Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін 19 листопада провели першу тристоронню зустріч лідерів США, Китаю та Росії. Під час переговорів обговорювали війну в Україні, ситуацію навколо Ірану, ядерну зброю та роль міжнародних організацій. Водночас аналітики не очікували від саміту значних домовленостей, а зміст закритої частини переговорів офіційно не розкрили, пишуть CNN та Reuters.
Зустріч відбулася в китайському Шеньчжені на полях саміту АТЕС. За інформацією китайських державних медіа, переговори тривали близько півтори години, а головував на них Сі Цзіньпін. Після вступних промов лідери продовжили спілкування за зачиненими дверима.
Спільних усних заяв для журналістів після зустрічі не було, повідомляє російське агентство ТАСС. Про те, які теми порушували керівники трьох держав, свідчать їхні вступні виступи та повідомлення медіа.
Що говорили Трамп, Путін і Сі про Україну та ядерну зброю
Президент США Дональд Трамп назвав зустріч історичною.
"Ми справді творимо історію", — заявив він.
За словами американського лідера, головна теза переговорів полягає в тому, що "жоден мир ніколи не було досягнуто відмовою від діалогу". Трамп наголосив, що обирає "інший курс" у зовнішній політиці, та закликав не уникати розмов із тими, з ким є розбіжності.
Він також запропонував трьом країнам об'єднати зусилля проти "ворожих глобалістських організацій", насамперед Міжнародного кримінального суду (МКС), який, за його словами, "вийшов з-під контролю".
Окремо Трамп порушив питання ядерної зброї. "Коли вона вже є, дуже важко її позбутися", — сказав президент США. Напередодні він заявляв, що країнам "потрібно лише близько 10" ядерних боєголовок.
Говорячи про війну в Україні, Трамп висловив сподівання, що вона може наблизитися до завершення. "Я думаю, щось відбувається", — зазначив він. Ще перед зустріччю із Сі американський президент заявив, що в Україні щомісяця гине близько 25 тисяч людей, переважно військових.
Володимир Путін назвав однією з головних спільних тем трьох держав "врегулювання регіональних конфліктів, включно, очевидно, з конфліктом в Україні". За його словами, це питання обговорювали як під час його зустрічі із Сі Цзіньпіном 18 листопада, так і на переговорах із Трампом.
Російський президент також нагадав, що США, Китай і Росію об'єднує не лише статус держав-переможниць у Другій світовій війні, а й відповідальність за міжнародний мир та створення Організації Об'єднаних Націй.
Під час відкритої частини зустрічі журналіст російського видання "Коммерсантъ" Андрій Колесніков запитав Путіна, чи нагадує йому тристоронній саміт "Ялту 2.0". За інформацією видання, російський президент "подумав і ствердно кивнув". Напередодні провладні російські медіа також порівнювали зустріч із переговорами Йосипа Сталіна, Вінстона Черчилля та Франкліна Рузвельта у 1945 році.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін у своєму виступі зосередився на ядерній безпеці. Він назвав ядерну зброю "дамокловим мечем, що висить над людством", і заявив, що її потрібно "повністю заборонити та знищити".
"Ядерну війну не можна виграти, і її не можна розв'язувати", — наголосив китайський лідер.
На відміну від Трампа та Путіна, Сі не згадав Україну. Натомість він запропонував чотири принципи взаємодії великих держав: взаємну повагу, мирне співіснування, співпрацю на взаємну вигоду та підтримку діалогу.
За словами Сі, відсутність комунікації між державами призводить до поширення підозр, а незначні суперечки можуть перерости у великі конфлікти.
Китайський лідер також запропонував налагодити регулярні контакти на найвищому рівні та створити механізми кризової комунікації, щоб уникати помилкових рішень і прорахунків. Reuters нагадує, що Пекін роками відмовлявся від прямих переговорів із Вашингтоном щодо ядерних арсеналів, вважаючи, що це питання мають вирішувати Росія та США.
Окрема розмова Трампа з Путіним та інші зустрічі
Ще до тристороннього саміту Трамп і Путін провели позапланову 42-хвилинну розмову. Її не було в початковому графіку американського президента. У Білому домі назвали цей контакт "pull-aside" — менш формальним форматом спілкування, ніж повноцінні двосторонні переговори.
Перед початком розмови Трамп, показуючи на Путіна, сказав: "Хто він? Він мій друг".
Окрім американського пулу журналістів, представників медіа до кімнати не допустили. Російська сторона пояснила це необхідністю дотриматися паритету та невеликими розмірами приміщення.
Це була перша особиста зустріч Трампа та Путіна після переговорів на Алясці у серпні 2025 року. Тоді лідери не змогли домовитися про припинення війни в Україні.
