще не отримала обіцяних крилатих і балістичних ракет. За його словами, ситуація може змінитися після нарощування відповідного потенціалу.

Щодо стійкості енергетичної інфраструктури Кудрицький вважає, що ситуація відрізняється: Україна має досвід підготовки до атак і відновлення пошкодженої інфраструктури, якого, за його оцінкою, немає у Росії.

Кудрицький також заявив, що для завдання значного удару по енергосистемі Москви, за його оцінкою, достатньо було б уразити 20–30 ключових об'єктів — магістральні підстанції, основні електростанції та частину підстанцій, які забезпечують зв'язок московського енерговузла з атомними електростанціями. Цю оцінку він навів у контексті можливостей далекобійного озброєння та потенційної взаємності ударів.

Він наголосив, що важка зима не обов'язково означатиме енергетичний колапс. За його словами, на ситуацію впливатимуть погодні умови, масштаби російських атак та ефективність української протидії.

Він зазначив, що споживання електроенергії у теплий зимовий день та під час сильних морозів може відрізнятися приблизно у півтора раза. Крім того, поки невідомо, наскільки інтенсивними будуть російські удари по енергетичних об'єктах та інших елементах української інфраструктури.

За словами колишнього очільника "Укренерго", у 2026 році Україна порівняно з попереднім роком втратила близько 800 МВт генерації через атаки на великі теплоелектроцентралі Києва та Харкова. Водночас скорочення споживання електроенергії через проблеми в металургійній галузі не компенсує ці втрати.

Кудрицький оцінив ефект від скорочення споживання металургійними підприємствами у 300–400 МВт, а разом зі складами та частиною логістичних об'єктів — ще приблизно у 50–100 МВт. На його думку, цього недостатньо, щоб зняти ризик значного дефіциту взимку.

Він також вважає, що повноцінно підготувати енергосистему до наступної зими вже неможливо. За його словами, масштабне будівництво розподіленої генерації потрібно було розпочинати раніше, а нині частину заходів можна реалізувати вже на перспективу опалювального сезону 2027–2028 років.

Щодо промислових систем зберігання енергії Кудрицький зазначив, що вони найбільш ефективні у період із березня до жовтня. Такі установки накопичують електроенергію в години надлишку та віддають її під час пікового споживання. Взимку ж, коли дефіцит може бути постійним, можливостей для накопичення надлишкової електроенергії значно менше.

Окремо Кудрицький висловився щодо підготовки Києва до можливих ударів по системах теплопостачання. За його даними, заявлені столичною владою 200 МВт когенераційних потужностей ще не були повністю побудовані. Навіть у разі їх запуску цього було б недостатньо для покриття потреб столиці, оскільки споживання Києва становить близько 2 ГВт.

Він зазначив, що енергооб'єкти, які забезпечують Київ, залишаються вразливими через їхню концентрацію, а минулої зими частина з них зазнала серйозних атак. Тому, на його думку, ризик складної ситуації для мешканців столиці під час сильних морозів зберігається.

Кудрицький також розповів про розвиток газової генерації та проєкту Power One. За його словами, компанія планує запустити ще 40 МВт потужностей, які включають газопоршневу станцію та системи зберігання енергії, раніше кінця 2026 року.

Крім того, Power One підписала попередній мандатний лист з ЄБРР щодо фінансування другої черги проєкту. Вона передбачає запуск ще 170 МВт потужностей на шести майданчиках у кількох областях на заході України. Загальний обсяг інвестицій становитиме понад 90 млн євро. Частину коштів надасть ЄБРР, а іншу частину — інфраструктурний фонд Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund та інший інвестор.

Підготовчі роботи вже розпочалися. Завершити проєкт планують наприкінці 2027 року, хоча через проблеми з логістикою та будівництвом можливе перенесення на перший квартал 2028-го.

На думку Кудрицького, російські удари по складах, портах і виробниках енергетичного обладнання суттєво ускладнили будівництво нових енергооб'єктів в Україні. Проблеми виникають не лише з обладнанням, а й із матеріалами, зокрема через складну ситуацію в металургійній галузі.

Читайте також

Німеччина виділить €250 млн на підтримки енергетики України