Хвороба сухого ока, також відома як сухий кератокон'юнктивіт, є багатофакторним захворюванням, яке характеризується порушенням стабільності слізної плівки, запаленням та ураженням очної поверхні. Це призводить до дискомфорту і зниження зору.
Про це повідомляють у Міністерстві охорони здоров'я.
Причини виникнення
Сухе око може виникати через недостатнє вироблення сліз (вододефіцитна форма) або зміну їх складу (порушення ліпідного шару). В результаті сльоза швидко випаровується або передчасно руйнується, що значно погіршує якість життя пацієнтів.
Серед основних причин захворювання:
- Зменшення частоти моргань під час роботи за комп’ютером.
- Гормональні порушення.
- Блефарити.
- Тривале застосування певних препаратів.
- Тривале користування контактними лінзами.
- Запальні та аутоімунні захворювання.
- Загальні інфекції та травми ока.
Симптоми хвороби "сухого ока"
До симптомів сухого ока належать:
- Відчуття стороннього тіла в оці.
- Подразнення та почервоніння очей.
- Сльозотеча.
- Світлобоязнь.
- Періодичне «затуманення зору».
- Чутливість до вітру та холоду.
Профілактика та діагностика
Для підтримання зору в нормі важливо правильно харчуватися, контролювати вагу, відмовитися від шкідливих звичок та регулярно гуляти на свіжому повітрі. Варто також виконувати вправи для очей під час роботи за комп'ютером, проте вони не допомагають при порушеннях рефракції.
Для діагностики вододефіцитної форми сухого ока, наприклад, при синдромі Шегрена, застосовують тест Ширмера. Він передбачає використання смужок фільтрувального паперу, які закладають в мішок нижньої повіки на кілька хвилин.
Сьогодні існують сучасні прилади, що дозволяють безконтактно визначити основні показники захворювання та встановити причину – дефіцит вироблення сльози чи порушення випаровування.
Важливість консультації лікаря
Почервоніння та свербіж очей можуть бути симптомами інших захворювань, таких як кон'юнктивіт, епісклерит чи блефарит. Тому при виникненні проблем із зором важливо звернутися до фахівця. Сухе око – це серйозна медична проблема, що потребує кваліфікованої допомоги. Самолікування може погіршити стан, тому необхідна консультація з лікарем для правильного діагнозу та лікування.
Читайте також


