Тендери-примари та дефолт на 91 мільярд: як “Укренерго” довели до фінансової прірви

Новим керівником офісу управління проєктами тоді став Володимир Кудрицький, який мав розробити стратегію розвитку та інвестиційну політику компанії.

У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — колишній посадовець енергетичної галузі, який після 2014 року тимчасово виконував обов’язки голови «Укренерго». Саме Ковальчук, за матеріалами кримінальних справ, був фігурантом розслідувань щодо можливого зловживання посадовими обов’язками під час виконання державних замовлень через підконтрольні фірми.

У 2016 році Міністерство економіки оголосило конкурс на посаду керівника компанії, однак попри поразку у відборі Ковальчук залишився на посаді за підтримки впливових осіб. З цього часу почалася кадрова та фінансова еволюція підприємства, в якій Кудрицький поступово став ключовою фігурою.

Підозри у фіктивних тендерах і «технічних» компаніях

З 2018 по 2020 рік «Укренерго» уклало низку контрактів, які згодом стали предметом кримінальних розслідувань. Серед них — угоди з ТОВ «Візін Річ» та ТОВ «Секур Інтеграція».

Як встановило слідство, «Візін Річ» мала статутний капітал у 100 гривень, часто змінювала власників і юридичну адресу, але вигравала тендери на десятки мільйонів. Директором фірми був літній чоловік, який, за матеріалами справи, не мав стосунку до діяльності компанії. Його призначили формально, аби в разі викриття злочинних схем відповідальність несла підставна особа.

Договори з «Візін Річ» підписували тодішні посадовці «Укренерго» — зокрема Володимир Кудрицький, який на той момент був заступником директора з інвестицій, та Сергій Тоцький, відповідальний за економічну безпеку. Загальна сума угод із компанією становила понад 13 млн грн, що слідство кваліфікує як розтрату державних коштів.

Банк «Конкорд», який надавав гарантії «Візін Річ», у судовій відповіді зазначив, що договори «суперечать інтересам держави і суспільства», фактично визнавши їх фіктивними.

Конфлікти, відставки і нові призначення

Після звільнення з наглядової ради «Нафтогазу» у 2019 році Володимир Кудрицький повернувся в «Укренерго» і вже в серпні 2020 року очолив компанію. За даними джерел, призначення Кудрицького було підтримане Ковальчуком і його оточенням.

У цей період розслідування щодо попередніх корупційних схем продовжувалося, однак, за інформацією джерел, дії слідчих блокувалися.

Будівництво підстанції «Кремінська» і 380 млн збитків

Один із найгучніших епізодів пов’язаний із будівництвом підстанції 500 кВ «Кремінська» в Луганській області. Проєкт стартував у 2016 році, а його вартість зросла з початкових 500 млн грн до понад 1,7 млрд грн. Переможцем тендеру стало ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія».

За даними слідства, посадові особи «Укренерго» свідомо створили умови, які призвели до відхилення більш вигідної пропозиції. Збитки державі оцінюються у 380 млн грн.

У лютому 2021 року Офіс Генпрокурора повідомив про підозру колишнім посадовцям компанії за статтею 364 Кримінального кодексу України — «зловживання владою або службовим становищем».

Сумнівні контракти та співпраця з підприємствами Григоришина

Попри триваючі розслідування, у листопаді 2020 року «Укренерго» замовило обладнання на суму понад 65 млн грн у корпорації «Союз», пов’язаній із заводом «Запоріжтрансформатор» бізнесмена Костянтина Григоришина. Угода передбачала постачання реакторів для підстанції «Західноукраїнська».

Ціна реакторів була співмірною з попередніми закупівлями, які фігурували у справах про завищення вартості устаткування.

«Зелена енергетика» та коло пов’язаних осіб

Матеріали розслідувань також вказують на участь компаній, пов’язаних із керівництвом «Укренерго», у будівництві сонячних і вітрових електростанцій. Йдеться про фірми «Хорос» і «Проенерджі», які надавали послуги з підключення об’єктів до мережі.

Їхні керівники раніше працювали підлеглими Всеволода Ковальчука.

Зокрема, компанія «Хорос» брала участь у підключенні «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова, а «Проенерджі» розробляла проекти для кількох великих вітрових станцій.

Журналістські розслідування стверджують, що попри офіційні заяви про відсутність впливу, низка керівників «Укренерго» були дотичні до фірм, які отримували контракти у сфері ВДЕ.

Зарплати та декларації керівництва

За офіційними даними, середня місячна зарплата голови правління «Укренерго» у 2021 році становила 558 тис. грн. Це входило до п’ятірки найвищих виплат серед керівників державних компаній.

За підсумками 2021 року підприємство задекларувало збитки у понад 2,7 млрд грн, тоді як рік перед тим Кудрицький публічно визнавав фінансові втрати компанії в еквіваленті до 1 млрд доларів.

У декларації за 2019 рік Кудрицький зазначив два автомобілі, кілька квартир у Києві, дачний будинок під столицею та близько 1,4 млн грн банківських заощаджень. Його дружина отримувала доходи від підприємницької діяльності.

Водночас за 2020 рік керівник компанії не подав щорічну декларацію, пояснивши це тим, що після корпоратизації «Укренерго» стало приватним акціонерним товариством, а не державним підприємством. Законність цього аргументу залишається предметом дискусії, адже 100% акцій товариства належить державі.

Паралельні бізнеси та можливий конфлікт інтересів

За даними відкритих реєстрів, Кудрицький є співвласником кількох приватних структур — серед них ТОВ «Еко-Струм», «Нова ініціатива» та «Укренерго Цифрові рішення». Остання компанія була створена у жовтні 2020 року для розробки IT-рішень у сфері енергетики.

Менш ніж за два місяці після реєстрації підприємство задекларувало дохід у 952 тис. грн, попри те що основні закупівлі обладнання відбулися вже у 2021 році. Один із тендерів на 750 тис. грн стосувався організації корпоративних заходів.

Керівником «Укренерго Цифрові рішення» став тодішній заступник Кудрицького — Андрій Немировський, що може свідчити про конфлікт інтересів між державним управлінням і приватною діяльністю.

Перевірки регулятора та фінансові порушення

У 2021 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), провела перевірку діяльності компанії. У звіті регулятора зафіксовано численні порушення — від неефективного використання коштів до затримок із виконанням інвестиційних програм.

Попри це, керівництво «Укренерго» продовжує працювати, а сама компанія залишається у центрі уваги через фінансові труднощі, борги перед виробниками «зеленої» енергії та кримінальні провадження щодо попередніх угод.

Підсумок

За шість років «Укренерго» пройшло шлях від реформаторських гасел до серії гучних скандалів. Кримінальні справи щодо фіктивних тендерів, участь у корупційних схемах під час будівництва енергетичних об’єктів, сумнівні контракти з пов’язаними компаніями, мільйонні зарплати та відсутність декларацій — усі ці епізоди формують неоднозначну історію державного оператора.

Попри численні перевірки та розслідування, жоден із ключових фігурантів справ наразі не поніс відповідальності. «Укренерго» ж залишається стратегічним підприємством, від якого залежить стабільність енергосистеми України, зокрема, в умовах війни.