НАБУ і САП заявили про перевірку коштів на застави у кримінальних провадженнях

Очільник САП Олександр Клименко заявив, що правоохоронці планують перевірити кошти, внесені як заставу у низці проваджень. За його словами, такі перевірки можливі навіть без відкриття окремого кримінального провадження.
1 Вересня, 09:39

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура перевірятимуть походження коштів, які вносили як заставу за фігурантів низки кримінальних проваджень. Йдеться, зокрема, про випадки, коли гроші могли проходити через складний ланцюг рахунків і надходити до Вищого антикорупційного суду.

Про це заявив керівник САП Олександр Клименко в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання".

За словами Клименка, у правоохоронців уже виникали питання щодо походження окремих коштів, внесених як заставу в межах антикорупційних розслідувань.

"У нас були певні підозри стосовно внесення тих чи інших застав у наших розслідуваннях, і ми будемо це перевіряти. Наскільки це можливо постфактум підтвердити все це — досить складно, але в цьому напрямку ми будемо рухатися. Ми плануємо перевіряти це в багатьох провадженнях", — наголосив очільник САП.

Він пояснив, що для встановлення походження коштів існує спеціальний механізм фінансового моніторингу. Банки відстежують операції за рахунками фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Якщо фінансова операція має ознаки підозрілої, інформація про неї передається до Державної служби фінансового моніторингу України.

Клименко навів приклад ситуації, яка може викликати запитання у правоохоронців.

"Якщо ланцюг починається, наприклад, із внесення готівки незрозумілими людьми, які не мають джерел доходів, на банківські рахунки одних юридичних осіб, і потім по ланцюгу вони передаються і потрапляють на рахунок Вищого антикорупційного суду, то це, в принципі, викликає підозри", — зазначив керівник САП.

За його словами, перевірка походження таких коштів може проводитися навіть без реєстрації окремого кримінального провадження.

Водночас Клименко не став підтверджувати чи спростовувати наявність підозр щодо походження грошей, які внесли як заставу за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

"Це потрібно зібрати певний фактаж і потім уже з цим працювати і робити висновки", — підкреслив він.

Нагадаємо, напередодні НАБУ повідомило про проведення нової спецоперації "Форест Гамп", спрямованої на викриття, за даними слідства, "високорівневої корупції".

Правоохоронці заявили, що фігуранти справи могли встановити контроль над державним "Сенс Банком" та використовувати його у власних інтересах. Серед іншого, за версією слідства, банк могли використовувати для внесення застави за одного з фігурантів операції "Мідас", яку також називають "справою Тімура Міндіча", коштами, які могли мати злочинне походження.

Правоохоронці не називають ім'я людини, за яку, за їхньою версією, збирали гроші. Водночас деталі справи вказують на колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.

У лютому Вищий антикорупційний суд взяв Галущенка під варту з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн.

Галущенко є фігурантом операції "Мідас", у межах якої правоохоронці розслідують можливу корупцію в енергетичній сфері. За версією слідства, бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на Галущенка, а сам колишній міністр міг бути залучений до схеми відмивання коштів.

За даними правоохоронців, до злочинної групи, яку вони викрили, могли входити колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, голова правління державного "Сенс Банку" Олексій Ступак, голова наглядової ради банку Микола Гладишенко та колишній народний депутат Максим Микитась.

Після повідомлення про справу президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента. Відповідний указ датований 19 серпня.

25 серпня Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення щодо запобіжного заходу для Мудрої. Суд обрав їй тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 20 млн грн.

Читайте також