Ахметов Рінат

Ахметов Рінат

Олігарх та політик з кримінальним минулим, найбагатша людина України

Ахметов Рінат – фактичний господар Донбасу, мільярдер з бандитських дев’яностих, депутат ВРУ двох скликань, меценат та власник ФК "Шахтар".

Місце народження

Народився 21 вересня 1966 року в Донецьку.

Освіта

У 2001 році закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю "Маркетинг".

Родина

Дружина Лілія Миколаївна (1965 р.н.), працює в ЗАТ "СКМ".

Сини Дамір (1988 р.н.) та Алмір (1997 р.н.).

Коротка біографія

Ахметов Рінат Леонідович виріс на околиці Донецька в селищі Жовтневе. Те, що його сусідом був Ахать Брагін (він же Алік Грек) відомий кримінальний авторитет, теж татарин, мабуть, і визначило його майбутнє. Як згадують мешканці Жовтневого, по закінченні школи спортивний і розумний юнак швидко увійшов у найближче оточення Брагіна. Крім кримінальних справ Рінат займався збутом дефіциту на районних ринках, торгівлею одягом, пізніше перекинувся на вугілля та кокс.

Досьє Ріната Ахметова повідомляє про створення в 1995 році його першого офіційного підприємства. Він реєструє й очолює Донецький міський банк (Донгорбанк). До речі, таким був і перший його запис у трудовій книжці.

Як відмічено у біографії Ріната Ахметова, новий етап у його бізнес-кар’єрі починається після загибелі Аліка Грека в жовтні 1995 року. На цей час Ахать Брагін був фактичним господарем Донецька, власником ФК "Шахтар" і багатьох інших активів. Весь його легальний бізнес поступово перейшов до Ахметова, який в жовтні 1996 року отримав і клуб "Шахтар". Тепер про нового олігарха взнає вся країна. А футбол для Ріната став не лише бізнесом, а й улюбленою справою, на яку він не шкодував ніяких коштів.

У 2000 році досьє Ріната Ахметова фіксує ще одну знакову подію в його житті – він засновує компанію СКМ (Систем Кепітал Менеджмент), яка стає основою його бізнес-імперії. З 2009 року Ахметов залишається єдиним акціонером СКМ, яка володіє контрольними пакетами акцій понад сотні підприємств.

З 2005 року олігарх починає активну благодійну діяльність. Він засновує благодійний фонд "Розвиток України", який вивчає причини актуальних суспільних проблем і розробляє шляхи їх подолання.

Трохи раніше Рінат Ахметов починає займатись політикою, чого намагався уникати до 2004 року. Тепер він активно підтримує кандидата в президенти Віктора Януковича (досьє Януковича Віктора), з яким давно налагодив і ділові, і особисті дружні відносини. Після перемоги Ющенка (досьє Ющенка Віктора) Рінат Ахметов деякий час проживає за кордоном, але згодом повертається і продовжує фінансувати Партію регіонів, по списках якої обирається у ВРУ у 2006 році.

Досьє Ріната Ахметова фіксує, що у 2007 році, на позачергових виборах він знову обирається народним депутатом 6-го скликання.

У 2008 році олігарх займає друге місце в сотні самих впливових людей України,  перше у Юлії Тимошенко (досьє Тимошенко Юлії). З цього ж періоду він очолює щорічні списки найбагатших людей України.

За час президентства Януковича СКМ стрімко нарощує активи. Так у 2011 році через підставну структуру Ахметов придбав Укртелеком.

У 2014 році ситуація змінилась. В наслідок анексії Криму Рінат Ахметов втратив значну частину аграрного бізнесу та фінансів. Але ще більше збитків він отримав від збройного конфлікту на Донбасі. Хоча його вважали одним із підбурювачів та спонсорів сепаратистів, заведені карні справи були закриті за відсутністю доказів. Сам Ахметов неодноразово заявляв, що існування "ДНР" незаконне і тільки в складі України Донбас може мати майбутнє. У 2017 році так звані ЛНР і ДНР вводять на підприємствах Ахметова "зовнішнє управління", що фактично паралізує їх роботу.