Перед тристоронньою зустріччю Трамп також провів окремі переговори із Сі Цзіньпіном. Американський президент пообіцяв просити китайського лідера "зробити більше для наших фермерів", маючи на увазі збільшення закупівель американської аграрної продукції.
В інтерв'ю Fox News Трамп відкинув можливість звертатися до Росії та Китаю по допомогу в завершенні війни з Іраном.
"Нам не потрібна допомога", — заявив він.
Тим часом прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз під час саміту звернувся до Путіна із закликом припинити війну проти України: "Закінчуйте вашу війну. Закінчуйте її зараз".
Перед спільним фотографуванням учасників АТЕС жоден із лідерів не відмовився позувати поруч із російським президентом. Прем'єрам Австралії та Канади довелося пояснювати своє рішення повагою до країни-господарки саміту.
Про що домовилися лідери та як відреагувала Європа
За даними Bloomberg, під час зустрічі лідери домовилися збільшити постачання енергоносіїв. Їхні ціни різко зросли на тлі воєн, у яких беруть участь дві з трьох країн.
У спільній заяві учасники зустрічі також зобов'язалися реформувати ООН, обмежити діяльність Міжнародного кримінального суду та не допустити ядерної війни.
Путін запропонував окремо обговорити продовольчу й енергетичну безпеку. За його словами, вартість сільськогосподарської продукції та енергоносіїв зросла через порушення торговельних зв'язків унаслідок війни Росії проти України та американських атак на Іран у лютому 2026 року.
Ядерне питання також було серед важливих тем саміту. Водночас Путін у вступній промові його оминув, зауважує Bloomberg. Останнім часом Кремль вдається до ядерних погроз на тлі невдач на фронті.
Трамп заявив, що США, Росія та Китай "унікально позиціоновані", щоб обговорювати скорочення ядерних арсеналів і зменшення ризику застосування такої зброї.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), на США та Росію разом припадає близько 86% світового ядерного арсеналу. Китай має значно менше боєголовок, однак його арсенал продовжує зростати. Через це, пише Bloomberg, Пекін має мало стимулів погоджуватися на скорочення власних запасів.
Сі Цзіньпін закликав країни діяти обережно та не перетинати "червоні лінії" одна одної.
Тристоронній формат переговорів викликав занепокоєння в Європі та інших регіонах. Там побоюються, що США разом із двома традиційними опонентами можуть спробувати поділити світ на сфери впливу.
У західних столицях Путіна багато хто вважає ізгоєм через повномасштабну війну проти України. Тому його участь у зустрічі на такому високому рівні викликає невдоволення.
Трамп відкинув побоювання щодо можливого поділу світу. В інтерв'ю Fox News він пояснив, що зустрічається із Сі та Путіним одночасно, "бо вони працюють разом, мають стосунки".
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що американські переговорники розкажуть союзникам у Берліні про результати переговорів у Китаї.
Як тристоронній саміт готували та які суперечності залишаються
Зустріч Трампа, Сі та Путіна стала результатом року двосторонніх контактів між лідерами.
У серпні 2025 року Трамп і Путін зустрілися на Алясці, однак домовитися про перемир'я чи мирну угоду їм не вдалося.
У травні 2026 року Трамп відвідав Китай. За даними Financial Times, під час переговорів Сі Цзіньпін сказав американському президенту, що Путін може пошкодувати про вторгнення в Україну.
24 вересня 2026 року Сі вперше з 2015-го приїхав до Вашингтона. Тоді сторони майже не розкривали подробиць обговорення війни в Україні.
Про пропозицію Путіна провести тристоронню зустріч із Трампом і Сі на полях саміту АТЕС повідомило видання The Wall Street Journal. Російський президент озвучив її американському лідеру під час телефонної розмови 9 жовтня.
Попри проведення спільного саміту, суперечності між трьома державами залишаються.
Зокрема, 24 вересня США та Китай продовжили торговельне перемир'я лише до 10 січня. Вашингтон незадоволений тим, що Пекін повільно виконує зобов'язання щодо постачання рідкоземельних металів, закупівель американської сої та літаків.
Договір про обмеження стратегічних озброєнь між США та Росією завершився в лютому 2026 року. Вашингтон наполягає, що наступна угода має охоплювати також Китай.
За даними The New York Times, США та Росія мають понад 5000 ядерних боєголовок кожна, тоді як китайський арсенал налічує від 500 до 620. Пекін вважає вимоги Вашингтона щодо участі в новій угоді нереалістичними.
Ще одним джерелом розбіжностей залишається Іран. Трамп сподівається залучити Москву та Пекін до тиску на Тегеран, однак, як пише The Economist, Росія та Китай не зацікавлені допомагати США в цьому питанні.
Водночас під час переговорів в Абу-Дабі 10 листопада Росія знову вимагала від НАТО обмежити військову присутність у Європі та припинити постачання зброї Україні. Про це повідомляло The New York Times.
Читайте також


