Команди Дональда Трампа та Володимира Путіна обговорюють можливість залучення американського інвестора до газопроводів "Північний потік", які до повномасштабної війни постачали російський газ до Німеччини. Водночас реалізації такої домовленості перешкоджають санкції та позиція європейських країн.
Про це Reuters повідомили п'ятеро людей, обізнаних із перебігом переговорів.
До обговорень залучені високопоставлені представники обох країн, зокрема спеціальний посланець США Джаред Кушнер та радник президента РФ Кирило Дмитрієв. За даними джерел, Кушнер вважає економічну співпрацю з Москвою одним із можливих елементів відновлення миру.
Американські інвестори в разі реалізації домовленості могли б отримувати прибуток від постачання російських енергоресурсів до Європи після завершення війни.
Водночас у Білому домі наголошують, що будь-які угоди за участю американського бізнесу мають бути узгоджені з Корпорацією фінансування міжнародного розвитку США (DFC) та Міністерством фінансів. Вони також повинні приносити користь американським платникам податків і компаніям.
Представник Білого дому заявив Reuters, що останнім часом окремих переговорів щодо "Північного потоку" не було.
Кирило Дмитрієв минулого місяця зустрічався з представниками Міністерства енергетики та Міністерства фінансів США. Сторони обговорювали потенційні енергетичні ініціативи між Росією та Сполученими Штатами.
Що може завадити відновленню "Північного потоку"
Поки залишається незрозумілим, наскільки Вашингтон зацікавлений саме у відновленні постачання російського газу до Німеччини, яка є найбільшим споживачем енергії в Європі.
Один з американських посадовців заявив, що через значну кількість перешкод укладення такої угоди в середньостроковій перспективі є малоймовірним.
Зокрема, газопроводи "Північного потоку" та російський газ перебувають під санкціями США та Європейського Союзу. Тому відновлення їхньої роботи в нинішніх умовах неможливе без відповідних рішень щодо санкцій.
Представниця Міністерства економіки та енергетики Німеччини нагадала, що "Північний потік" та російський газ перебувають під європейськими санкціями. За її словами, Німеччина вже знайшла альтернативні джерела постачання газу.
Вона також зазначила, що будь-яке відновлення роботи газопроводів потребуватиме схвалення німецького уряду, однак Берлін не прагне такого розвитку подій.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина отримувала через два газопроводи понад половину свого газу з РФ. Після того як Москва скоротила постачання газу до Європи, "Північні потоки" фактично були виведені з експлуатації, а у вересні 2022 року газопроводи були пошкоджені внаслідок серії підводних вибухів.
Нині проти потенційного відновлення газових зв'язків із Росією виступають Німеччина та низка інших європейських держав. Особливо категорично до цього питання ставляться Польща та країни Балтії.
Окремою проблемою залишається структура власності компанії, яка контролює газопроводи. 51% належить російському державному енергетичному гіганту "Газпрому", ще 31% розподілений між двома німецькими компаніями, а решта часток належить французькій та нідерландській структурам.
За даними Reuters, німецькі акціонери прагнуть зберегти свої частки, щоб не втратити вплив на проєкт у разі продажу російською стороною своєї частки.
Переговори Вашингтона та Москви відбуваються на тлі глибокої недовіри європейських країн до Росії. Водночас Джаред Кушнер після візиту до Києва заявляв про необхідність так званих "угод процвітання", які могли б створювати економічні стимули для досягнення миру.
Окрім "Північного потоку", команди Трампа та Путіна обговорювали можливий продаж активів російської енергетичної компанії "Лукойл". Йдеться про нафтопереробні заводи, автозаправні станції та інші активи компанії в Європі та інших регіонах.
За одним із варіантів, ці активи може придбати консорціум за участю DFC та інвесторів із Катару й Об'єднаних Арабських Еміратів. Для реалізації такого плану американські санкції проти відповідних активів мають бути скасовані.
За словами представника Білого дому, Стів Віткофф і Джаред Кушнер працювали з DFC над угодою, яка передбачала б значний початковий платіж та частку прибутку для США.
Читайте також