6 серпня 2014 року досьє Ріната Ахметова інформує про його нову благочинну місію – був створений Гуманітарний штаб Ріната Ахметова для допомоги жителям Донбасу по обидва боки від лінії зіткнення. Організація надавала цільову медичну допомогу, розвозила продуктові набори (понад 12 мільйонів), евакуювала майже 40 тисяч громадян із зони боїв і т.п. В березні 2017 року терористи заборонили роботу штабу на своїй території й тепер продовжується діяльність лише в сірій зоні та на підконтрольній Україні території.

За час президентства Петра Порошенка (досьє Порошенка Петра) ініційовано ряд кримінальних проваджень проти структур Ріната Ахметова – за незаконне придбання Укртелекому, за безпідставні пільги для його транспортної компанії. Але прибуток від застосування формули "Роттердам+" перекрив усі втрати за кілька років, і у 2018 році Bloomberg фіксує збільшення статків Ахметова на 268 млн доларів в той час, як на Кіпрі заморозили його 820 млн по справі Укртелекому, а в Нідерландах заморожено активи усіх його компаній.

З 2019 року Фонд Ріната Ахметова активно підтримує гуманітарні ініціативи президента Володимира Зеленського (досьє Зеленського Володимира). Фонд закупив 200 автівок швидкої допомоги для сільських амбулаторій та дитячих лікарень. Під час пандемії коронавірусу регулярно передає медзакладам необхідне обладняння, лише в листопаді 2020 року державним лікарням було передано понад 180 апаратів штучної вентиляції легень.

Політична діяльність

Як уже фіксувалось в досьє Ріната Ахметова, до 2004 року він політикою не займався і лише необхідність підтримки свого приятеля Януковича змінила його позицію. Після перемоги Віктора Ющенка Ахметов попадає під тиск нового уряду. Він втрачає комбінат "Криворіжсталь", який вони недавно так гарно приватизували з Пінчуком.

Потім правоохоронні органи почали підіймати кримінальні справи ще кінця 80-х і економічні зловживання більш пізнього періоду. Олігарх навіть на кілька місяців втік за кордон, але в цілому обійшлось легким переляком.
Тоді він певно і вирішує прикритись депутатською недоторканністю й активно спонсорує виборчу кампанію Партії регіонів. По її списку він двічі обирається до парламенту, але своєю поведінкою демонструє, що політика його і далі не цікавить. Так під час цих каденцій у ВРУ він отримав статус найголовнішого прогульника засідань, були місяці коли він жодного разу не з’являвся під куполом.

Хоча правоохоронці вже дали Ахметову спокій, журналісти ще більше активізувались. Так журналіст Ар'єв (досьє Ар'єва Володимира) у 2007 році зняв фільм "Донецька мафія: Перезавантаження", де нагадав про кримінальне минуле олігарха та його теперішні злочинні дії. Фільм одразу заборонили в Україні, проте Тимошенко замовляє копії для всіх своїх виборчих штабів і під час парламентської кампанії 2007 року його подивились у більшості міст України.

У 2012 році Ахметов вирішив більше не балотуватись до Ради. Причина невідома – чи то надійно переховав скелети в шафах, чи обурився діями "сім’ї", зокрема тим, що Олександр Янукович (досьє Януковича Олександра) спробував потіснити його з коксового бізнесу.

Рінат Ахметов з Олександром та Віктором Януковичами на "Донбас-Арені"

З 2014 року займається лише благодійництвом, від політики демонстративно тримається на відстані. Журналісти розкопали інформацію, що родина Ахметова активно займається оформленням громадянства Великобританії. Сам Рінат Ахметов регулярно засуджує сепаратизм, псевдореспубліки і їх керівників, проте його в ЗМІ регулярно називають то організатором незаконних збройних формувань, то їх головним спонсором. І як результат – радикали з патріотичних організацій регулярно громили офіси його структур в Києві.

