Міноборони та Генштаб "подарували" 600 мільйонів на управління армією приватній фірмі (відео)

Міністерство оборони України та Генштаб України за чотири роки витратили понад 600 млн грн, замовивши у приватного ТОВ "Еверест" систему управління ЗСУ, яку, в результаті, неможливо використовувати в сучасній армії.

Про це йдеться у програмі журналістських розслідувань "Бігус-інфо".

У 2016 році військові замовили ТОВ "Еверест Лімітед" систему управління збройними силами. На розробку витратили 4 роки і 600 млн грн бюджетних коштів. Але аудит виявив у "Дзвоні", саме таку назву отримала система, таку кількість вад і проблем, що його впровадження в армії може виявитися взагалі недоцільним і неможливим, - розповіли журналісти проєкту.

Відповідно до контракту, "Еверест" мав виконати дослідно-конструкторську роботу "ДЗВІН-АС". Її суть полягала у створенні автоматизованої системи центру оперативного керівництва Збройними силами України. "Еверест" мав написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює.

До "ДЗВОНУ" компанія подібного програмного забезпечення не розробляла, її основним видом діяльності була торгівля комп’ютерами, приладдям і готовим софтом. Тому спочатку навіть саме Міноборони дало висновок, що компанія роботу виконати не спроможна. Але за кілька тижнів раптом передумали і контракт таки підписали.

Робота над проєктом тривала 4 роки, за цей час кошторис зростав, адже замовник з підрядником постійно змінювали план і обсяг робіт. Зокрема 12 разів виправляли техзавдання, через що постійно коригували робочо-конструкторську документацію. За одне тільки це коригування, як за окремий шмат робіт, "Евересту" заплатили 115 млн грн (це 20% загальної вартості проєкту). Ще на 255 млн грн вартість "ДЗВОНУ" виросла через те, що чиновники вирішили потроїти кількість пунктів управління, які мав обладнати "Еверест", і замість запланованих 4 комплексів закупили 12.

Читайте також

Влітку 2020 року, за кілька місяців до здачі проєкту, СБУ ініціювало аудиторську перевірку, спочатку фінансову, а потім восени – комплексний аудит проєкту в цілому. Загальний висновок аудиту: софт не відповідає поставленому завданню, відтак подальше використання "Дзвону" може бути взагалі недоцільним, а закупівля аж 12 комплексів нічим не обґрунтована, тож відповідно переплата в 255 мільйонів могла взагалі бути зайвою.

Аудитом встановлено конкретних осіб, які ухвалювали рішення по проєкту і підписували відповідні документи. Офіційно замовником виступало МОУ, воно ж платило гроші по контракту. Однак від початку керували проєктом чиновники Генштабу. Підписав контракт з компанією без досвіду розробки таких систем генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв’язку ГШ ЗСУ. Ідея потроїти кількість комплектів і роздути кошторис на зайві 255 млн грн походить із доповіді, яку підготували в Управлінні розвитку автоматизації (тоді під командуванням полковника Віктора Артиховича), доповів її в Генштабі замначальника ГШ ЗСУ генерал Родіон Тимошенко, а погодив – тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко. Також підписи Рапка й Артиховича стоять під Актами приймання робіт по всіх етапах розробки "ДЗВОНУ" (проєкт виконували, здавали й приймали поетапно). На всіх окрім останнього, оскільки останній – зірвався.

Читайте також

Паралельно до аудиту в жовтні 2020 року підійшли строки здачі проєкту в цілому. До Комісії з приймання увійшли кілька програмістів зі спеціалізованої айтішної спецчастини ЗСУ. Знайшовши низку недоліків, вони відмовилися підписувати загальний протокол і склали окремі думки. Через це приймання зірвалося. Через півроку "Еверест" подав до суду з вимогою прийняти роботу.

У Генштабі запит журналістів про коментар проігнорували. У Міноборони зазначили, що передали матеріали аудиту в ДБР і не можуть прийняти рішення по "Дзвону", доки не завершиться слідство (за даними Bihus.Info наразі в Бюро щонайменше два кримінальні провадження по "Дзвону"). Що ж до "Евересту", то директор фірми Володимир Пастухов то призначав журналістам зустріч, то скасовував, зрештою компанія прислала письмову відповідь, загальний зміст якої зводиться до того, що інформація про недоліки системи неправдива.