Після перемоги Володимира Зеленського Ахметов активізувався. Колишній керівник одного з його підприємств (Бурштинської ТЕС) Денис Шмигаль (досьє Шмигаля Дениса) стає прем’єр-міністром України. Він лобіює призначення в.о. міністра енергетики Ольги Богуславець, яка до цього готувала проєкти урядових постанов, що передбачали чергові пільги для ДТЕК. Є інформація, що Ахметов придивляється до політичних партій, щоб вибрати собі надійний "дах" на майбутнє.

Бізнес-імперія донецького олігарха

Досьє Ріната Ахметова вже інформувало, що в 1995 році він заснував перше власне підприємство – "Донецький міський банк" (Донгорбанк), яке стало базовим для всіх його нових придбань. Коли у 2000 році було зареєстровано компанію СКМ (Систем Кепітал Менеджмент), саме вона стає кістяком бізнес-імперії, виступає покупцем акцій інших підприємств.

Сьогодні СКМ — найбільша в Україні багатогалузева промислова група, до складу якої входять понад 100 підприємств гірничого, металургійного, енергетичного, фінансового, телекомунікаційного, медіа та інших секторів економіки.

Гірничо-металургійний бізнес представлений групою Метінвест, якою керує ТОВ "Метінвест холдинг", засноване СКМ у 2006 році. Метінвест входить в топ-50 металургійних компаній світу за версією Всесвітньої асоціації виробників сталі. Виробничі потужності Метінвесту з виплавки сталі складають 15 млн тонн на рік. До складу металургійних підприємств групи Метінвест входять 12 заводів і комбінатів, серед яких такі гіганти як "Азовсталь" та комбінат імені Ілліча. Крім того, 4 підприємства за кордоном – у Великобританії, Болгарії та 2 в Італії.

До складу фінансово-промислової групи СКМ входить ДТЕК. Це — енергетичний холдинг, що керує чотирма операційними компаніями з активами у видобутку вугілля, генерації та дистрибуції електроенергії, в альтернативній енергетиці та галузі видобутку газу. Група ДТЕК контролює близько 80% теплової електрогенерації та добуває понад 80% всього енергетичного вугілля в Україні. Крім того, є ще підрозділ ДТЕК Нафтогаз — найбільша в Україні приватна газовидобувна компанія, яка у 2017 році видобула рекордні для українського приватного газовидобування 1,65 млрд куб. м природного газу. Потрібно врахувати й ДТЕК ВДЕ — операційну компанію, що керує активами ДТЕК у сфері відновлюваної енергетики (сонячні та вітрові електростанції).

Фінансовий бізнес Групи СКМ представлений банком "Перший український міжнародний банк" (ПУМБ) і двома страховими компаніями — АСКА та АСКА-Життя. Ще один підрозділ СКМ – компанія "Лемтранс", яка станом на 2018 рік оперує парком напіввагонів чисельністю понад 20 тис. одиниць.

Медіахолдинг "Медіагрупа Україна" — керівна компанія, яка об’єднує телевізійні, видавничі, друковані та інші проєкти Групи СКМ. Найбільш відомі – телеканал "Україна" та газета "Сегодня".

Крім перерахованого – значна нерухомість, "Астеліт" (оператор мобільного зв’язку life), ФК "Шахтар", десятки шахт і гірничозбагачувальних підприємств, мережа АЗС Гефест.

Щодо оцінки особистих статків, то досьє Ріната Ахметова вказує, що суми дуже відрізняються. Так у 2008 році видання "Кореспондент" оцінило активи олігарха в 31,1 млрд доларів, а Forbes лише в 7,3 млрд. Орієнтуючись на Forbes, динаміка статків Ахметова наступна – весною 2012 року оцінка склала 16 млрд доларів, через рік – 15,4 млрд, а у 2014 році статки скоротились до 11,2 млрд доларів. У 2018 році Ахметов був єдиним українцем у рейтингу мільярдерів Bloomberg (Billionaires Index). Його статки оцінили в 5,71 млрд доларів.

Новозбудований палац Ахметова під Києвом

Але у 2019-2020 роках Ахметов втрачає значну частину капіталу. За рік сума збитків склала 3,6 млрд доларів і у 2020 році його статки, за інформацією Forbes, - лише 2,4 млрд. Хоча інтереси Ахметова активно лобіюються в уряді Шмигаля, такий спосіб виробництва електрики, як ТЕС, уже не приваблює інвесторів, а імпортна електрика дешевша, ніж в теплоелектростанцій. Кон’юнктура на металургійному ринку теж склалась не на користь олігарха, а пандемія дедалі поглиблює кризу, що прогнозує подальше погіршення ситуації на світовому ринку сталі. Але експерти не роблять песимістичних прогнозів щодо Ріната Ахметова, вважаючи що він зможе встояти попри всі загрози. До того ж на відміну від Forbes у рейтингу мільярдерів Bloomberg, опублікованому у листопаді 2020 року, його капітал оцінили в 6,31 млрд доларів.

Кримінальне минуле та скандали останнього десятиліття

Рінат Ахметов ще з початку 2000-х робить все, щоб у ЗМІ не попадало жодних згадок про його кримінальне минуле. Журналістів не лише залякують чи купують мовчання, але і працює потужна команда юристів, що в судах отримує спростування щодо таких публікацій. Але перемога Віктора Ющенка спричинила появу цілого десанту медійників в Донецьку, в тому числі в селищі Жовтневе, де Рінат Ахметов починав свій шлях. Сусіди, однокласники, знайомі часів юності олігарха розповіли багато цікавого. Зокрема журналісти дізнались, що Рінат був вправним картярем, і з Брагіним вони часто гастролювали то в Москву, то в Сочі. Ще в 1986 році Ахметов фігурував у карній справі про напад на завідувача базою Лисенка. Пізніше Ріната двічі намагались вбити, але він виявився щасливчиком і уникнув смерті. Журнал "Кореспондент" писав, що в середині 90-х Ахметов особисто керував бійцями Брагіна і частенько брав участь у розбірках. Але після вбивства Брагіна, його компаньйона Богданова, газовиків Швидченка і Момота, Євгена Щербаня майбутній олігарх потратив величезні кошти на власну безпеку, а сам, як згадує Сергій Тарута, кілька років не виходив за межі свого помістя. Способи отримання активів в той час були прості та дієві. Так, після вбивства Павленка власником його пивзаводу став Рінат Ахметов і перейменував підприємство у "Сармат".

Багато фактів про кримінальне минуле Ріната Ахметова навів у своїх нарисах донецький журналіст-розслідувач Олександр Кучинський. В кінці 90-х документ українського МВС "Огляд найнебезпечніших організованих злочинних структур в Україні" визначив Ахметова як лідера організованого злочинного угрупування. Його група пов'язувалась з відмиванням грошей, фінансовим шахрайством і контролем за численними великими й фіктивними фірмами. У 2005 році керівник відділу МВС Сергій Корнич офіційно назвав Ахметова "головою організованої злочинної групи". Але досьє Ріната Ахметова інформує, що з кінця 90-х він робить усе, щоб його брудне минуле не згадувалось, а з очевидним криміналом (крім схем у бізнесі) не зв’язується.
Після 2014 року ряд фінансових схем олігарха потрапляє під карне переслідування. Так у 2016-2018 роках було викрито надання транспортній структурі Ахметова незаконних пільг, а також зловживання через встановлення безпідставних переваг для структур ДТЕК при розрахунках за електроенергію. Також розпочато розслідування через незаконне збагачення завдяки схемі "Роттердам+".

Його кримінальне минуле теж не забувається, адже саме через це США не відкриває йому візу, хоча в цій країні в Ахметова активів на суму понад мільярд доларів.

Дата публікації: 19.11.2020
Дата останньої зміни: 19.11.2020